- •§1. Підготовка та виконання лабораторних робіт 6
- •§2. Вимоги до звіту і захисту лабораторної роботи 8
- •Передмова
- •§1. Підготовка та виконання
- •§2. Вимоги до звіту і захисту
- •Основи техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт з фечя. Обробка результатів вимірів радіоактивності
- •Загальні правила роботи в лабораторіях фечя
- •Правила безпеки при роботі з електрообладнанням та електричними приладами
- •Запобігання аварійних ситуацій та ліквідація їх наслідків
- •Правила роботи з радіоактивними джерелами
- •Запобігання аварійних ситуацій та ліквідація їх наслідків
- •Основні правила обробки результатів вимірів та звітності про виконану роботу
- •Розрахункові задачі:
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення будови і принципу дії сцинтиляційного детектора
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення поглинання іонізуючого випромінювання речовини за допомогою лічильника Гейгера–Мюллера
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків і таблиць звіту з даної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вимірювання потужності експозиційної дози природного гама-фону
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків і таблиць в роботі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №6 Вивчення природної радіоактивності
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Визначення енергії альфа-частинок по їх пробігу в повітрі
- •Теоретичні відомості
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення бета-радіоактивності
- •Теоретичні відомості Загальні відомості про -розпад ядер
- •Взаємодія електронів (позитронів) з речовиною. Детектори електронів.
- •Методика визначення максимальної енергії -частинок
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №9 Бета-розпад ізотопів атмосферного повітря
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення поглинання γ - випромінювання за допомогою сцинтиляційного лічильника
- •Теоретичні відомості
- •Заходи безпеки під час виконання роботи
- •Хід роботи і. Експериментальна частина
- •Іі. Розрахункова частина
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вивчення треків заряджених частинок
- •Теоретичні відомості Проходження важких заряджених частинок через речовину.
- •Камера Вільсона та дослідження треків частинок.
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №12 Космічне випромінювання та його властивості
- •Теоретичні відомості
- •Правила техніки безпеки
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Хід роботи
- •Перелік рисунків, таблиць, схем звіту з даної лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Література
Правила техніки безпеки
При виконанні даної роботи необхідно виконати правила електробезпеки (див. лаб. роб №1).
Завдання до лабораторної роботи
Завдання 1. Вивчити порядок роботи з приладами.
Завдання 2. Зробити 400 вимірювання числа частинок космічного випромінювання, зареєстрованих лічильником за кожні 10 с і за цими даними побудувати розподіл Пуассона.
Завдання 3. Зробити розрахунок відносної стандартної похибки (Е і Еокр) для інтервалу часу в 10 с.
Завдання 4. Побудувати розподіл і зробити розрахунок похибок для інтервалу часу в 40 с.
Хід роботи
1. Перш ніж проводити вимірювання, необхідно ознайомитися з будовою і принципом дії лічильника СІЛ–І.
2. Натиснути кнопку "Сброс", а потім одночасно з кнопкою "Пуск" ввімкнути секундомір. Прилад почне рахувати імпульси, які йдуть від лічильника.
3. Виміряти число частинок, які проходять через лічильник, за інтервал часу в 10 с. Дослід повторити 400 рази.
4. Результати дослідів представити у вигляді кривої. Причому
.
5. Визначити
,
Еокр
і Е
за формулами (12), (15), (17).
6. Розбити результати вимірювань в порядку їх одержання на групи по 4 і з їх допомогою побудувати розподіл Пуассона для відліків за 40 с. Визначити , Еокр і Е і для цих розрахунків.
7. Порівняти результати відліків Е для інтервалів 10 і 40 с і зробити висновки.
Перелік рисунків і таблиць в роботі
Таблиця даних вимірювань числа частинок космічного випромінювання.
Графіки розподілу Пуассона для інтервалів 10 і 40 секунд на одному аркуші міліметрового паперу.
Контрольні запитання
1. Що таке випадкові явища (події)? На які типи вони розподіляються?
Що таке поняття ймовірності події?
Що таке розподіл ймовірностей?
Розкрити фізичний зміст розподілу Пуассона і Гауса.
Що таке радіоактивний фон? Яка його роль в даній роботі?
Які типи похибок вам відомі?
7. Що таке інтенсивність космічного випромінювання та його середня інтенсивність?
8. Викласти принцип графічної побудови розподілу Пуассона.
9. Основні властивості розподілу Пуассона.
10. Що таке дисперсія і стандартна похибка?
11. Як визначаються стандартна похибка − окремого вимірювання?
12. Основна властивість відносної похибки багатьох вимірювань.
Література
В.Ф.Ноздрев, А.А.Сенкевич. Курс статистической физики, гл.ІІ. − М.: Высшая школа, 1965.
В.Г.Левич. Курс теоретической физики. т.І, часть ІІІ, глава І, §§ 2-5. − М.: ФМ, 1962.
А.С.Ахматов и др.. Лабораторный практикум по физике. − М.: Высшая школа, Введение, § 2, 1980.
Лабораторна робота №6 Вивчення природної радіоактивності
Мета роботи: вивчення закономірностей радіоактивного розпаду і визначення періоду напіврозпаду довгоживучого ізотопу.
Прилади та обладнання: демонстраційний лічильник Гейгера-Мюллера зі свинцевою коміркою для детектора, картонні кювети для ізотопу, випрямляч ВУП-2, хлористий калій (КСl) у вигляді порошку, лічильний прилад ПС-100 або аналогічного типу, секундомір, терези аналітичні ВЛА-200, головні телефони.
