3.5 Визначення оптової ціни програмного продукту

Ціна — це грошовий вираз вартості товару, кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги.

Ціна на будь-який товар складається з собівартості, прибутку, податку на додану вартість, також до складу ціни може входити акцизний збір, націнки постачальницько-збутових організацій, торговельні надбавки або знижки.

При розрахунку ціни виробника (Цвир.) необхідно врахувати очікуваний прибуток (П):

, грн

(3.14)

Цвир. =

Прибуток розраховується за формулою:

, грн

(3.15)

П =

Величина прибутку встановлюється, виходячи із норми рентабельності на продукцію, яка складає: % рентабельності = 4%.

Залежно від особливостей процесу купівлі-продажу існують оптові і роздрібні ціни.

Оптові (відпускні) ціни - це ціни, за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гуртовими посередниками за великі партії товарів.

Роздрібні ціни - ціни, за якими здійснюється продаж товарів населенню торговельними підприємствами або закладами громадського харчування. Такі ціни встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із якості товару, кон'юнктури ринку, ціни закупівлі.

В основі формування оптових та роздрібних цін лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні оптової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються: величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір.

Оптова ціна (Цопт.) розраховується наступним чином:

, грн

(3.16)

Цопт.=

Податок на додану вартість (ПДВ) є видом універсального акцизу, який встановлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основну масу податкових надходжень до бюджету. ПДВ встановлюється у вигляді процентної надбавки до цін.

Сума податку на додану вартість розраховується за формулою:

, грн

(3.17)

де N_пдв - ставка податку на додану вартість (складає 20%).

ПДВ =

3.6 Визначення економічної ефективності від впровадження програмного продукту

Ефективність виробництва - це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу. Загальну економічну ефективність виробництва ще називають загальною продуктивністю виробничої системи.

Загальна методологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результату виробництва до затрачених ресурсів (витрат), тобто одержаного економічного ефекту до витрат на його досягнення.

Основні чинники підвищення ефективності виробництва - це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.

Всі програмні продукти, які розробляються на даний час, необхідно обґрунтувати з точки зору економічної доцільності. Дане обґрунтування необхідне для того, щоб вчасно припинити (при втраті актуальності або надмірних витратах) розробку або здійснити необхідні інвестування в проект для забезпечення необхідними програмними або апаратними засобами розробників з метою одержання очікуваних результатів. Економічний ефект розробленого

продукту визначається на основі економічних показників, які дають можливість прогнозувати результат від впровадження даної програми.

Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання математичного та програмного забезпечення. Враховуючи інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки, на сьогодні такий аналіз є невід’ємною частиною попереднього аналізу аналогічних робіт, оскільки саме результат автоматизації виробничих процесів дає суттєве покращення в технології виробництва чи діагностування об’єктів, а кошти, що затрачаються на дану роботу, повинні бути еквівалентними тому ефекту, який принесе конкретне нововведення.

Передбачається, що впровадження розробленої програми призведе до значної економії коштів підприємства в результаті заміни ручної праці автоматизованою протягом одного року.

Річний економічний ефект розраховується за формулою:

, грн

(3.18)

де Зр - затрати при використанні ручної праці, які приймемо >5% від Зп, грн.

Зп - затрати при використанні розробленої програми, які дорівнюють оптовій ціні, грн.

Е =

•**

Термін окупності розраховується за формулою:

, рік

(3.19)

де Вп - первісна (балансова) вартість ПК, грн.;

Е - економічний ефект від впровадження ПП, грн.

Ток =

Таким чином, із економічних розрахунків випливає, що впровадження спроектованої системи є економічно доцільним і дозволить підвищити продуктивність праці працівника, який раніше вирішував дані задачі вручну.

ДТЗЕ 5.05010201 ДППЗ