Тема 1. Політична економія як фундаментальна

суспільна наука .

План .

1.Предмет дисципліни ,,Політична економія’’ .

2.Місце політекономії в системі економічних наук .

1.Предмет дисципліни ,, Політична економія ’’ .

Вперше термін ,,політекономія ’’ використав французький вчений Монкретьєн у ,, Трактаті політичної економії ’’1615 року. Політекономія в перекладі з грецької означає – мистецтво державного управління господарством.

Монкретьєн ввів це поняття в науку про економіку для того, щоб зосередити увагу на державній економічній політиці .

Американський економіст П. Самуельсон в ,,Економіксі’’ вказує, що політекономія – це наука, що вивчає як люди здійснюють організацію виробництва і споживання, обміну і розподілу; це наука про ділове життя людей, про те, як вдосконалити суспільство, про сутність багатства, про економічні системи .

Отже, політекономія – це наука про суспільні відносини людей, що складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на різних етапах суспільного розвитку .

Загальновідомо, що людина може існувати лише споживаючи, а для того щоб споживати, вона повинна виробляти . Виробництво різного роду благ людини здійснюють не поодинці, а спільно. Людина живе і працює в суспільстві . Отже, виробництво має колективний характер, суспільний характер, де люди вступають в певні зв’язки, відносини – виробничі відносини .

Політична економія якраз і займається вивченням виробничих відносин, тобто предметом політекономії є виробничі відносини.

Крім того, функціонування і розвиток суспільного виробництва здійснюється за певними економічними законами. Політекономія розкриває зміст цих законів, механізм їх дії – це також є предметом політекономії .

А ще, суспільне виробництво опосередковано впливає на економічну власність, та її взаємодію з розвитком продуктивних сил . У цьому випадку політекономія вивчає, тобто предметом її вивчення є відносини економічної власності та влади у взаємодії з розвитком продуктивних сил, а також природа людського духу, енергійність нації, розвиток основних інститутів суспільства на основі притаманних їм законам і суперечностям .

2.Місце політекономії в системі економічних наук

Політекономія, як суспільна наука, відноситься саме до тих наук, які формують систему знань про господарську діяльність, тобто це одна з економічних наук.

Всі економічні науки умовно можна поділити на два види:

1.Теоретичні – це науки, які вивчають закони та суттєві зв’язки в реальній економічній діяльності . У сучасному науковому світі, як на Заході, так і в Україні, теоретична економічна наука виступає під такими назвами:

- економічна теорія ( займається вивченням дій людей у різних сферах суспільного відтворення ґрунтуючись на твердженні, що економічні закони не об’єктивні, а ймовірні, оскільки економічне життя це складова частина суспільства, а суспільство – витвір людей, то й закони зміцнюються разом з людьми, суспільством, економічним життям . Предметом економічної теорії є: 1. Які товари і послуги виробляти ; 2. Як їх виробляти ; 3.Для кого виробляти) ;

- макроекономіка ( намагається намалювати загальну картину, схему структури економіки і зв’язків між її структурними елементами . Охоплює аналіз таких величин як: 1. Загальний обсяг продукції ; 2. Загальний рівень зайнятості ; 3. Загальний обсяг доходу ; 4. Загальний обсяг витрат ;

5. Загальний рівень цін і т.д.) ;

- мікроекономіка (розглядає будь-яку економічну ситуацію як результат поведінки окремих господарських одиниць, яка базується на прагненні прийняти найбільш раціональне рішення. Мікроекономіка намагається вибудувати теоретичну модель, яка дозволяє зрозуміти логічні принципи господарської поведінки людей. Ця теоретична модель розробляється на основі аналізу величезного фактичного матеріалу, узагальнення якого дозволяє сформувати теоретичні висновки, які характерні для певного процесу в даній господарській ситуації) ;

- економіка (сукупність відносин між людьми у процесі їх господарської діяльності та система законів функціонування і розвитку суб’єктів господарювання в межах окремих країн та регіонів) ;

- політекономія .

Всі ці теоретичні економічні науки органічно взаємопов’язані і взаємодіють між собою . Достатньо лише нагадати, що наприклад економічна теорія і політекономія на 80 – 90% збігається за своїм змістом.

2. Прикладні – це науки, які вивчають прояви загальних економічних законів і закономірностей, виявлених і сформульованих теорією в конкретних галузях і сферах господарювання ( економіка торгівлі, економіка промисловості, економіка праці, маркетинг, фінанси і кредит, економічна історія і т.д. ) .

Політекономія в системі економічних наук виступає як центр обробки і аналізу конкретних наукових пошуків, як теоретичне обґрунтування висновків соціально – економічного характеру. Політекономія узагальнює та обґрунтовує ті чи інші перетворення в господарстві, як вони позначаються на відносинах власності, розподілу, економічному становищі окремих груп, суб’єктів підприємницької діяльності, на трудових відносинах, заробітній платі, соціальному захисті населення.

Отже, кожний економіст і господарський практик за своєю суттю мають бути політекономами, для того щоб уміти дати належну наукову оцінку соціально – економічній природі тих господарських рішень, які приймаються на макро – чи мікроекономічному рівні .

Структуру економічних відносин найбільш повно відображають організаційно-економічні та соціально-економічні відносини.

Організаційно-економічні відносини відображають :

- розподіл праці;

- спеціалізацію і кооперування;

- концентрацію і комбінування.

Соціально-економічні відносини відображають суспільну форму виробництва, їх сутність і основу складають відносини власності на засоби виробництва. А сутність відносин власності на засоби виробництва полягає в тому, що вони характеризують відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва та результатів виробництва.