1.3. Вплив систематичних занять велосипедним спортом на рівень фізичного розвитку підлітків 13-15 років

Під час занять циклічними видами спорту витрачається велика кількість енергії, а сама робота виконується, з високою інтенсивністю. Ці види спорту вимагають підтримки метаболізму, спеціалізованого харчування, особливо при марафонських дистанціях, коли відбувається перемикання енергетичних джерел з вуглеводних (макроергічних фосфатів, глікогену, глюкози) на жирові. Контроль гормональної системи цих видів обміну речовин має істотне значення як у прогнозуванні, так і в корекції працездатності фармакологічними препаратами. Високий результат в цих видах спорту в першу чергу залежить від функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем, стійкості організму до гіпоксіміческім зрушень, вольовий здатності спортсмена протистояти втомі.

1.3.1 Фізіологічні зміни в серцево-судинній системі підлітків під впливом занять велоспортом. Серце - головний центр кровоносної системи. В результаті фізичного тренування розміри і маса серця збільшується в зв'язку з потовщенням стінок серцевого м'яза і збільшенням його обсягу, що по-перевищує потужність і працездатність серцевого м'яза.

При регулярних заняттях фізичними вправами або спортом:

- збільшується кількість еритроцитів і кількість гемоглобіну в них, в результаті чого підвищується киснева ємність крові;

- підвищується опірність організму до простудних та інфекційних захворювань, завдяки підвищенню активності лейкоцитів;

- прискорюються процеси відновлення після значної втрати крові.

Показники працездатності серця.

Важливим показником працездатності серця є систолічний об'єм крові (СО) - кількість крові, виштовхувана одним шлуночком серця в судинне русло при одному скороченні.

Іншими інформативними показником працездатності серця є число серцевих скорочень (ЧСС) (артеріальний пульс).

У процесі спортивного тренування ЧСС в спокої з часом стає рідше за рахунок збільшення потужності кожного серцевого скорочення.

Серце нетренованої людини для забезпечення необхідного хвилинного обсягу крові (кількість крові, яка викидається одним шлуночком серця протягом хвилини) змушене скорочуватися з більшою частотою, так як у нього менше систолічний об'єм.

Серце тренованої людини більш пронизане кровоносними судинами, в такому серці краще здійснюється харчування м'язової тканини і працездатність серця встигає відновитися в паузах серцевого циклу. Серце тренованої людини в кожному циклі своєї роботи має більшу часу для відпочинку і відновлення.

Кров'яний тиск - тиск крові всередині кровоносних судин на їх стінки. Вимірюють кров'яний тиск у плечовій артерії, тому його називають артеріальний тиск (АТ), яке є досить інформативним показником стану серцево-судинної системи і всього організму.

Розрізняють максимальний (систолічний) АТ, яке створюється при систолі (скорочення) лівого шлуночка серця, і мінімальне (діастолічне) АТ, яке відзначається в момент його діастоли (розслаблення). Пульсовий тиск (пульсова амплітуда) - різниця між максимальним і мінімальним АТ. Тиск вимірюється в міліметрах ртутного стовпа (мм рт. Ст.).

У нормі для підліткового віку в спокої максимальний АТ знаходиться в межах 110-136; мінімальне - 70-85, пульсовий тиск-40-60 мм рт. ст.

Пульсовий тиск при фізичній роботі збільшується, його зменшення є несприятливим показником (спостерігається у нетренованих людей). Зниження тиску може бути наслідком ослаблення діяльності серця або надмірного звуження периферичних кровоносних судин.

Таблиця 1.1