1.2. Морфофункціональні зміни в організмі підлітків 13-15 років в пубертатному періоді

Підлітковий вік є одним з головних періодів зростання і формування організму; в цей час відбувається перебудова діяльності всіх органів і систем. Особливу роль відіграють зміни в нервовій і ендокринній системах.

Велике значення в підлітковому віці набуває діяльність так званого мозкового придатка (гіпофіза), розташованого в проміжній відділі головного мозку, щитовидної і статевих залоз.

У підлітковий період відбувається швидке зростання тіла, всіх органів і тканин. Якщо в дитячому віці основний вплив на зростання надає гормон росту, що виділяється гіпофізом, то тепер бурхливі темпи зростання обумовлені головним чином впливом статевих гормонів і гормонів щитовидної залози. Статеві гормони виробляються кірковим шаром надниркових залоз і статевими залозами (спеціальними клітинами яєчок у хлопчиків і яєчників у дівчаток). Функції цих залоз регулюються гіпофізом. Його образно називають диригентом всього оркестру залоз внутрішньої секреції, так як виділені їм гормони активують діяльність надниркових залоз, статевих і щитовидної залоз. Тому порушення функції цих залоз може впливати на процеси формування кісток підлітка, зростання організму в цілому, викликаючи, наприклад, такі відхилення і захворювання, як різка відсталість фізичного розвитку, карликовий зростання або, навпаки, гігантизм.

Зі сказаного стає зрозумілим, що одним з найбільш важливих критеріїв оцінки стану дитячого організму, що характеризують здоров'я в цілому, правильність його формування, є стан фізичного розвитку. Відомо, що на останній впливають не тільки спадкові і деякі внутрішні (наприклад, хронічна вогнищева інфекція та ін.), Але і багато зовнішні соціально-гігієнічні фактори, такі, як кліматологічні і географічні умови, режим харчування підлітка, обсяг навантаження , характер відпочинку, умови життя в цілому та ін. Тому стан фізичного розвитку дітей і підлітків зокрема служить одним з важливих показників соціального благополуччя суспільства і є предметом постійного вивчення гігієністів і педіатрів.

Знання закономірностей фізичного розвитку підлітка необхідно для правильної організації режиму його життя. Приблизно до 10-річного віку розвиток відбувається однаково у хлопчиків і дівчаток. До цього часу в кров починає посилено надходити статевий гормон, специфічний для даної статі. (До цього у дітей обох статей міститься приблизно однакова кількість обох статевих гормонів, переважання ж специфічного для даної статі гормону в дитячому віці досить незначно.) Прискорення зростання і статевого дозрівання у дівчаток починається на 1 - 2 роки раніше (приблизно з 10 - 12 років ), ніж у хлопчиків; з 10 років дівчатка починають рости більш інтенсивно і обганяють в рості хлопчиків. Після завершення процесу статевого дозрівання темп росту дівчаток різко падає. До 15 - 16 років він досягає свого максимуму і далі майже не збільшується. Хлопчики в 12 - 14 років продовжують посилено рости, і до 15 - 16 років зростання їх, як правило, значно вище, ніж у дівчаток Взагалі ж зростання хлопчиків триває довше (до 18 - 20 років), бо повне завершення статевого дозрівання відбувається у них пізніше.

Таким чином, зростання тісно пов'язане з статевим розвитком, яке вже з молодшого шкільного віку відбувається по-різному в хлопчиків і дівчаток.

Аналогічні і закономірності динаміки маси тіла: приблизно до 11 років маса тіла дівчаток і хлопчиків мало різниться, в 11 - 14 років маса тіла дівчаток перевищує масу тіла хлопчиків, а після 14 - 15 років спостерігається зворотне співвідношення: вже до 16 років маса тіла хлопчиків перевищує масу тіла їх ровесниць.

Розвиток організму - складний біологічний процес, він характеризується не тільки кількісні-ним наростанням маси тіла, але і якісними структурними змінами в багатьох органах і тканинах, у тому числі в кістковій системі, що забезпечує зростання тіла в довжину. Для кожного вікового періоду характерно певний стан кісткової системи - поява точок окостеніння в кінцівках, за якими можна визначити на підставі рентгенологічних знімків істинний біологічний вік, його відповідність паспортному, тобто виявити наявність і ступінь відхилень у фізичному розвитку підлітка.

Основними зовнішніми показниками фізичного розвитку є довжина тіла (зріст стоячи), маса тіла і окружність грудної клітини. Важливе значення мають також стан постави, ступінь розвитку мускулатури, м'язовий тонус, розвиток підшкірної жирової клітковини - жировідкладення, такі функціональні показники, як м'язова сила, яка визначається за силою стиснення динамометра, життєва ємкість легень, екскурсія грудної клітки - різниця в величиною її окружності на вдиху і видиху.

На підставі вимірів всіх антропометричних ознак (ріст, маса тіла, окружність грудної клітини) і фізіологічних показників у великого числа осіб різного віку і статі розробляються так звані стандарти (оціночні таблиці), що відображають нормальні показники фізичного розвитку, межі їх коливань і відхилення від норми в ту або іншу сторону. За ним і проводиться індивідуальна оцінка фізичного розвитку кожного підлітка, відповідність його середніх показників для даного віку. Слід мати на увазі, що оціночні таблиці фізичного розвитку дітей та підлітків дійсні лише для тієї кліматологічної і географічної зони, за матеріалами якої вони розроблені.

Слід враховувати, що всі ознаки фізичного розвитку взаємопов'язані, при зміні одного з них змінюються і величини іншого. При гармонійному розвитку певного росту відповідає "своя", "належна" маса тіла. Тут доречно зазначити, що оцінка фізичного розвитку підлітка принципово відрізняється від такої у дорослих. Різні індекси для визначення належної маси тіла у дорослих, зокрема досить поширена формула, згідно з якою маса тіла повинна відповідати зросту за вирахуванням 100 (маса тіла = зріст - 100), для підлітків абсолютно не коректні. Єдино правильний метод оцінки за таблицями. При цьому, однак, не слід вважати, що якщо яка-небудь з ознак або навіть всі ознаки дещо відрізняються від норми, то це обов'язково пов'язано з хворобою або несприятливим розвитком; в темпах зростання і дозрівання, їх тривалості можливі дуже широкі коливання. Тому не можна виключити, що в кожному окремому випадку прискорення зростання настане дещо пізніше і показники розвитку підлітка, що опинилися в 12 - 13 років низькими, до 15 років можуть стати нормальними або навіть вище середніх.

Крім того, слід враховувати, що оцінка фізичного розвитку підлітка повинна проводитися комплексно за всіма ознаками, а не тільки по якомусь одному, як би він не був важливий, скажімо, по росту. Недостатній зріст (нижче середнього) при нормальних показниках маси тіла і окружності грудної клітини, нормальному розвитку мускулатури, м'язової сили і, головне, нормальному статевому дозріванні не дає підстав говорити про відставання фізичного розвитку підлітка. Швидше за все недостатній зріст є генетично зумовленим, що найчастіше буває при невеликому зрості батьків. Однак у випадках виразної невідповідності фізичного розвитку підлітка з віком, особливо відставанні статевого дозрівання, необхідна консультація в ендокринолога.

Прискорення темпів зростання в підлітковому періоді пов'язано з посиленням функції статевих залоз, що визначає багато сторін перебудови діяльності організму. Тому поняття "фізичного розвитку підлітка" тісно пов'язане з статевим дозріванням, і оцінка розвитку повинна проводитися обов'язково з урахуванням ступеня статевого дозрівання.

Статеві гормони - активні речовини. Вони сприяють росту і окостенінню кістяка, виникненню вторинних статевих ознак, розвитку м'язів і збільшення м'язової сили, підвищенню обмінних процесів, загальної активності організму. М'язова сила у підлітка зростає паралельно збільшенню змісту статевого гормону в крові. У зв'язку з посиленим виділенням специфічного для даної статі гормону вже у молодших підлітків чітко виражені статеві відмінності в розвитку скелета, мускулатури, шкіри, підшкірного жирового шару. У підлітковому періоді остаточно визначаються індивідуальні особливості пропорцій тіла і зовнішнього вигляду людини. Посилений ріст і розвиток усіх частин тіла, тканин, органів підлітка відбуваються хоча і в певній послідовності, але нерівномірно: раніше і більш інтенсивно починають рости кінцівки, потім збільшуються поперечні розміри таза і грудної клітини (дещо раніше у дівчаток) і лише після цього - довжина тулуба. У цей період у хлопчиків починає чітко оконтурювати мускулатура спини і грудей, що формується в міру зростання все більш за чоловічим типом, зникає округлість контурів, властива раннього віку, зменшується кількість підшкірного жирового шару, суттєво підвищує м'язова маса в зв'язку з посиленим розвитком м'язів тулуба і кінцівок. У дівчаток поряд з ростом і розвитком м'язової системи підшкірний жировий шар з віком поступово підвищується. Визначаються також і статеві відмінності в типі дихання: у хлопчиків формується черевний, у дівчаток - грудний тип дихання.

Підлітковий період відрізняється бурхливим збільшенням маси м'язів і м'язової сили; до 14 - 15 років маса м'язів становить 1/3 загальної маси тіла, а до 15 - 16 років вже близько 1/2 (44%) маси тіла. М’язова сила досягає у підлітка найвищого рівня через рік-півтора після досягнення максимального зростання, при цьому у дівчаток до 15 років вона майже дорівнює м'язової силі дорослих жінок, у юнаків м'язова сила найбільш різко збільшується після 14 років, але і до 18 років вона ще не досягає максимального розвитку сили дорослих чоловіків. Таким чином, прискорення темпів зростання організму у дівчаток починається і закінчується раніше, ніж у хлопчиків.

У підлітків у зв'язку з нерівномірним прискоренням зростання, головним чином непропорційним розвитком кісток і м'язів, настає тимчасова дисгармонія в координації рухів, незграбність, яка з віком поступово проходить.

Терміни початку статевого дозрівання і його завершення різні не тільки у дітей різної статі, а й навіть в межах однієї статі. Як правило, діти з інтенсивним зростанням в перші роки життя раніше вступають в період статевого дозрівання і швидше його проходять. Однак серед дітей з високими показниками зростання можуть виявитися і особи з відставанням статевого дозрівання. Їх форсований зростання пов'язане саме з деяким запізненням статевої зрілості. Це частіше спостерігається у підлітків 14 - 15 років. У таких випадках необхідно показати підлітка ендокринолога.

Діти, схильні до надмірної маси тіла, дозрівають в статевому відношенні раніше, ніж діти з нормальною і малою вагою, проте надмірна маса тіла - справжнє ожиріння - гальмує статеве дозрівання. Затримати настання статевої зрілості у підлітка можуть і хронічні захворювання, часті повторні важкі інфекції.

Широке варіювання термінів і темпів статевого дозрівання підлітків ускладнює оцінку статевого розвитку (відповідності її віку) і виявлення відхилень в його перебігу. Однак існують спеціальні шкали для визначення статевого розвитку підлітка, що включають кількісну оцінку розвитку вторинних статевих ознак (оволосіння на лобку, в пахвових западинах, ступінь розвитку молочних залоз у дівчаток), терміни початку менструації і деякі інші ознаки. Всі ці показники разом з тим в значній мірі обумовлені генетично, і хоча вони пов'язані зі ступенем гормональної активності, зв'язок цей може бути невеликим. Тому не завжди слабка ступінь розвитку вторинних статевих ознак у підлітка дійсно відображає уповільнене статеве дозрівання.

У випадках тривалої затримки появи вторинних статевих ознак у підлітка для з'ясування причин відхилень в статевому дозріванні широко використовуються методи дослідження змісту статевих гормонів в крові і сечі, які дають більш точне уявлення про гормональну активність і дозволяють виключити ендокринне захворювання підлітка. До глибшого, гормонального дослідження вдаються лише у випадках яскраво виражених ознак затримки статевого дозрівання.

Доцільне навести деякі орієнтири для оцінки правильності розвитку вторинних статевих ознак. Так, у хлопчиків зростання волосся на лобку починається приблизно в 12 - 13 років, в під-м'язових западинах - 14 - 15 років, пушкове волосся на губі з'являються в 14 - 15 років, зміна тембру голосу - в 16 - 17 років.

У дівчаток розвиток статевого дозрівання можна визначити за такими показниками: зростання кісток тазу і округлення сідниць починається у них вже в 8 - 10 років, збільшення і невелике підведення сосків - в 9 - 10 років, зріст молочних залоз - в 11 - 12 років , ріст волосся на лобку - в 10 - 12 дет, в пахвових западинах - в 13 - 14 років. Перші менструації, що є основним критерієм настав статевого дозрівання, виникають в 12 - 14 років. Від початку статевого дозрівання до його повного завершення, як правило, проходить 5 років, однак можливий і більш швидкий темп дозрівання, коли воно закінчується протягом 3 років, або більш повільний - протягом 7 років.

У випадках, коли перші ознаки статевого дозрівання дівчаток виникають у віці до 9 або після 13 років, а у хлопчиків - до 10 або після 14 - 15 років, це може бути пов'язано з ендокринними порушеннями або захворюваннями підлітків. Такі діти і підлітки підлягають спостереженню ендокринолога.

Як відомо, в останні десятиліття у всіх економічно розвинених країнах відзначається прискорення темпів фізичного і статевого розвитку дітей, яка отримала назву акселерації. Причини акселерації складні, різноманітні і до кінця ще не вивчені; серед них безсумнівну роль відіграють такі фактори, як поліпшення загальних умов життя, харчування, медичного обслуговування населення, розвиток фізичної культури, і інші, що діють на фоні змінених механізмів спадковості, генетично зміненої чутливості до стимуляторів росту і розвитку.

Акселерація нерідко виявляється вже внутрішньоутробно, що призводить до збільшення зростання і маси тіла новонароджених. Подальший розвиток таких акселерованих новонароджених виявляється прискореним. У зв'язку з акселерацією за останні 50 років різко зросли показники фізичного розвитку дітей. Особливо бурхливі акселеративні зрушення відзначені, починаючи з середини минулого століття, в результаті чого показники зростання, маси тіла, статевого дозрівання сучасних дітей значно перевершують ці показники у їх однолітків тих років. В результаті збільшення темпів зростання дітей дошкільного і особливо шкільного віку в по-останню 15 - 20 років значно зросла кількість школярів з максимально високими показниками зростання - до 180 і навіть до 190 см.

Важлива особливість фізичного розвитку сучасних дітей і підлітків - відносне відставання розмірів окружності грудної клітки, тобто відносна вузькогрудість. Ця дисгармонія у розвитку більш виражена у підлітків з максимальною швидкістю росту, що вказує на її зв'язок з акселерацією. Таким чином, акселерація сприяла деякому збільшенню числа дисгармонійно розвинених підлітків. Інша особливість фізичного розвитку сучасних підлітків - тенденція до огрядності. Вона не має відношення до акселерації, а є результатом посиленого харчування дітей з раннього віку.

Прискорення зростання підлітків супроводжується і більш раннім початком і завершенням статевого дозрівання, що особливо характерно для дівчаток. Це одне з найбільш яскравих проявів акселерації. Середній вік початку менструацій у більшості європейських країн становить в даний час 12,5 років, тобто чимала частина дівчаток починає менструювати ще до 12 років. У хлопчиків зрушення статевого дозрівання дещо менші, але також значно виражені.

Дуже важливим є питання про те, як розцінювати акселерацію з точки зору функціонального стану організму в цілому, його працездатності, життєдіяльності. Досить переконливими і повними даними для відповіді на це питання наука ще не має в своєму розпорядженні, проте вже накопичено певний фактичний матеріал, який свідчить про те, що у акселерованих дітей, особливо з дисгармонійний-ним розвитком, витривалість до тривалих фізичних навантажень менша, ніж у їх однолітків з середніми показниками розвитку. Цей факт має дуже велике значення. Його слід враховувати при відборі підлітків в спортивні секції, особливо для "важких" видів спорту. Менш пристосовані до значних фізичних навантажень також підлітки з надмірною масою тіла. Таким чином, самі по собі високі показники фізичного розвитку ще не свідчать про великі фізичні можливості підлітка.

Є дані про більшій частоті деяких захворювань і відхилень у стані здоров'я у дітей з підвищеними темпами фізичного і статевого дозрівання. Так, в дошкільному віці у таких дітей частіше розвиваються тонзиліти, діти і підлітки з надмірною масою тіла частіше хворіють діабетом. У підлітковому віці у таких осіб значно частіше з'являються функціональні відхилення з боку серцево-судинної і нервової системи, які проявляються в підвищенні артеріального тиску, порушення ритму серцевої діяльності, вегетативними розладами, виникненням різних неврозів.

Закономірна особливість акселерації - прискорення розумового розвитку дітей, яке разом з тим супроводжується підвищеною збудливістю нервової системи, що при певних ситуаціях може бути джерелом невротичних станів.

Таким чином, особливості фізичного розвитку підлітків у зв'язку з акселерацією вимагають при-сталевого уваги батьків, педагогів, медичного персоналу та обліку цих особливостей при організації режиму навчання, виборі спортивних занять підлітка.