- •Інструктивно-методичні матеріали
- •Оцінка тварин за походженням. Аналіз родоводів і підбір у тваринництві. Велика рогата худоба. Основні породи. М’ясна продуктивність
- •Теоретична підготовка до роботи
- •Аналіз родоводів і підбір у тваринництві
- •Молчек 1947, пб-664
- •Характеристика биків за продуктивністю дочок племгосподарства "Лісове"
- •Основні породи тварин. Продуктивність сільськогосподарських тварин
- •Оцінка м'ясної продуктивності
- •Основні вимоги для визначення вгодованості
- •Категорія вгодованості свиней та їх характеристика
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Категорія вгодованості свиней та їх характеристика
Категорія |
Характеристика |
Жива маса, кг |
Товщина шпику, см |
Перша |
Свині-молодняк беконні віком до 8 міс. включно. Масть біла, шкіра без пігментних плям. Тулуб без перехвату за лопатками, довжиною 100 см (від потиличного хребця до кореня хвоста). Шкіра без пухлин, синців та травматичних пошкоджень |
80-105 включно |
1,5-3,5 |
Друга |
Свині – молодняк, м'ясні |
60-150 включно |
1,5-4,0 |
|
Підсвинки |
20-60 |
Не менше 1 |
Третя |
Свині жирні, в тому числі свиноматки й кабани незалежно від живої маси |
- |
4,1 і більше |
Четверта |
Кабани і свиноматки |
Понад 150 |
1,5-4,0 |
П'ята |
Поросята-молочники, які мають білу або злегка рожеву шкіру без пухлин, висипу, синців, ран, укусів. Остисті відростки спинних хребців і ребра не виступають |
4-8 |
- |
Лошата першої категорії мають дещо кутасті форми тулуба. Мускулатура добре або задовільно розвинена. Остисті відростки, маклаки і сідничні горби непомітно виступають, ребра злегка помітні. На гребені шиї можуть бути незначні відкладення жиру.
Вгодованість птиці. Всю сільськогосподарську птицю, яка призначена для забою (кури, курчата, курчата-бройлери, індики, індичата, цесарки, цесарята, качки, качата, гуси та гусенята), приймають згідно з діючим стандартом. Відповідно до віку птицю ділять на дорослу і молодняк. У дорослої птиці кіль грудної кістки закостенілий, твердий, кільця трахеї тверді, не стискуються. Луска і шкіра на ногах груба, шорстка, шпори у півнів та індиків тверді, дзьоб ороговілий. У молодняка кіль грудної кістки хрящоподібний, кільця трахеї еластичні, легко стискуються. В крилі одна і більше ювенільних махових пір'їн, у бройлерів – менше п'яти. Луска і шкіра на ногах у курчат, курчат-бройлерів, індичат та цесарят еластичні й щільно прилягають. У молодих індиків та півників шпори не розвинені. У гусенят та качат шкіра на ногах еластична, ніжна, дзьоб не ороговілий. Жива маса однієї голови повинна бути не менше: курчат – 600, курчат-бройлерів – 900, цесарят – 700, качат – 1400, індичат – 2200, гусенят – 2300 г.
За вгодованістю птиця повинна відповідати таким вимогам: у курей, курчат, курчат-бройлерів, індиків, індичат, цесарок та цесарят мускулатура на грудях мусить бути задовільно розвинена, з кілем грудної кістки утворювати кут без западини. Кінці лобкових кісток легко промацуються, кіль грудної кістки виділяється. Підшкірні жирові відкладення можуть бути відсутніми. На череві дорослої птиці промацуються незначні підшкірні жирові відкладення. У гусей, гусенят, качок та качат м'язи грудей і стегон розвинені задовільно, може виділятися кіль грудної кістки. Під крилами у гусей промацуються незначні відкладення підшкірного жиру, чого може не бути у качок, качат та гусенят.
Скоростиглість має велике значення при оцінці м'ясної продуктивності тварин. Скоростиглі тварини раніше досягають бажаної живої маси і вгодованості, краще засвоюють поживні речовини кормів і менше витрачають їх на приріст живої маси. Скоростиглість визначається показниками середньодобового та відносного приростів.
Витрати корму на одиницю приросту показують, скільки кормів (в одиницях поживності) витрачено для одержання одного кілограма або центнера приросту живої маси. Вони визначаються діленням кількості використаних кормів (у кормових одиницях) на величину приросту.
Одним з основних показників оцінки м'ясної продуктивності тварин після забою є забійна маса і забійний вихід. Згідно з стандартами, забійна маса – це маса парної туші після повної її обробки. Забійний вихід – це відсоток забійної маси туші до живої маси худоби перед забоєм. Величина забійного виходу залежить від виду тварин, породи, статі, індивідуальних особливостей, вгодованості. Чим вища вгодованість, тим більше туша і більший забійний вихід. Тому забійний вихід коливається – від 35 до 65 % і вище.
Завдання 1. Визначити вказані показники прижиттєвої оцінки м'ясної продуктивності за даними двох груп бичків на відгодівлі:
Показники |
1-а група бичків |
2-а група бичків |
Середня жива маса на початку відгодівлі, кг Тривалість відгодівлі, днів Середня жива маса наприкінці відгодівлі, кг Середній приріст живої маси, кг Середньодобовий приріст, г Витрачено на відгодівлю 1 голови, корм. од., кг Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. |
281 150 410
1045 |
305 150 462
1130 |
Завдання 2. Визначити показники м'ясної продуктивності двох бичків за такими даними:
Показники |
№ 4117 |
№ 4223 |
Жива маса, кг |
451 |
432 |
Маса „парної” туші, кг |
238,0 |
221,6 |
Забійна маса, кг |
|
|
Забійний вихід, % |
|
|
Завдання 3. Визначити кількість м'язової, жирової, сполучної, кісткової і хрящової тканин (в кг), якщо морфологічний склад їх туш (в %) такий:
Показники |
№ 2134 |
№ 2218 |
Маса туш, кг |
253 |
287 |
Морфологічний склад туш |
|
|
м'язова тканина, % |
59,8 |
56,4 |
Кг |
|
|
жирова тканина, % |
10,5 |
15,6 |
Кг |
|
|
сполучна тканина, % |
17,0 |
16,2 |
Кг |
|
|
кісткова і хрящова тканина, % |
12,7 |
11,8 |
Кг |
|
|
