- •Інструктивно-методичні матеріали
- •Оцінка тварин за походженням. Аналіз родоводів і підбір у тваринництві. Велика рогата худоба. Основні породи. М’ясна продуктивність
- •Теоретична підготовка до роботи
- •Аналіз родоводів і підбір у тваринництві
- •Молчек 1947, пб-664
- •Характеристика биків за продуктивністю дочок племгосподарства "Лісове"
- •Основні породи тварин. Продуктивність сільськогосподарських тварин
- •Оцінка м'ясної продуктивності
- •Основні вимоги для визначення вгодованості
- •Категорія вгодованості свиней та їх характеристика
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •Інформаційні ресурси
Молчек 1947, пб-664
М. Зрада 880, ПБ-2483, Б. Матовий 163, ПБ-543.
ІІІ-4800-3,83. М.Б. Життя 366, ПБ-2252,
М.М. Ідея 574, ПБ-2321, ІІІ-5957-4,0.
ІV-6452-3,79. Б.Б. Маркіз 713, ПБ-470.
Б.М. Могар 597, ПБ-466. М.М.Б. Жасминка 5855,
М.М.М. Ирма 84, ПБ-2076, ПБ-2034, ІV-5385-4,05.
ІV-6875-3,8. Б.М.Б. Ром 1137, ПБ-364.
Б.М.М. Ром 1137, ПБ-364. М.Б.Б. Байка 100, ПБ-2079,
М.Б.М. Билина 5932, ІV-9030-3,77.
ПБ-2028, ІV-7536-4,0. Б.Б.Б. Мій Друг 323, ПБ-405.
Б.Б.М. Музикант 817, ПБ-297.
2. Встановити за походженням тварин Бесіди 1098 і Молчека 1947, чи зустрічається родинне спаровування серед їхніх предків та яка ступінь споріднення окремих родоначальників.
Завдання 5. Оцінка племінних тварин за якістю потомства
Пояснення до завдання. Селекцією передбачена оцінка биків, які вирощують для станцій штучного осіменіння, за якістю потомства. Основний метод оцінки якості плідників за потомством – порівняння продуктивності дочок бика і їхніх ровесниць, які вирощувалися в однакових з дочками умовах годівлі й утримання. До покращувачів відносять биків, у яких дочки за продуктивністю (надоях за 305 днів І лактації, жирності й білковості молока) краще своїх ровесниць.
Хід роботи
Дати оцінку биків племгосподарства "Лісове" (табл. 34) за продуктивністю у порівнянні з ровесницями. Виділити кращих биків для максимального використання на станціях штучного осіменіння і для створення ліній.
Табл. 3.
Характеристика биків за продуктивністю дочок племгосподарства "Лісове"
Кличка і № бика |
Показники дочок |
Показники одноліток |
||||
|
надій, кг |
жир, % |
білок, % |
надій, кг |
жир, % |
білок, % |
Франс 38164 Здоровань1231 Заложник 514 Пьер Фар 431588249 Дон 2559 |
5373 5153 4808
5051 5701 |
3,93 3,87 3,88
4,06 4,39 |
3,38 3,51 3,39
3,34 3,49 |
5214 5123 4804
4856 5580 |
3,79 3,76 3,73
3,85 3,88 |
3,32 3,40 3,28
3,26 3,30 |
Завдання 6. Підбір і методи розведення
Матеріали та обладнання: індивідуальні картки племінних тварин, дані про результати міжпородного схрещування.
Пояснення до завдання. Поєднання в помісях спадкових особливостей порід, що схрещують, умовно і схематично позначають "частками крові" або "частками кровності".
Найпростіша – схема промислового схрещування. У літерній символіці її можна уявити як поєднання самки породи А з самцем породи Б. Беручи до уваги, що нащадок одержує половину спадкових ознак від батька й половину від матері, можна записати (А + Б)/2. Якщо прийняти одну породу (А) за одиницю, іншу (Б) за 0 (нуль), то частка крові помісей І покоління виявиться (1+0)/2 = 1/2 по одній і, відповідно, 1/2 по другій породі (50 і 50%).
При поглинальному схрещуванні розраховують „частки крові” за поліпшуючою породою. Наприклад, схрещують худобу чорно-рябої породи з голштино-фризською. Кровність поліпшуючої породи (голштино-фризської) приймають за 1, або 100%, а що поліпшує (чорно-рябої) за 0. Частка кровності помісей І покоління буде (1+0)/2 = 1/2, або 50% від кожної з порід, що схрещують. При схрещуванні помісей І покоління з тією ж голштино-фризською породою кровність батьків буде 1/2 й 1, а помісей ІІ покоління (1 + 1/2)/2 = 3/4 (75%) за голштино-фризською й 1/4 (25%) за чорно-рябою. При подальшому схрещуванні помісей ІІ покоління з поліпшуючою породою кровність помісей ІІІ покоління буде (3/4 + 1)/2 = 7/8 (87,5%) за голштино-фризською й 1/8 (12,5%) за чорно-рябою і т.д.
При перемінному схрещуванні, наприклад трьохпородному, для зручності розрахунків позначимо вихідні породи буквами А, Б, В. Тоді при схрещуванні (А + Б)/2 в І поколінні кровність по А буде 1/2 (50%) і по Б теж 1/2 (50%). Схрещуючи помісі І покоління із третьою породою В (1/2 А + 1/2 Б + 1 В) в ІІ поколінні, одержимо частки крові: по А (1/2)/2=1/4 (25%), по Б – (1/2)/2 = 1/4 (25%) і по В (1/2)/2=1/2 (50%). При схрещуванні складних помісей ІІ покоління (25% А + 25% Б + 50% В) знову з породою А в ІІІ поколінні частка кровності по А буде (25+100) : 2 = 62,5%; по Б – (25:2) = 12,5%; по В – 50 : 2 = 25%. У такий же спосіб вираховується кровність для наступних поколінь по породі Б і В. Подібним чином можна розрахувати кровність потомства, яке одержують при складному відтворному схрещуванні.
Частка кровності при схрещуванні помісей різних поколінь обчислюється за таким же принципом. Наприклад, схрещуються помісі І покоління (1/2) і ІІІ покоління, кровність потомства за поліпшуючою породою буде (1/2 + 7/8) : 2 = 11/16 (68,75%), а породі, що поліпшує 5/16 (31,25%) і т.д.
При ввідному схрещуванні при одноразовому використанні поліпшуючої породи її частка кровності в І поколінні складе 1/2 і з кожним поколінням буде зменшуватися, тому що помісі будуть схрещуватися з основною породою.
При простому відтворному схрещуванні (схрещуються дві породи) або складному (трьохпородному) залежно від поставленої мети і якості отриманих помісей з ІІ або ІІІ покоління переходять до розведення "у собі" тих з них, які найбільшою мірою відповідають бажаному типу. У цьому випадку помісі можуть бути 3/4, 5/8, 3/8 і т.д. кровності за однією з використовуваних порід.
Хід роботи
1. За результатами аналізу родоводів корови Бесіда 1098 ПБ-2842 і бика Молчек 1947 ПБ-664, з'ясувавши ступінь споріднення (інбридингу), вирішити питання про доцільність підбору цих тварин для спаровування.
2. Скласти схему поглинального схрещування до V покоління й визначити кровність кожного покоління.
3. Скласти схему відтворного схрещування червоно-степової й ангуської порід за умови розведення "у собі" отриманих помісей ІІ (корів) і ІІІ (биків) покоління. Які "частки крові" у нової породної групи за вихідними породами?
