2. Отримання доменного імені.

Перед тим як отримати домен, слід ознайомитися з інформацією про різні види доменів. Так, доменне ім'я дозволяє асоціювати ресурс з сервером, на якому він знаходиться. Воно є унікальною адресою, завдяки якій всі користувачі можуть знайти сайт в Інтернеті.

Сьогодні в кожній країні є певна кодове позначення. Воно є доменом першого рівня або доменом відповідної країни. Наприклад, якщо домен закінчується на .Fr, то ресурс знаходиться в домені Франції, .Ua - Україна, .Jp - Японії. Також є домени першого рівня, які пов'язані зі спрямованістю ресурсу. Так, для некомерційних організацій застосовується. Org, для освітніх установ - .Edu, для комерційних - .Com. Дуже часто потрібно отримати домен другого або третього рівня. А в кожній доменній зоні передбачено наявність адміністратора. Він веде DNS для певної зони, а також вносить різні зміни в базу даних.

Ви маєте можливість отримати домен другого рівня. Такі домени видаються приватним особам і підприємствам в оренду. Це передбачає щорічну оплату. Ви можете замовити домен у офіційних реєстраторів доменних імен. ([1] [2])

Вибираючи домен другого рівня, необхідно підбирати відповідне доменне ім'я. Це дозволить сайту ефективно працювати в мережі. Користувачі зможуть з легкістю запам'ятати таку назву. Ви можете не тільки отримати домен, але і створювати будь-яку кількість адрес різних рівнів. При цьому таку можливість має надавати хостинг-провайдер. Досить рідко використовуються домени четвертого рівня. Вони є проблемними для запам'ятовування Доменне ім'я не є об'єктом власності. Воно передається адміністратором доменної зони для тимчасового користування. Коли закінчується цей термін, то час користування може продовжуватись. А якщо це не здійснюється, то відбувається скасування делегування домену. Отримати домен можна як на платній основі, так і на безкоштовній. Також реєстрація може відбуватися через певного адіміністратора зони або різних реєстраторів. Останні надають таку послугу за певну плату. При цьому ви отримуєте якісний сервіс та всі необхідні послуги.

3. Основні та резервні сервера dns.

Існує три основних типи серверів DNS, які відрізняються покладеними на них завданнями:

• основний сервер DNS;

• резервний (вторинний) сервер DNS;

• кешуючий сервер DNS.

Основний сервер DNS керує зоною повноважень. Якщо потрібно додати/видалити домен чи вузол або ж якусь іншу модифіковану зону, зміни слід проводити на основному сервері DNS. Через певний час, який залежить від налаштувань сервера, основний сервер передасть зону резервному серверу DNS. Дане явище називається трансфером зони. Що ж стосується резервних серверів, то повинен бути хоча б один резервний сервер DNS. Тому є кілька наступних причин:

• якщо є багато клієнтів, то наявність резервного сервера DNS дозволить знизити навантаження на основний сервер DNS і прискорити доступ фізично віддалених від основного сервера клієнтів до бази даних доменних імен;

• надійність (якщо раптом щось трапиться з основним сервером DNS) - не будуть же клієнти чекати, поки ви усуньте помилку.

Абсолютно всі DNS-сервери кешують запити, отримані від клієнтів, тому повторний запит буде виконаний швидше. Існує особливий вид сервера DNS – керуючий сервер. Сервери даного типу не відповідають за зони, а тільки перенаправляють запити клієнтів, отримують відповіді, кешують їх та відправляють клієнтам.