4. Мейнфрейми і суперкомп'ютери

Суперкомп'ютери - це машини, що знаходяться на піку доступних сьогодні обчислювальних потужностей, особливо в області операцій з числами. Суперкомп'ютери використовуються для наукових і інженерних задач (високопродуктивні обчислення, наприклад, в області метеорології або моделювання ядерних процесів), де обмежувальними факторами є потужність процесора і об'єм оперативної пам'яті, тоді як мейнфрейми застосовуються для цілочисельних операцій, вимогливих до швидкості обміну даними, до надійності і до здатності одночасної обробки великої кількості процесів (інвентаризація товарів, резервування авіаквитків, банківські операції). Продуктивність мейнфреймів, як правило, обчислюється в мільйонах операцій за секунду (MIPS), а суперкомп'ютерів-в операціях з плаваючою комою (крапкою) в секунду ( FLOPS).

У контексті загальної обчислювальної потужності мейнфрейми програють суперкомп'ютерів.

6. Архітектури мікропроцесорів

Поняття архітектури мікропроцесора визначає його скла­дові частини та зв'язки і взаємодію між ними. Архітектура містить: структурну схему самого МП; програмну модель МП (описання функцій регістрів); інформацію про організа­цію пам'яті (ємність пам'яті та способи її адресації); опис організації процедур введення-виведення.

Існують два основних типи архітектури — фоннейманівська і гарвардська. Фоннейманівську архітектуру (рис. 1.6, а) у 1945 р. запропонував американський математик Джо фон Нейман. Особливістю цієї архітектури є те, що програма і дані знаходяться у спільній пам'яті, доступ до якої здійснюєть­ся по одній шині даних і команд.

Гарвардську архітектуру вперше запроваджено у 1944 р. в релейній обчислювальній машині Гарвардського універси­тету (СІЛА). Особливістю цієї архітектури є те, що пам'ять даних і пам'ять програм розділені і мають окремі шину даних і шину команд (рис. 1.6, б), що дає змогу підвищити швидко­дію МП системи.

Структурні схеми обох архітектур містять: процесорний елемент, пам'ять, інтерфейси введення-виведення (ІВВ) і ПВВ. Пам'ять і ІВВ для різних типів МП можуть бути як внутріш­німи, тобто розміщуватися на тому самому кристалі, що й процесорний елемент, так і зовнішніми. Процесорний елемент містить регістри, арифметико-логічний пристрій (АЛП), пристрій керування і виконує функції оброблення даних та керування процесами обміну інформацією.

Рис. 1.6. Основні типи архітектури:

а — фоннейманівська; 6 — гарвардська

Пам'ять забезпе­чує зберігання кодів команд програми і даних. Інтерфейси призначені для зв'язку з ПВВ, наприклад з клавіатурою, дис­плеєм, друкувальними пристроями, датчиками інформації. Усі елементи структурної схеми з'єднані за допомогою шин.

Схема процесора містить пристрій керування, АЛП і ре­гістри: адреси, даних, команд, а також стану, акумулятор, лічиль­ник команд, покажчик стеку.

Тема 4. Протоколи прикладного рівня

1. Протоколи HTTP, FTP, SMTP, POP3, IMAP4v1. 2. Протокол передачі гіпертексту. 3. Протокол передачі файлів. 4. Простий протокол передачі пошти. 5. Поштовий протокол версії 3. 6. Протокол доступу до повідомлень мережі Інтернет – версія 4 тип 1.