- •Періодізація розвитку громадівського руху
- •Національна політика російського уряду в Україні
- •Історичне значення громадівського руху
- •Західноукраїнські землі
- •Діяльність народовців у Східній Галичині
- •Радикальна течія в українському русі Галичини
- •«Нова ера» в українсько-польських відносинах у Галичині та її наслідки
Радикальна течія в українському русі Галичини
Дата |
Подія |
1876 р. |
М.Павлик та І.Франко стали редагувати журнал «Друг», мовою видання обрали народну українську говірку |
1877- 1878 рр. |
Судовий процес проти І.Франка та його товаришів за звинуваченням в здійсненні підривної діяльності через пропаганду соціалістичних ідей |
1890 р.
____________ 1895 р. |
Створення першої політичної партії – Русько-української радикальної партії (РУРП) За порадами Драгоманова стояли на позиціях «наукового соціалізму» Головна мета створення незалежної Української держави, а найблища перспектива – автономна провінція Австрійської імперії Вимога передачі селянам якомога більше землі Декларувалося встановлення колективної організації праці і колективна власність на засоби виробництва еволюційним шляхом ________________________________________________________________________ Уперше в книзі Ю.Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена) обґрунтовано ідею єдності українських земель і політичної самостійності України |
У 1899 р. з’являється Українська соціал-демократична партія (УСДП)
Частина членів РУРП на чолі з Ю.Бачинським і М.Ганкевичем
Мета відстоювання інтересів укр.. робітників. У національному питанні виступала за незалежність України
У 1899 р. утворилася Національно-демократична партія (НДП), яка стала наймасовішою і найвпливовішою. Засновники оновлені народовці і радикали – М. Грушевський, І.Франко, Є. Левицький.
У програмі – довготривалою метою проголосила незалежність України, найближча ціль – автономія у складі Австрійської імперії. В інших питаннях типова ліберальна партія, прагнула уникати гострих соціальних питань.
У 1896 р. представники греко-католицького духовенства утворили Католицький русько-народний союз – консервативна партія, не користувалася підтримкою.
«Нова ера» в українсько-польських відносинах у Галичині та її наслідки
«Нова ера» - україно-польське порозуміння, досягнуте в Галичині 1890 р. під тиском віденської та київської сторін.
«Нова ера» |
Австро-угорський уряд серйозно зацікавився укр.. рухом у Наддніпрянщині, сподіваючись за його підтримки відірвати Україну від Росії. Для цього він намагався зупинити польсько-українське протистояння у Галичині і показати себе захисником українців |
Деякі керівники Київської громади (Антонович, Кониський та ін..)намагалися схилити на бік української справи керівні кола Австро-Угорщини, щоб здобути нові національно-культурні права для галицьких українців і реалізувати свою ідею перетворення Галичини на «український П’ємонт» |
Результати і наслідки політики «нової ери» |
Відкриття кафедри української історії у Львівському університеті, яку очолював М.Грушевський Перетворення Літературного товариства на НТШ з державною субсидією Надання українському правопису статусу офіційного і впровадження його в шкільні підручники Створення ощадного товариства «Дністер»(1892 р.) для укр.. населення Низка урядових розпоряджень про розширення сфери вжитку укр.. мови в урядових установах, відкриття для українців можливості обіймати державні посади Розкол в українському русі на прихильників і противників новоерівської політики |