- •Періодізація розвитку громадівського руху
- •Національна політика російського уряду в Україні
- •Історичне значення громадівського руху
- •Західноукраїнські землі
- •Діяльність народовців у Східній Галичині
- •Радикальна течія в українському русі Галичини
- •«Нова ера» в українсько-польських відносинах у Галичині та її наслідки
Історія України
Тема «Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст..»
Періодізація розвитку громадівського руху
Період, дата |
Форма діяльності |
Назва організацій та дячі |
Зміст діяльності |
Друкований орган |
І 1859-1863 рр |
Легальна |
1859 р.- українська громада у Петербурзі М. Костомаров, В. Білозерський, П.Куліш
1859-1861 р.-хлопомани (українофіли) В. Антонович, у 1860-1861рр. само розпустилися, а його члени разом з викладачами і студентами Київського університету (П.Чубинським, М. Драгомановим) утворили київську «Громаду» |
Культурно-освітня діяльність, що мала на меті популяризацію національної ідеї через видання книг, журналів, проведення вечорів, навчання в недільних школах
Культурно-освітня д-сть, вивчення побуту, поетичної творчості укр.. народу; заснували підпільну укр.. школу. Мета: ліквідація царизму, кріпатства, встановлення демократичної республіки на основі добровільного співжиття росіян, українців та поляків |
У Петербурзі журнал «Основа» (1861-1862)
Видавали рукописні журнали |
ІІ Кінець 1860-1876 рр |
Напів-легальна |
50-90-ті роки ХІХ ст.. (з перервою 1876-1882 рр.) київська «Громада» В. Антонович, М.Драгоманов- громадський діяч, М.Лисенко-композитор, М.Старицький-драматург, Ф.Вовк-етнограф, П.Чубинський і т.д (усього 300 чол.) |
Наукова українознавча та видавнича діяльність російською мовою, організація недільних шкіл, шкіл грамоти, хат-читалень для освіти народу 1873-1876рр. – ПЗВРГТ(Південно-західного відділення Російського географічного товариства). Результат оприлюднення етнографічного, історичного, статистичного, географічного матеріалу про Україну |
Газета «Киевский телеграф» літературно-політична, протягом 1859-1864 рр. двічі, а в 1864-1876 рр.-тричі на тиждень |
ІІІ 1876-1890 рр |
Неле- гальна |
Київська (Стара) громада.
Для організації легальної роботи М. Драгоманов виїхав у Швейцарію (М.Павлюк, С.Подолинський) |
Пошуки форм легальної діяльності й перенесення центру політичної боротьби до Галичини (ідея «українського П’ємонту» В.Антоновича)
Програма містила такі принципи: Демократизм Федералізм (надання укр.. автономії та самоврядування) Культурництво(визвольна боротьба просвітницькими методами) Еволюційність(уникати радикальних змін) Європеїзм (орієнтація на Європу) |
Видання російськомовного журналу «Киевская старіна»(1882-1907 рр) У Швейцарії журнал «Громада» (1878-1879 рр., 1882 р.) |
Національна політика російського уряду в Україні
Відродження укр.. руху попервах не викликало занепокоєння царської влади. Але підготовка та вибух польського повстання 1863-1864 рр., боязнь того, що українці за культурницькою діяльністю зажадають відродження колишніх прав, а то й незалежності, призвело до видання міністром внутрішніх справ Валуєвим 20 липня 1863 р. таємного циркуляру (Валуєвський циркуляр) – заборонив публічне вживання укр.. мови в державних установах, школах, церквах, друкуванні популярної, релігійної літератури, крім художніх творів.
Другим ударом, спрямованим проти укр.. національно-культурного руху, був підписаний царем 18 травня 1876 р. у німецькому м. Емс (Емський указ)
Заборонялося:
Ввозити з-за закордону будь-які книжки укр.. мовою
Видавати укр.. мовою оригінальні твори, тексти п’єс для театральних вистав і нот, крім історичних пам’яток із збереженням правопису оригіналу.
Робити переклади укр. мовою
Ставити сценічні вистави і влаштовувати публічні читання
Діяльність театральних труп з суто укр. репертуаром
Видання газети «Киевский телеграф»
Діяльність в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
Викладання в початкових школах укр.. мовою і вилучати з бібліотек укр.. книжки
В’їзд у південні губернії і столиці М.Драгоманова, П.Чубинського і вислання їх під таємний нагляд як невиправних і небезпечних агітаторів.
Наслідки для українського руху.
Обмежував засоби за допомогою яких можна було впливати на пробудження національної свідомості укр.. народу
Стримував розвиток укр.. культури.
Призвів до дезорганізації на певний час укр.. руху в Наддніпрянщині, але не до його припинення
