Зміни цін виробників промислової продукції, %
Найбільшим попитом користуються цукерки (споживання яких «у коробках» щорічно скорочується на 5%, тоді як споживання цукерок «на вагу» щорічно збільшується приблизно на той самий відсоток). На долю шоколадної плитки в загальній структурі реалізації припадає 15-20% у натуральному виразі і 20-25% у грошовому [2]. Щодо борошняних кондитерських виробів, найбільшим попитом користується печиво – 60%, за ним ідуть пряники та вафельні вироби – 19%. Солоне печиво, галети займають невелику частку на ринку борошняних кондитерських виробів – не більше 3%. Найбільш динамічне зростання за останні роки показав сегмент вафельних тортів – 10%, а кількість споживачів кексів і рулетів збільшилася більше ніж на 15%.
Розглядаючи статистичні дані імпорту України, можемо зробити висновок про зворотну тенденцію: обсяги імпортованих кондитерських виробів постійно зменшуються (рис.3.5). Обсяги імпорту кондитерських виробів в Україну з 2011 р. по 2015 р. скоротилися на 59,7 % за вартісним виявом. Це свідчить про задоволення внутрішнього попиту вітчизняною продукцією. Основними постачальниками солодкої продукції в Україну є Литва, Польща, Італія, Нідерланди та Німеччина.
|
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
1905 |
74 238 |
60 819 |
78 602 |
60 268 |
26 724 |
1806 |
169428 |
167 003 |
203 958 |
148 254 |
70 531 |
1704 |
54 880 |
65 135 |
63 507 |
44 077 |
22 899 |
Рис.3 Обсяги імпорту кондитерської продукції за видами, за даними Державної митної служби, тис. дол. США
Обсяг експорту кондитерських виробів протягом 2015 року скоротився на 62% порівняно з 2014р. (Додаток А). Головною причиною такого скорочення експорту є заборона Російської Федерації на ввезення української кондитерської продукції , а також тимчасове введення Білорусією ліцензування імпорту.
Незважаючи на загальне зниження обсягів експорту, в 2015 р. підприємства галузі збільшили поставки кондитерської продукції у країни Європейського союзу на 50 млн дол. США на рік, а імпортує з Євросоюзу на 100 млн. дол. США..
Аналіз стану кондитерського ринку в Україні свідчить, що основним джерелом формування пропозиції на ринку є вітчизняне виробництво, його продукція становить близько 95% у загальному обсязі. Ринок кондитерських виробів України є висококонцентрованим, на ньому працює близько 800 компаній.
Національна кондитерська промисловість представлена підприємствами, що входять до системи Державного департаменту продовольства України: Асоціація «Укрконпром», «Укрпродсоюз», «Укрхліб» і неасоційованими підприємствами приватного сектору [3].
Основні гравці вітчизняного кондитерського ринку, які разом з тисячею менш потужних підприємств, успішно функціонують, забезпечуючи потреби українського споживача представлені на рис. 3.6.
Станом на початок 2015 р. близько 50% солодкого сегменту в натуральному вираженні припадало на трьох українських виробників – корпорацію «Рошен» з часткою ринку 24,7%, компанію «Конті» з часткою ринку 12,9% і «А.В.К.» з часткою ринку 11,9%. Інші виробники значно відстають від лідерів.
Рис.4 Частки кондитерського ринку крупних вітчизняних виробників
Кондитерська корпорація «Roshen» безперечний лідер ринку кондитерської продукції. Вона існує з 1996 р. і її продукцію можна купити в США, Канаді, ОАЕ, Китаї, Японії, Алжирі, Ізраїлі, країнах ЄС та СНД. Roshen стабільно входить у ТОП-100 кондитерських компаній світу (табл. 3.2). В 2015 р. «Roshen» посіла 22 місце. Загальний обсяг виробництва продукції досягає 450 тис. т у рік.
Таблиця 1.2
Українські кондитерські компанії в ТОП-100 кондитерських компаній світу за підсумками 2015 року
№ п/п |
Кондитерська компанія |
Чисті продажі млрд. дол. США |
Кількість працівників, осіб |
Кількість фабрик, од. |
22 |
Roshen |
800 |
10000 |
8 |
38 |
Конті |
473 |
8097 |
5 |
62 |
АВК |
269 |
2300 |
3 |
До складу Корпорації входять українські фабрики (Київська, Кременчуцька, дві виробничі площадки у м. Вінниця); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія), Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), Bonbonetti Choco Kft (Будапешт, Угорщина), а також Вінницький молочний завод, який забезпечує фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною.
Корпорація ввела в експлуатацію власні логістичні центри для поліпшення умов зберігання сировини та готової продукції, а також для оптимізації поставок продукції та мінімізації затримок продукції на складі. Roshen грамотно проводить ротацію свого асортименту: виводить на ринок цікаві новинки, якими замінює стару продукцію.
Корпорація «Roshen» використовує стратегію експансії ринку за допомогою розширення фірмової мережі магазинів. Так, на 2014 р. було всього 21 магазин, 17 з них в Києві, 3 в Вінниці і в Харкові. На протязі трьох років З 2014 по 2016 р. корпорація «Roshen» встигла відкрити ще 21 магазин фірмової торгівельної мережі в Києві – 6, в Броварах, Борисполі, Львові – 3, Харкові – 5, Одесі – 2.
Компанія «Конті» входить у трійку лідерів українського ринку кондитерських виробів. В 2015 р. вона ввійшла до рейтингу ТОП-100 кондитерських компаній світу і посіла 38 місце. Щомісяця на фабриках групи виробляється 17 тис. т продукції – близько 11 тис. т в Україні і 6 тис. т в Росії. Щорічно компанія експортує майже 30% виробленої продукції. Основними виробничими активами АТ ВО «Конті» в Україні є Констянтинівська, Донецька, Горлівська конфабрики. Останні дві знаходяться на території, непідконтрольній Україні. В липні 2014 р. віце-прем’єр, нардеп VII скликання Борис Колесніков заявив про те, що потужності компанії завантажені лише на 40%.
Компанія «АВК» на ринку України є лідером у категорії шоколадних цукерок. Експортує продукцію у більше ніж 20 країн світу, серед яких Німеччина, Великобританія, Латвія та Ізраїль. У світовому рейтингу кондитерів в 2015 р. компанія посіла 59 місце. До складу АВК входять три кондитерські фабрики, розташовані в Донецьку, Дніпропетровську і Луганську. У 2014 р обсяги виробництва в Донецькій і Луганській областях скоротилися у три рази. У липні 2014 р. зупинилось виробництво в Луганську, а в кінці січня 2015 р. «А.В.К» призупинила роботу фабрики в Донецьку. Нині у компанії працюють заводи в Дніпропетровську і Мукачево (Закарпатська обл.). У результаті за підсумками січня-березня 2015 р. компанія «А.В.К.» навіть не потрапила в ТОП-20 провідних гравців українського ринку борошняних кондитерських виробів.
Корпорація «Бісквіт-Шоколад» – харківське підприємство, один з найбільших в Україні виробників кондитерської продукції. Вона посідає четверте місце в Україні за обсягами виробництва і реалізації продукції. Компанія постачає продукцію більше, ніж у 20 країн світу з питомою вагою експорту близько 30%. Експортує продукцію в: Казахстан, Киргизстан, Грузію, Азербайджан, Молдову, Латвію, Литву, Монголію, США, Канаду, Ізраїль, Німеччину.
Компанія «Nestle» належить до найбільших компаній світу у сфері виробництва продуктів харчування. На українському кондитерському ринку вона представлена Львівською кондитерською фабрикою «Світоч».
ПАТ «Полтавкондитер» має виробничі потужності більше 200 т продукції на добу. Експортує в Естонію та Грузію. ПрАТ «КФ «Лагода» займає 6,5% українського ринку у виробництві вафель та печива. Асортимент містить 140 найменувань [4].
Враховуючи поточний стан справ у кондитерській галузі України, можна виділити наступні проблеми та перспективи її розвитку:
1) Політичний чинник. Українські виробники наражаються на високі політичні ризики, зокрема проведення бойових дій на сході України, анексія Криму та ескалація напруги в міжнародному політичному середовищі. Наслідками цих подій є зупинка або скорочення обсягів виробництва кондитерської продукції окремими підприємствами («А.В.К», «Конті»);
2) Девальвація національної валюти. Кондитерська галузь є залежною від імпортної сировини. Девальваційні процеси в Україні, що спричинили з початку 2014 року втрату більш ніж третини вартості національної валюти обумовлюють відносне зростання вартості імпортних матеріалів для українських виробників. Девальвація за підсумками 2016 р. склала більше 50%, тому порівняно з 2015 р. її сумарний рівень склав 130%. З цієї ж причини відбувається підвищення транспортних витрат, витрат на оплату праці, енергоресурси, тощо [5].
3) Сировина. Процес виробництва кондитерської продукції є досить матеріаломістким, що зумовлює значну чутливість виробників до стану ринків цукру та какао-бобів. Прийняття закону «Про внесення змін до Митного тарифу України», який передбачає підвищення з 5% до 10% ставок ввізного мита на ряд товарних позицій, що виступають сировиною для кондитерської галузі (40-60% від собівартості продукції у вітчизняній кондитерській промисловості складає іноземна сировина), а також на кондитерське обладнання. Враховуючи подорожчання сировини, оптимізація собівартості продукції є важливим для досягнення конкурентних переваг на ринку.
4) Експорт. Як уже зазначалось, українська кондитерська галузь є залежною від експорту, тому запровадження торгівельних обмежень з боку ряду країн (Росії, Білорусії), що були закордонними традиційними ринками збуту українських кондитерських виробів, негативно впливає на її динаміку та зумовлює пошук нових ринків [6].
При цьому, в разі встановлення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, відповідно до якої митні тарифи країн Євросоюзу на українську продукцію суттєво знижуються, для вітчизняних кондитерів відкриється найбільш місткий регіональний ринок, що стимулюватиме вітчизняну галузь до нарощування обсягу виробництва. З іншого боку, можна спрогнозувати загострення конкуренції, адже скасування мит на імпорт кондитерських виробів з країн ЄС очікувано призведе до збільшення присутності іноземних виробників на ринку солодощів України. Тому є потреба розширення власного асортименту, приведення якості продукції до європейських стандартів для конкурування з європейською продукцією не тільки на зовнішньому ринку, а й на внутрішньому.
Також є проблеми з поверненням ПДВ. Враховуючи, що на експорт іде до третини кондитерської продукції українського виробництва, даний факт негативно відображається на забезпеченні діяльності українських кондитерів оборотними коштами [7].
5) Споживачі. Рівень споживання кондитерських виробів в Україні є значно нижчим, ніж у країнах ЄС, що зумовлюється низьким порівняно з європейським рівнем доходу. Покращення економічної ситуації в Україні може опосередковано дати поштовх для розвитку, в першу чергу, шоколадного сегменту, продукція якого, зважаючи на більш високу вартість, поступається в споживацьких уподобаннях продукції цукрового сегменту.
5) Збут продукції. Однією з проблем реалізації кондитерської продукції в Україні є складні відносини кондитерів з роздрібними мережами. Враховуючи дефіцит торгових площ та невелику кількість великих торгівельних мереж, останні здатні диктувати кондитерам свої умови. При цьому платіжна дисципліна контрагентів є низькою, і кондитери вимушені співпрацювати з рітейлерами в умовах постійного товарного безвідсоткового довгострокового кредитування. Крім того, проблемою збуту солодощів є яскраво виражена сезонність [8].
6) Розподіл ринку. Наразі кондитерський ринок України є висококонкурентним та насиченим, особливо, – враховуючи значне скорочення експорту. Більшу частину продукції виробляють та реалізують 5-10 кондитерських компаній.
За прогнозами аналітичного департаменту НРА «Рюрік», у наступні декілька років рівень концентрації українського кондитерського ринку підвищуватиметься, оскільки головною передумовою розвитку галузі є удосконалення виробництва (що потребує значних капітальних інвестицій, які є непосильними для дрібних кондитерських виробників) та необхідність виживання підприємств в умовах скорочення зовнішніх ринків, подорожчання сировини та зниження платоспроможного попиту на внутрішньому ринку.
Отже, на фоні розглянутого середовища, тенденцій, проблем та в цілому кон’юктури ринку на якому працює ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Roshen» можна сказати, що вона має несприятливі умови розвитку. Хоча порівняно з іншими конкурентами має стійкі позиції, адже має найбільшу частку ринку, входить у ТОП-100 кондитерських компаній світу, нарощує обсяги виробництва, проводить експансію ринку, диференціацію продукції та активно введе експортну діяльність. Найбільшою перспективою розвитку ПАТ «Київської кондитерської фабрики «Roshen» є нарощування експорту в країни Європейського Союзу. Для збільшення експортних поставок до ЄС потрібно сертифікувати всю продукцію, щоб вона відповідала вимогам якості та могла конкурувати з іноземною кондитерською продукцією. Натомість, конкурентоздатності продукції ПАТ «Київської кондитерської фабрики «Roshen» буде досягатися не тільки за рахунок якості сировинних компонентів, але і за рахунок дизайну продукції і її упакування, впровадження нових технологій, що забезпечують вигідне з'єднання рівня собівартості і рівня якості продукції. Ще однією перспективою розвитку є збільшення частки ринку кондитерської галузі, скориставшись тимчасовими труднощами головних конкурентів «А.В.К.» та «Конті». Тож, підприємству ПAT «Roshen» м. Київ потрібно не зупинятися на досягнутому, вдало утримувати свої позиції та нарощувати їх.
