- •1201 - «Архітектура», 0501 - «Економіка на підприємстві»
- •1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.3. Середовище життєдіяльності людини.
- •1.4. Ризик, як оцінка небезпек.
- •2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •2.1. Джерела забруднення навколишнього середовища.
- •2.2. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
- •2.3. Вплив виробничого пилу на працездатність людини.
- •2.4. Засоби та заходи захисту від виробничого пилу, організація по вітрообміну в приміщеннях.
- •3. Виробничі випромінювання.
- •3.1. Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шуму та вібрації.
- •3.2. Шкідливі випромінювання та захист від них.
- •3.2.1. Іонізуюче випромінювання.
- •3.2.2. Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань.
- •3.2.3. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
- •3.2.4. Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування
- •3.2.5. Вплив електромагнітних полів і випромінювань на живий організм.
- •3.2.6. Негативна дія електричного струму.
- •4. Основи виробничої санітарії та фізіології праці. 4.1. Умови життєдіяльності людини.
- •4.2. Основи фізіології та комфортних умов праці.
- •4.3. Мікроклімат робочої зони.
- •4.4. Освітлення виробничих приміщень
- •5. Діяльність людини як джерело небезпек.
- •5.1. Види надзвичайних ситуацій та їх класифікація.
- •5.2. Природні небезпеки.
- •5.3. Загальні положення охорони праці та техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт.
- •5.3.1. Влаштування доріг і транспортування вантажів.
- •5.3.2. Небезпечні зони на будівельному майданчику.
- •5.3.3. Зберігання та складування матеріалів і виробів.
- •5.3.4. Санітарно-побутове обслуговування робітників.
- •5.3.5. Техніка безпеки при виробництві земельних робіт.
- •5.3.6. Вимоги безпеки при експлуатації машин та механізмів.
- •5.3.7. Посудини, що працюють під тиском.
- •Список використаних джерел
1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
Підвищення безпеки життєдіяльності людини завжди було одним з найважливіших завдань розвитку людської цивілізації. Рівень безпеки людини з розвитком цивілізації постійно збільшується. Людство справилося з епідеміями холери, віспи, чуми, тифу, поліомієліту. Середнє продовження життя людини в розвинутих країнах складає 74...77 років і постійно зростає. Середнє продовження життя людини на планеті Земля - 48,5 років: в Україні -66,3 років; в Росії - 67,5 років; в Ботсвані - 35,3 років; в Андоррі - 83,5 років; в Сан-Марино - 81,3 років; в Сінгапурі - 80,3 років. Основним завданням безпеки життєдіяльності є визначення і реалізація надійних засобів захисту і заходів, необхідних і достатніх для реалізації умов виживання. Вирішення такого завдання можливе тільки з позицій системного підходу, який реалізує одночасно комплексні рішення у всіх сферах матеріального виробництва і життєдіяльності суспільства.
Однак розвиток науки і техніки хоча в цілому і підвищував безпеку життєдіяльності людини, але привів до появи нових проблем:
а). Спостерігається ріст ступеня ризику травматизму і загибелі людей при взаємодії з складними технічними системами на виробництві, в транспорті та побуті. В наш час смертність від нещасних випадків перевищує смертність від інфекційних захворювань.
б). Спостерігається ріст випадків техногенних катастроф, зумовлених зниженням надійності техніки та помилками персоналу. Суттєво змінилось відношення людини до ризику. Техніка настільки тісно увійшла в наше життя, що багато хто швидко забуває або не помічає виникнення небезпеки. Люди звикають порушувати правила техніки безпеки як на виробництві так і в побуті.
в). Спостерігається збільшення антропогенного навантаження на середовище перебування людини, яка досягла того рівня, що ставить під загрозу саме існування людини, як біологічного виду. Прикладом тому є забруднення гідросфери, літосфери, атмосфери, продуктів харчування.
Все це зумовило появлення нової науки - «Безпека життєдіяльності».
З 1 вересня 1999 року Указом Президента в Україні введена єдина система забезпечення безпеки життєдіяльності людини, яка включає навчання з трьох річного віку поетапно, включно і при отриманні вищої освіти в учбових закладах 1.. .4 рівня акредитації.
Основні завдання курсу «Безпека життєдіяльності» (БЖД):
ідентифікація небезпеки - розпізнавання небезпек з зазначенням їх кількісних характеристик та координат (х, у, z, t);
передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистичних даних;
досягнення прийнятого рівня проявлення небезпек;
попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій;
розробка та систематизація правил життя та діяльності людства.
Дані завдання вирішуються в процесі управління безпеки життєдіяльності з метою досягнення заданого соціально прийнятого рівня безпеки на конкретному етапі розвитку людства в системі «людина - навколишнє середовище», збереження здоров'я і високої працездатності в усіх сферах діяльності (виробничій, побутовій, соціальній).
Комплексний підхід ґрунтується на всеосяжному розгляданні й обліку впливу на людину, середовище. До середовищ належать: помешкання (а також суспільство, що в ньому мешкає), території (робочі зони) виробничих підприємств, довкілля та території дії надзвичайних ситуацій. При цьому розглядаються три елементи, що формують безпеку життєдіяльності: стан людини, стан середовища, характер взаємодії (мал. 1).