- •Розділ 1. Ознайомлення з структурою суду, основними функціями суду та організацією роботи по розгляду справ.
- •Розділ 3 . Ознайомлення з роботою помічника судді.
- •Розділ 7. Присутність на судових засіданнях.
- •Розділ 8. Ознайомлення з організацією діловодства в суді та порядком розподілу справ між суддями.
- •Розділ 9. Ознайомлення з порядком фіксування судового засідання технічними засобами.
- •Розділ 10. Ознайомлення із станом забезпечення суду інформаційними системами, технічними засобами та технологіями.
Розділ 7. Присутність на судових засіданнях.
В останні дні проходження практики в Снятинському районному суді Івано-Франківської області я була присутня на судових засіданнях. Найчастіше у суді розглядаються цивільні справи, у яких я в першу чергу був присутнім. На жаль, дуже велика кількість справ розглядалася щодо розірвання шлюбу та про стягнення аліментів, тому мені хотілося б викласти матеріали однієї із справ.
Позивачка звернулася у суд із позовом про розірвання шлюбу з відповідачем та про стягнення із нього аліментів на утримання їх доньки, яка у них народилася від спільного сімейного проживання.
Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що у них різні характери та погляди на життя, часто виникають сварки, скандали та непорозуміння. Відповідач у присутності дочки часто погрожує позивачці та агресивно себе поводить, дуже погано відноситься до батьків та рідних позивачки. У подружжя зникла повага один до одного. Це все негативно впливає на духовний розвиток їх дитини.
Відповідач у судовому засіданні вимоги позивачки визнав, вказав, що на розірвання шлюбу згідний та згідний сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 500,00 грн. щомісяця до досягнення нею повноліття.
На підставі наведеного суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає до задоволення.
Суд вважає, що причини, що спонукали сторони на розірвання шлюбу є обгрунтованими, оскільки судом достовірно встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім’ї не можливе. Тому позовні вимоги було задоволено.
Я була присутня на судових засіданнях. Мені запам’яталася кримінальна справа проти Яремійчука В.І., якого обвинувачували у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.
Справа розглядалась головуючим суддею Боднаруком М.В., при секретарі Лакусти М.З., з участю прокурора Маланчука В.М., потерпілого Москалик П.В.
Яремійчук В. І., перебуваючи в душовій кімнаті цегельного заводу, який знаходиться в с. Підвисоке Снятинського району, переслідуючи корисливу мету - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з кишені штанів робочого одягу Москалик П. В., який знаходився в душовій кімнаті, викрав мобільний телефон марки "Nokia 3720 С" вартістю 450 (чотириста п'ятдесят) гривень з двома стартовими пакетами оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" на загальну вартість 30 (тридцять) гривень та картою пам'яті об'ємом 2 Гб вартістю 50 (п'ятдесят) гривень, чим завдав потерпілому Москалик П. В. матеріальну шкоду на загальну суму 530 (п'ятсот тридцять) гривень.
Обвинувачений свою вину визнав та пояснив суду, що щиро розкаюється.
Потерпілий у судовому засіданні вказав, що претензій до обвинуваченого не має, просив суворо не карати обвинуваченого.
В результаті Яремійчук В. І. був визнаний судом винним за ст.185 ч.1 КК України та йому було призначено покарання у вигляді арешту терміном 1 місяць 4 дні.
В Снятинському районному суді частіше розглядаються справи про адміністративні правопорушення. Переважно це був розгляд справ про дрібну крадіжку та дрібне хуліганство. Одним з таких прикладів була справа щодо громадянина, який біля 14:00 вчинив суперечку з іншою особою, в ході якої голосно кричав та виражався нецензурними словами, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Правопорушник в судове засідання не з’явився за невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Тому справа розглядалася без його участі.
Вину порушника підтверджував протокол про адміністративне правопорушення та свідки.
Перевіривши дані докази, суд прийшов до переконання про те, що було вчинене правопорушення, передбачене ст. 173 КУпА.
