ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ВИНИКНЕННЯ………………..……….5

1. Поняття та сутність держави. Функції та форми держави…………..5

1.2. Структура та ознаки держави…………………………………………8

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………...12

РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ…………………………………………………..13

2.1 Причини виникнення держави……………………………………….13

2.2. Передумови та умови виникнення держави………………………..15

2.3.Осдновні теорії походження держави…………………………….…15

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………...21

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР І ОСНОВНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ………………………………………………………..22

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………...30

ВИСНОВОК……………………………………………………………...31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...32

ВСТУП

Актуальність теми. Здається, нібито яка може бути актуальність реанімації дослідження теорій походження держави, тим більше в третьому тисячолітті? Адже як правове явище держава існує вже надто давно і аналіз обставин, що спричинили її виникнення, можливо зараз і не є надзвичайно актуальними для сучасної правової науки? Тим більше, що впродовж останніх десятиліть причини походження держави не були предметом спеціальним наукових досліджень на дисертаційному рівні в Україні. Але я переконаний в протилежному, виходячи з таких міркувань.

Дійсно, поява держави на світ, так як і народження дитини, відбулась, скоріше за все без її волі. Саме з її виникненням люди пов’язували вирішення тих проблем, які вони не в змозі були розв’язати самостійно, без держави. Це дає підстави стверджувати, що якщо прихильники тієї чи іншої концепції походження держави пов’язують її виникнення з певними обставинами, то саме задля їх вирішення держава і була створена. Іншими словами, знаючи що спричинило виникнення держави, можна зрозуміти, які завдання, першочергово, вона має вирішувати, яка має бути її сутність, задля чого вона врешті-решт існує! Зрозумівши причини виникнення держави можна збагнути чого від неї слід вимагати і очікувати, кому та чим вона зобов’язана через її породження, чиї відповідно інтереси вона сповідує та захищає, що вона має забезпечити тим людям (Богу), які сприяли її утворенню – можна збагнути її суть та мету. А оскільки зі всього арсеналу засобів впливу на суспільство в держави найдієвішими є правові засоби, то знаючи мету держави можна збагнути мету її правового впливу на суспільні відносини. А знання цього в свою чергу є важливим не лише для теорії держави і права, але й для всіх галузевих наук.

Отже, обрана тема цієї роботи є актуальною, як у науковому, так і в громадському відношенні.

Метою роботи є дослідження загального поняття та ознак держави. Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

Завдання роботи:

1. розгляд питання поняття держави, сутність, структуру та ознаки держави;

2. розкриття історичних та теоретичних аспектів виникнення держави;

3. Причини і умови виникнення держави;

4. ознайомлення із Загальним характером і основними ознаками правової держави.

Предметом моєї курсової роботи є держава та її виникнення.

Об’єкт роботи є теоретичні аспекти держави і права.

Методологія роботи спирається на принцип об’єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і способом уникання цих упередженостей є використання таких методів дослідження як аналітичний, порівняльний, описовий, статистичний.

Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів та п’яти підрозділів, висновків і переліку літературних джерел.

Розділ 1. Держава та її виникнення

1.1 Поняття та сутність держави. Функції та форми держави

Держава у правовій науці розглядається як така форма організації суспільного життя, метою якої є об'єднання людей єдиною владою для координації їх різноманітних інтересів. Державна влада розповсюджує свою дію на всіх людей, які перебувають на території певної держави. Держава виступає офіційним представником суспільства і спирається на засоби примусу.

Отже, можна сказати, що держава - це організація політичної влади, яка здійснює керівництво суспільством, управління загальносуспільними справами в межах певної території.

Сутність держави як суспільного явища полягає перш за все у тому, що вона є єдиною організацією політичної влади, котра здійснює керівництво і управління всім суспільством.

Тому дослідити сутність держави означає виявити волю та інтереси тих соціальних груп, які вона виражає і захищає.

Державна влада є особливим видом управління, який поряд з організаційними можливостями наділений правом примусу для виконання державних функцій.

Функції держави - це основні напрямки (зміст) діяльності держави, котрі розкривають її соціальну сутність. їх класифікують за ознаками, що наведені нижче.

1. За соціальним значенням державної діяльності:

- основні (безпосередньо характеризують її соціальну сутність);

- другорядні (не розкривають безпосередньо соціальної сутності держави).

2. За територіальною спрямованістю:

- внутрішні,

- зовнішні.

3. За сферою суспільного життя:

- політичні,

- економічні,

- гуманітарні,

- культурні,

- соціальні.

4. За часом виконання:

- постійні (здійснюються протягом усього часу існування держави);

- тимчасові (здійснюються протягом певного періоду часу. Наприклад, під час надзвичайного стану).

Форма держави є безпосереднім виразником і носієм її сутності і змісту (функцій) держави. Це складне суспільне явище, котре включає в себе три взаємопов'язані елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.

Форма правління - це спосіб організації державної влади, що включає в себе порядок утворення державних органів і розподіл компетенції між ними. Основними формами правління є монархія і республіка.

Монархія - це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється одноособово і переходить, як правило, за спадком.-Монархія виникла в умовах рабовласницького суспільства, проте основною формою державної влади стала лише при феодалізмі. В буржуазному суспільстві збереглися здебільшого формальні ознаки монархії.

Основними ознаками класичної монархічної форми правління є наступне:

- існування одноособового глави держави (монарха);

- глава держави здійснює правління безстроково;

- монарх здійснює керівництво державою на свій розсуд;

- влада глави держави має спадковий характер;

- монарх не несе відповідальності за законами даної держави (юридична безвідповідальність).

Монархії поділяються на дві групи: необмежені й обмежені

Необмежена монархія - це форма правління, за якої влада монарха не обмежена дією законів чи повноваженнями державних органів.