- •Перелік тем лекцій
- •2 Сучасний стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •3 Законодавча та нормативна база України з охорони праці
- •Державне управління охороною праці. Громадський контроль за охороною праці
- •Організація охорони праці на підприємстві
- •6 Основи фізіології та гігієни праці
- •7 Профілактика травматизму та професійних захворювань
- •Нормування та контроль параметрів мікроклімату
- •При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:
- •Склад повітря робочої зони
- •Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного середовища на виробництві
- •Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами. Розміри санітарно-захисних зон
- •Вентиляція виробничих приміщень
- •Тема 3. Значення виробничого освітлення та його види
- •2 Природне освітлення, його значення
- •2 Штучне освітлення, його значення
- •Світильники класифікуюся за спрямуванням світлового потоку в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища.
- •3 Нормування і розрахунок штучного освітлення виробничих приміщень
- •Переваги:
- •Лампи розжарювання
- •4 Експлуатація і контроль систем штучного освітлення
- •Тема 4. Шум, ультразвук та інфразвук
- •6. Частотний склад шуму – це сукупність частот звуків, що входять до нього. За широтою спектра шуми поділяються на:
- •2 Гігієнічне нормування шуму
- •3 Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •4 Ультразвук
- •5 Інфразвук
- •Тема 5. Вібрація
- •2 Джерела та причини вібрацій
- •3 Фізіологічна дія вібрацій на людський організм
- •4 Класифікація вібрацій
- •5 Нормування і контроль параметрів вібрацій
- •6 Заходи та засоби захисту від вібрацій
- •Тема 6. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •2 Класифікація електромагнітних полів
- •3 Вплив емп на людину
- •4 Електромагнітні випромінювання портативних комп’ютерів
- •5 Безпечні рівні випромінювань
- •6 Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •7 Захист від електромагнітних випромінювань
- •8 Випромінювання оптичного діапазону (інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання)
- •Тема 7. Основи виробничої безпеки
- •2 Безпечність технологічного процесу
- •3 Безпека щодо організації робочих місць
- •4 Безпека вантажно-розвантажувальних робіт на транспорті
- •5 Підйомно-транспортне устаткування
- •6 Компресорні і холодильні установки та їх безпека
- •8 Заходи безпеки при експлуатації балонів
- •9 Вимоги безпеки при експлуатації резервуарів для зберігання зріджених газів
- •Тема 8. Електробезпека
- •2 Особливості електротравматизму. Електричний струм як чинник небезпеки
- •3 Дія електричного струму на організм людини
- •4 Види електротравм
- •5 Чинники, що впливають па тяжкість ураження електричним струмом
- •6 Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •7 Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •8 Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •− Система технічних засобів і заходів електробезпеки.
- •Тема 9. Пожежна безпека
- •2 Складові та загальна схема забезпечений пожежної безпеки
- •3 Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •4 Процес горіння, його форми та види
- •5 Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •6 Самозаймання
- •7 Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта
- •Критерії оцінювання
- •Список літератури
- •1 Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •2 Підручники, посібники, методичні вказівки
- •3 Internet-джерела
2 Сучасний стан охорони праці в Україні та інших країнах
Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинених державах. Так, в країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн. чол., з них майже 8 тис. гине. В Україні у 1998 р. на виробництві травмовано 47 тис. чол. (з них 1551 − смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. чол.
Статистичні дані свідчать, що:
− кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання в світі помирає одна людина;
− в Україні внаслідок травм кожні 5 годин помирає одна людина;
− кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи;
− в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;
− кожного місяця в світі на роботі травмується така кількість людей, яка дорівнює населенню Парижа.
Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі більший (11 загиблих на 100 тис. працюючих) і найвищий серед країн СНД. В рівновеликій, але високорозвиненій Франції рівень виробничого травматизму у 10 разів нижчий ніж у нас. Однак, слід зазначити, що показники стану охорони праці суттєво відрізняються по окремих галузях промисловості. Найбільш травмонебезпечною в нашій країні є вугільна промисловість. Так, на кожний мільйон тон видобутого вугілля гине 5 шахтарів. У США цей показник у 100 разів нижчий.
На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п’ятьма основними причинами: 1) незадовільною підготовкою робітників і роботодавців з питань охорони праці; 2) відсутністю належного контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм; 3) недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту; 4) повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах; 5) спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів
виробництва.
Вищенаведені дані свідчать про те, що намітилась позитивна тенденція до зниження виробничого травматизму, в тому числі (що дуже важливо) зі смертельними наслідками. Частково це пов’язано з падінням обсягів виробництва, а відтак − зменшенням несприятливих виробничих факторів, що
впливають на працівників, та скороченням чисельності останніх.
Витрати, пов’язані з нещасними випадками складають значну суму. Так кожен випадок виробничого травматизму в індустріальній державі (наприклад, європейській) обходиться приблизно в 500 − 1000 швейцарських франків на день. У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні − поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення). Однак відомо, що у 1996 році в Україні на заходи з охорони праці було витрачено 52 грн. на одного працюючого, в той же час витрати на відшкодування шкоди постраждалим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків становили 268,3 млн. грн., або 950 грн. у розрахунку на одного постраждалого. У 1998 році виплати у зв’язку з відшкодуванням шкоди заподіяної життю і здоров’ю працюючих досягли майже 400 млн. грн.
За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що більш економічно вигідно вкладати кошти в охорону праці, аніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій на виробництві.
Збереження життя і здоров’я людини не тільки на виробництві, але й за його межами набуває особливого значення з огляду на соціально-економічні та демографічні аспекти сучасного розвитку нашої держави. Так, за період 1991−1998 pp. в Україні від нещасних випадків невиробничого характеру загинуло 567,5 тис. чоловік, що в 38 разів перевищує кількість загиблих на виробництві, сотні тисяч людей стали інвалідами. На транспорті смертельно травмовано близько 76 тис. чол., майже 82 тис. чол. загинули від отруєнь, 108 тис. чол. покінчили життя самогубством, від насильницьких дій постраждали 50,8 тис. чол., 37 3 тис. чол. утопились і 12,7 тис. чол. загинули при пожежах. Тільки у 1998 р. одержали травми близько 2 млн. чол., з них 200 тис. дітей віком до 14 років, 68,2 тис. чол. загинули. Найбільше смертельних випадків на 1000 жителів зареєстровано в Дніпропетровській (1,69), Донецькій (1,67), Запорізькій (1,66), Херсонській (1,64), Кіровоградській (1,61), Чернігівській (1,60), Луганській, Харківській (по 1,57) і Одеській (1,53) областях. У цих регіонах загинуло понад 37,2 тис. чол., що становить більше половини (54,5%) загальної кількості травмованих зі смертельними наслідками в Україні.