Клубова кишка спрямовується вгору і вправо до сліпої кишки, лежить у поперековій ділянці. Справа вона прилягає до правої бічної черевної стінки, а зліва – до конуса ободової кишки.

У собаки дванадцятипала кишка починається від пілоруса шлунка в правому підребер’ї і як низхідна частина – pars descendens – прямує вздовж печінки вправо, дорсально й назад по правій стінці черевної порожнини до заднього кінця правої нирки, де на рівні 5-6-го поперекового хребця повертає вліво, огинає сліпу кишку і початок ободової кишки і як висхідна частина – pars ascendens – тягнеться медіально від лівої нирки краніально майже до пілоруса, переходячи в порожню кишку.

Порожня кишка прилягає до черевної стінки, формує велику кількість петель, розташована переважно в пупковій ділянці та вентрально в правій та лівій здухвинах. З вентральної поверхні кишка прикрита більшим сальником.

Клубова кишка в ділянці 1-2-го поперекового хребця піднімається дорсально і відкривається сосочком на межі сліпої й ободової кишок.

Далі розгляньте будову масивної застінної травної залози – печінки – hepar.

Спочатку знайдіть опуклу діафрагмальну поверхню – fácies diaphragmática, яка спереду прилягає до діафрагми та вгнуту нутрощеву поверхню – fácies viscerális, що звернена до кишок і шлунка. На вісцеральній поверхні приблизно у центрі органа визначте ворота печінки – pórta hépatis, місце, куди входять ворітна вена – v. portae і печінкова артерія, нерви і звідки виходить печінкова протока.

На печінці знайдіть круглу зв’язку – lig. teres як залишок пупкової вени плода. На діафрагмальній поверхні печінки відзначте перехід її в підтримуючу серпоподібну зв’язку – lig. falcifórme hépatis, що входить до складу короткої вінцевої зв’язки – lig. coronárium hépatis. Вінцева зв’язка утримує печінку на діафрагмі і з боків переходить у праву й ліву трикутні зв’язки – lig. trianguláre déxtrum et sinístrum. Крім того, знайдіть зв’язки печінки з правою ниркою (lig. hepatorenále), шлунком (lig. hepatogástricum), дванадцятипалою кишкою (lig. hepatoduodenále). Всі зв’язки по-різному розвинуті в свійських тварин (табл. 29).

Знайдіть тупий дорсальний край – margo dorsalis, на ньому – каудальну порожнисту вену, яка зростається з печінкою, а ліворуч від неї – стравохідне втиснення (вирізку) – impressio oesophagea. Окресліть гострі правий і лівий (бічні) та вентральний краї – margo dexter, sinister et ventralis. Зауважте, що печінка по вентральному гострому краю міжчасточковими вирізками – incisúrae interlobáres ділиться на частки.

Таблиця 29.

Видові особливості зв’язок печінки

Вид тварини	кругла	серпоподібна	вінцева	трикутна
				права	ліва
Велика рогата худоба	__	__	+	+	+
Кінь	+	+	+	+	+
Свиня	+	+	+	розвинута слабо
Собака	+	розвинута слабо	+	відсутня	+

Особливу увагу приділіть принципу розподілу печінки на частки. Для цього покладіть орган нутрощевою поверхнею до себе, дорсальним тупим краєм вверх, гострим вентральним – вниз. На гострому краї знайдіть круглу зв’язку і жовчний міхур. Проведіть умовну лінію по круглій зв’язці, зліва від якої – ліва частка – lobus hepatis sinister та по жовчному міхуру, праворуч від якого – права частка – lobus hepatis dexter. Ліва та права частки можуть поділятися на латеральну і медіальну частки. Далі в середній частині (між круглою зв’язкою і жовчним міхуром) воротами печінки поділяють її на нижню – квадратну частку – lobus guadratus і верхню – хвостату частку – lobus caudatus з хвостатим відростком – processus caudatus hepatis, який спрямований вправо і назад. Хвостатий відросток торкається правої нирки, формуючи для неї ниркове втиснення – impressio renalis.

Вентрально від воріт розгляньте великий жовто-зелений жовчний міхур – vésica féllae, який містить в’язку, тягучу рідину – жовч. З-під нижнього краю печінки виділіть його сліпий розширений кінець – дно – fundus vesicae felleae, в напрямку до воріт звужену шийку – collum vesicae felleae, а між ними – тіло – corpus vesicae felleae. Зауважте, що як трубкоподібний орган жовчний міхур складається з слизової, м’язової та серозної оболонок.

Між листками печінково-дванадцятипалої зв’язки, праворуч від печінкової артерії, спробуйте знайти жовчну протоку – ductus choledochus, яка відкривається на верхівці більшого сосочка дванадцятипалої кишки, з’єднавшись з протокою підшлункової залози.

З’ясуйте видові особливості будови (табл. 30) та топографії печінки.

У великої рогатої худоби печінка більшістю розташовується в правому підребер’ї безпосередньо позаду діафрагми від 6-8-го до останнього ребра, її вентральний край заходить у ділянку мечоподібного хряща, а дорсальний – сягає правої ніжки діафрагми на рівні 2-3-го поперекових хребців і у вигляді невеликого трикутника виходить за межі останнього ребра. Ліва частка своїм округлим краєм лежить зліва і внизу (ближче до груднини), а права – вверху, справа і ззаду, закріплюючись на правій ніжці діафрагми. Таким чином, дорсальний тупий край печінки розміщений косо дорсо-медіально.

Таблиця 30.

Видові особливості будови печінки

Вид тварини	Ознаки
	Розподіл на частки	Жовчний міхур	Жовчна протока
Велика рогата худоба	печінка монолітна, так як розподіл на частки нечіткий, права і ліва частки на латеральну й медіальну не діляться, квадратна – відокремлена лише жовчним міхуром, хвостата – має слабо виражений сосочковий відросток, який нависає над воротами печінки, хвостатий відросток виходить за межі печінки	грушоподібної форми, верхівка звисає за гострий край печінки	відкривається самостійно від протоки підшлункової залози
Кінь	лише ліва частка поділяється на латеральну й медіальну	відсутній, але квадратна частка відокремлюється вирізкою	печінкова протока коротка, відкривається разом із протокою підшлункової залози
Свиня	права й ліва частки глибокими вирізками поділяються на латеральні та медіальні, квадратна – часто трикутної форми, хвостатий відросток виражений незначно, з ниркою не з’єднується, тому ниркове втиснення відсутнє, печінкові часточки добре видно неозброєним оком, так як чітко розділені міжчасточковою сполучною тканиною	розміщений у ямці жовчного міхура	відкривається окремо від протоки підшлункової залози
Собака	глибокими вирізками поділяється на частки, права й ліва частки поділяються на латеральні та медіальні, квадратна – різко виділяється, хвостата – має добре виражений хвостатий і пірамідальної форми сосочковий відростки – proc. caudatus et papillaris, добре виділяється ниркове втиснення	ніколи не досягає гострого краю печінки, відокремлений і добре проглядається як з вісцеральної, так і з діафрагмальної поверхонь.	відкривається разом із протокою підшлункової залози

Таблиця 31.