2. Опишіть дію обладнання для бурильно-кранових робіт.

Грунт розробляється забурником б та нижніми краями гвин­тових лопатей (шнеків). Забурник призначений для центруван­ня шнека і сприйняття діючих на нього бічних навантажень. Забурник і шнек закріплено на кінці огранованої бурової штанги. Остання проходить через отвір зубчастого колеса редуктора і приводиться ним у дію. Крім того, на бурову штангу передається осьове зусилля, яке просуває й у бік забою. При невеликій глибині буріння штангу переміщують гідроциліндром, при глибокому бурінні — затискають у гідрофікованому патроні і переміщують за допомогою гідро циліндрів. Потім звільняють її, піднімають патрон гідроциліндрами, і цикл повто­рюється. Для підняття робочого обладнання над землею при одноциліндровому механізмі осьового переміщення застосову­ють цей же гідроциліндр. При глибокому бурінні та використанні двоциліндрового механізму бурову штангу піднімає лебідка. Другий барабан цієї лебідки діє при влаштуванні в свердловині стовпів, паль.

Робоче обладнання бурильно-кранової машини.

Билет 18. (Бмо)

1. Опишіть дію ланцюгового багатоковшового траншейного екскаватора.

Траншейні екскаватори використовують для риття траншей прямокутного і трапецієподібного профілю під газо-, нафто- та продуктопроводи, каналізаційні й теплофікаційні системи, ка­бельні лінії зв'язку та електропостачання, а також для риття траншей під стрічкові фундаменти. Їх виготовляють як екскаватори поздовжнього копання, тобто напрям руху машини паралельний площині руху ковшів або інших робочих органів. Система індексації екскаваторів безперервної дії поздовжнього копання має такі позначення. На першому місці розміщено буквене позначення ЕТ, тобто екскаватор траншейний. Далі буква, яка означає тип робочого органу: Р — роторний; Л — ланцюговий. Через тире записують три цифрових позначення. Перші дві цифри вказують на головний параметр траншейного екскаватора — найбільшу глибину копання у дециметрах. Тре­тя цифра — це порядковий номер моделі. Траншейний екскаватор складається з базового пневмоколісного або (частіше) гусеничного тягача, що забезпечує поздов­жнє переміщення машини; робочого обладнання, до складу яко­го входить робочий орган для розробки і відвальний пристрій для транспортування ґрунту в поперечному напрямі відносно напря­му руху машини; допоміжного обладнання для піднімання та опускання робочого органу.

Робоче обладнання може бути навісним, причіпним або напівпричіпним до базової машини. Елементи, які розробляють ґрунт, у ланцюгових траншейних екскаваторів закріплені на одній або двох тягових ланцюгах, у роторних — на жорсткому колесі-роторі. Найчастіше траншейні екскаватори обладнують ковшами. Траншейні екскава­тори, як правило, переміщують ґрунт у відвал, відсипаючи його у валик, паралельний траншеї. Траншею певного профілю та розмірів виконують за один прохід. Продуктивність таких екска­ваторів у 2,0 - 2,5/раза вища, ніж у одноківшевих, при значно вищій якості робіт та менших питомих енергозатратах. Тран­шейні екскаватори розробляють ґрунти І—ІІІ категорій, а біль­шість із них — і мерзлий ґрунт.