7 Стежина. Я – частинка природи

(розвиток ціннісного ставлення до природи)

Мета: виховувати дбайливе ставлення до довкілля, надати уявлення про необхідність збереження природи та про згубну роль людини в забрудненні довкілля, виховувати ціннісне ставлення до природи.

Завдання:

• виховувати любов до природи, прагнення до її збереження та збагачення;

• розвивати уміння протистояти шкідливим впливам соціального середовища, формувати високий рівень екологічних знань та культури;

• розвивати розуміння своєї ролі в збереженні довкілля, готовність до зміни стилю свого життя заради захисту довкілля.

Форми роботи: походи, екологічні конференції, години спілкування, бесіди, диспути, екскурсії, конкурс малюнків, природоохоронні акції.

Виховні заходи спрямовані на усвідомлення функцій природи в житті людини; розвиток почуття особистої причетності до збереження природних багатств, на виховання відповідальності за них; здатності дитини гармонійно співіснувати з природою; критично оцінювати споживацько-утилітарне ставлення до неї, яке призводить до порушення природної рівноваги, виникнення екологічних криз; вміння протистояти проявам такого ставлення доступними способами.

Проведено такі заходи: одноденні походи, конкурс фоторобот «Природа і фантазія», інтелектуальна гра «Ерудит», екологічна конференція «Збережемо нашу Землю блакитною і зеленою», екскурсія в Софіївський парк міста Умані, в Нікітський ботанічний сад Криму та ботанічний сад міста Одеси, конкурси листівок на екологічну тему, участь у конкурсі екологічних бригад.

Діюча програма допомагає у плануванні виховної роботи з класом, охоплює майже всі сфери учнівського життя. Організація шляхів реалізації програми будується на особистісно зорієнтованій основі, передбачає формування загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей у свідомості кожного вихованця.

Система учнівського самоврядування класу

На думку В.О. Сухомлинського, висока виховна ефективність взаємовідносин між особистістю і колективом досягається, якщо «це гуманні, людські взаємини між учнями, між вихователями і вихованцями, і на цій основі єдині поняття про добро і зло».

Унікальні виховні можливості учнівського самоврядування виявляються у створенні його членами простору для самореалізації, формуванню семи духовних цінностей учнівського самоврядування:

Такий підхід до розвитку учнівського самоврядування потребує плідної співпраці класного керівника з учнівським самоврядуванням і передбачає: відмову від адміністративного характеру управління, забезпечення поваги до особистості школяра, впровадження особистісно зорієнтованої творчої діяльності, що породжує у школярів потребу в організації самоврядування, прояву лідерських якостей, ініціативи, творчості. Дослідження свідчать, що така організація діяльності класу сприяє створенню комфортного психологічного мікроклімату, в якому панують творчість, дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями, захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, створення духовно-інтелектуального тла діяльності колективу.

Структура учнівського самоврядування

Участь дитини в діяльності учнівського самоврядування дає їй можливість:

• розвивати свої комунікативні, організаторські та лідерські якості;

• реалізувати особистісний та творчий потенціал;

• відчувати причетність до громадських та державних справ;

• вчитися толерантності;

• розширювати світогляд, своє інформаційне поле;

• самовдосконалюватися та самореалізуватися як особистість;

• формувати відповідальність, почуття колективізму;

• реалізувати соціальні ініціативи, знайти своє місце у громадському житті.

Моніторинг стану рівня вихованості учнів

Черговий навчальний рік розпочинається з вивчення кожної особистості учня, рівня сформованості його особистісних цінностей і орієнтацій, інтересів, соціального оточення, рівня адаптованості з урахуванням того, що діти мають певні особистісні якості, риси характеру, темперамент, нахили.

Для забезпечення ефективної реалізації виховної системи класу постійно здійснюється діагностичне вивчення особистості, класного колективу, батьківської спільноти. Використовуються різні методи та прийоми: спостереження; анкетування, тестування; опитування; ранжирування; аналіз продуктів творчості; бесіди та інше.

Аналіз отриманих результатів враховується при плануванні виховної та корекційної роботи з учнями, батьками.

Так, для визначення ефективності проведеної роботи було здійснено порівняльний моніторинг рівня вихованості учнів класу за 3 роки. Аналіз моніторингу засвідчує, що зріс рівень їх суспільно-політичної і громадянської активності, зросло почуття патріотизму, бережливості, працелюбності, зросла їх цілеспрямованість, гуманність, вимогливість до себе, довіра, самоорганізація, але знизився рівень допитливості. Слід відмітити, що позитивним є те, що знизився рівень агресивності, тривожності учнів.

Таблиця. Моніторинг рівня вихованості учнів 8-Б класу за 3 роки.

№ п/п	Рівень вихованості	2008/2009 н/р	2010/2011 н/р
1.	Суспільно-політична активність	24 %	41%
2.	Почуття патріотизму	35%	47%
3.	Почуття громадянської активності	25%	52%
4.	Бережливість	39%	65%
5.	Допитливість	45%	43%
6.	Працелюбність	38%	51%
7.	Цілеспрямованість	33%	49%
8.	Гуманність	52%	68%
9.	Вимогливість до себе	49%	63%
10.	Довіра	27 %	59%
11.	Самоорганізація	26%	50%
12.	Агресивність	57%	31%
13.	Тривожність	47%	28%

Аналізуючи отримані результати, орієнтуюсь на позитивні зміни кожної дитини, рівень вихованості, ціннісні орієнтації, керуючись результатами моніторингу, складаю план виховної роботи з класом і кожним учнем окремо.

У взаємодії з батьками

Загальновідомо: якщо батьки поважають школу, то й прислухаються до порад учителів, зокрема - класного керівника, підносять в очах дітей авторитет школи і вчителів, діти з задоволенням ідуть до школи, краще вчаться, старанно виконують свої шкільні обов’язки.

Тож, необхідною умовою гармонійного виховання дітей є тісний контакт між сім’єю і школою, взаєморозуміння і взаємоповага між учителями та батьками; це допомагає дитині зберегти душевний комфорт в умовах сім’ї та школи. Тому зусилля спрямовані на те, щоб батьки учнів класу стали нашими партнерами, активними співучасниками великого творчого процесу виховання учнів.

Одним із головних завдань, яке ми вирішуємо у співробітництві з батьківським комітетом класу, батьками - активістами є:

• створення комфортних умов виховання дитини в кожній сім’ї та школі,

• залучення батьків до виховного процесу, використовуючи творчі можливості батьків у позакласній роботі з класним колективом, кожною дитиною,

• індивідуальна робота з неблагополучними родинами.

Основні напрямки роботи з сім’ями:

• вивчення емоційного мікроклімату в сім’ї, рівня взаємостосунків батьків з учителями;

• робота з батьківським комітетом класу;

• залучення батьків до роботи в класі;

• проведення класних батьківських зборів, спільних зборів батьків і вчителів-предметників, масових заходів спільно з дітьми, громадою;

• індивідуальна робота з батьками учнів;

• консультації психолога, вчителів-предметників, громадськості.

У практиці виховної співпраці з батьками використовую як традиційні, так і нестандартні форми роботи: батьківські збори; індивідуальні консультації; анкетування; бесіди, лекції; тренінги для батьків; батьківські ринги; презентації кращих родин, тематичні презентації «Культура моєї сім’ї», день відкритих дверей для батьків; батьківські читання; батьківські вечори спільно з дітьми, громадою. Така робота спонукає батьків до співпраці, партнерства в корекції поведінки учнів, участі в житті класного колективу, підготовці і проведенні виховних заходів, а в сім’ї – створення комфортних умов життя дитини.

Інтеграція виховних зусиль класного керівника та вчителів-предметників, громади

Для забезпечення цілісного розвитку творчої особистості учня особлива увага приділяється вирішенню завдань щодо забезпечення ефективної соціалізації учнів, сприяння соціальній зрілості та формування життєвої компетентності школярів. Діти класу беруть активну участь у житті села Великий Дальник: доглядають за Братською могилою воїнів, які загинули, захищаючи і визволяючи наше село від німецько-фашистських загарбників, допомагають ветеранам війни і праці, беруть участь у екологічних акціях «Моє село – окраса України» та культурно - масових заходах села, концертах, захищають честь села на змаганнях з футболу, гандболу і баскетболу.

Учні навчаються у музичній школі, отримують додаткову освіту в предметних гуртках. Із задоволенням відвідують клуб бального танцю «Кан-кан», гурток «Юні художники», спортивні секції з баскетболу, футболу, боротьби. В процесі виховної роботи створюються можливості самореалізації дитини, учні презентують розвинені творчі здібності у класних та загальношкільних заходах.

Результативність та дієвість системи виховної діяльності класу

Організація виховної діяльності в класі за даною системою обумовлює позитивні результати:

• забезпечує комфортний психологічний клімат в класі, гуманний стиль відносин, соціальну захищеність дитини, внутрішній комфорт, емоційну насиченість життя колективу класу;

• сприяє цілісному розвитку особистості, забезпечує формування людяності, милосердя, відповідальності, стимулює розвиток творчих здібностей і нахилів дитини;

• соціально орієнтує особистість на головні цінності (загальнолюдські, загальнокультурні, національні);

• забезпечує чіткий ритм і чітку організацію життя класної спільноти, упорядковує його діяльність;

• координує та забезпечує єдність виховних впливів цілісного розвитку особистості: вчителів, батьків і учнів за єдиною метою.

Аналіз корекційно-виховного процесу цілісного розвитку багатогранної індивідуальності учня свідчить, що:

• Майже вдвічі зріс рівень інтеграції та згуртування учнів в класі.

• Покращилися результати особистісного розвитку учнів.

• Учні класу стали активними пропагандистами здорового способу життя.

• Особистісна зрілість та життєва компетентність свідчить про готовність учнів до самореалізації як повноцінної й гармонійно розвиненої творчої особистості.

• Активізувалась участь учнів у трудових десантах, благодійній акції «Моє село – окраса України», волонтерській роботі (акція милосердя «Від серця – до серця» та інших).

• Учні класу беруть участь у всеукраїнських і міжнародних і конкурсах: «Колосок», «Кенгуру», «Патріот», «Грінвіч», «Лелека», «Бобер», «Русский медвежонок», імені Яцика, де займають призові місця.

Отримані результати дають можливість стверджувати, що створена модель виховної системи класу «Цілісний розвиток творчої особистості учня на засадах загальнолюдських, загальнокультурних і національних цінностей» допомагає більш цілеспрямовано проводити виховну діяльність класу, зосередитися на вирішенні найважливіших педагогічних питань, координувати дії вчителів-предметників, учнів і батьків у плануванні та організації життєдіяльності класу. Це, безумовно, сприяє підвищенню ефективності педагогічної діяльності, досягненню більш змістовних результатів у духовному, фізичному, соціальному розвитку учнів, формуванні індивідуальності класного колективу і його членів.