Мʼязи очного яблука

Мʼязи		Початок	Закінчення
Прямі	дорсальний m. rectus bulbi oculi dorsalis	навколо зорового отвору	на відповідних поверхнях білкової оболонки поблизу рогівки
	вентральний m. rectus bulbi oculi ventralis
	латеральний m. rectus bulbi oculi lateralis
	медіальний m. rectus bulbi oculi medialis
Косі	дорсальний m. obliguus bulbi oculi dorsalis	біля решітчастого отвору	прямує до медіального кута ока, переходить через хрящовий блок периорбіти, проходить під дорсальним прямим мʼязом на латеральну поверхню ока, де й закінчується на білковій оболонці
	вентральний m. obliguus bulbi oculi ventralis	у спеціальній ямці слізної кістки	розміщений вентрально від очного яблука, переходить на його латеральну поверхню, де й закінчується
Відтягувач очного яблука m. retractor bulbi oculi		навколо зорового отвору клиноподібної кістки	на білковій оболонці навколо решітчастої пластинки

Зверніть увагу, що прямі мʼязи ока під час скорочення повертають очне яблуко у відповідний бік, косі – навколо оптичної осі, відтягувач – разом з прямими мʼязами втягує очне яблуко в очну ямку.

Питання для самоконтролю.

1. Дайте визначення поняттям «органи чуття» та «аналізатор».

2. Складові частини аналізатора.

3. Охарактеризуйте рецептори, провідні шляхи та нервові центри аналізатора.

4. Загальний принцип будови зорового аналізатора.

5. Склад органа зору.

6. Охарактеризуйте будову волокнистої оболонки очного яблука.

7. Особливості будови судинної оболонки очного яблука.

8. Структура сітківки.

9. Склад камер очного яблука. Послідовність розміщення світлозаломлювальних середовищ очного яблука. Будова кришталика і склистого тіла.

10. Склад і будова захисного апарату очного яблука.

11. Слізний апарат очного яблука.

12. Руховий апарат очного яблука.

Заняття №2.

Тема. Присінково-завитковий аналізатор: провідні шляхи, підкіркові і кіркові центри. Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Особливості інервації органа слуху та рівноваги. Шкірний, смаковий та нюховий аналізатори: рецептори, провідні шляхи, підкіркові й кіркові центри. Видові та вікові особливості будови аналізаторів.

Мета заняття. Засвоїти загальні принципи будови присінково-завиткового аналізатора. Вивчити закономірності будови зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха, особливості інервації. З’ясувати провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри шкірного, смакового та нюхового аналізаторів.

Матеріальне забезпечення. Вушні раковини різних видів свійських тварин з камʼянистою кісткою, вушна раковина з відпрепарованими мʼязами, камʼянисті кістки різних видів свійських тварин з розітнутим барабанним міхуром, слухові кісточки, сагітальний розріз голови з відпрепарованими нервами, черепа (цілі і сагітальні розпили) різних видів свійських тварин, муляжі середнього та внутрішнього вуха, таблиці, схеми, рисунки.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.

Розглянути загальні принципи будови присінково-завиткового аналізатора (схема 10).

Схема 10.