МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний аграрний університет
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин
ГАВРИЛІН П.М., ОЛІЯР А.В.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ЕСТЕЗІОЛОГІЇ
(для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації)
Дніпропетровськ – 2013
УДК 591.4:619(075.8)
Навчально-методичні рекомендації до лабораторних занять та самостійної роботи з естезіології (для викладачів та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації). – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2013. – 20 с.
Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Оліяр А.В.
Представлені методичні підходи до викладання особливостей анатомії органів чуття свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності з напряму підготовки 6.110101 „Ветеринарна медицина”. Подано схеми, які відображають особливості будови аналізаторів, що спрямовано на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення естезіології.
Рецензент: завідувач кафедри хірургії та акушерства сільськогосподарських тварин ДДАУ, канд. вет. наук, доцент С.М. Масліков
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної і патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ
Протокол №11 від «3» квітня 2013 р.
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено до друку науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАУ
Протокол №4 від «11» квітня 2013 р.
Заняття №1
Тема. Аналізатори. Загальний принцип будови. Будова зорового аналізатора та органа зору: очне яблуко, захисні і допоміжні органи ока. Провідні шляхи, підкіркові й кіркові центри зорового аналізатора. Особливості інервації органа зору.
Мета заняття. Засвоїти загальні принципи будови аналізатора. Вивчити закономірності будови зорового аналізатора та складових органа зору: очного яблука, захисних і допоміжних органів ока. З’ясувати провідні шляхи, підкіркові та кіркові центри зорового аналізатора. Згадати особливості інервації органа зору.
Матеріальне забезпечення. Цілі та розітнуті по сагітальній і сегментальній площинам очні яблука з усіма оболонками, відпрепарованими повіками, слізними залозами, мʼязами та іншими захисними і допоміжними органами, головний мозок, витягнутий з черепної коробки, разом із очними яблуками та відпрепарованими корінцями черепно-мозкових нервів, сагітальний розріз голови з відпрепарованими нервами, особливо орбіти та клинопіднебінної ямки, черепа (цілі і сагітальні розпили) різних видів свійських тварин, муляжі, таблиці, схеми, рисунки.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
На початку заняття акцентувати увагу, що вчення про закономірності будови та функції органів чуття називається естезіологія. Далі розтлумачити поняття орган чуття та аналізатор.
Органами чуття називають анатомічні утвори, які сприймають енергію зовнішньої дії, трансформують її в нервовий імпульс та передають його в головний мозок. Проте органи чуття лише сприймають зовнішні дії, а вищий їх аналіз відбувається в корі великих півкуль, куди нервові імпульси поступають по нервах, що пов’язують органи чуття з головним мозком.
У зв’язку з цим органи чуття, нерви, які пов’язують їх з центральною нервовою системою та нервові центри, де відбувається аналіз, синтез отриманої інформації та виникають відчуття обʼєднали в єдину функціональну систему або аналізатор.
Таким чином, кожний з органів чуття є частиною аналізатора, який складається з трьох частин (схема 1).
Схема 1.
Периферична частина
Периферична частина (сприймаючий апарат), яка сприймає зовнішню дію і трансформує її в нервовий імпульс визначається як рецептор (табл. 1).
Таблиця 1.
Будова рецепторів
Рецептори |
Сприймаючі подразнення |
|
Екстерорецептори |
смакові, нюхові |
хімічні |
зорові, слухові, рецептори рівноваги, терморецептори |
фізичні |
|
дотикові (тактильні) |
механічні |
|
Інтерорецептори |
внутрішніх органів і тканин |
|
Пропріорецептори |
м’язово-суглобове чуття |
|
Провідні шляхи, по яких нервовий імпульс поступає у відповідний нервовий центр представлені спинномозковими і черепно-мозковими нервами, аферентними провідними шляхами спинного та головного мозку.
Нервові центри, де відбувається аналіз і синтез отриманої інформації, знаходяться в спинному мозку та підкіркових ядрах головного мозку (проміжні), в зонах кори великих півкуль (вищі).
Структура зорового аналізатора відповідає загальній схемі: рецептор → провідник → центр (табл. 2).
Таблиця 2.
Загальні закономірності будови зорового аналізатора
Рецептор |
Провідник |
Центри |
|
проміжні |
вищі |
||
сітківка очного яблука |
зоровий нерв (II пара черепно-мозкових нервів) |
ядра латерального колінчастого тіла, каудальні ядра таламуса і ростральні горби пластинки покрівлі середнього мозку |
потилична частка кори великих півкуль
|
Провідні шляхи зорового аналізатора починаються від сітківки очного яблука, відростки нейроцитів якої формують зоровий нерв. На базальній поверхні проміжного мозку правий і лівий зорові нерви формують перехрестя, позаду якого продовжуються в зорові тракти.
Далі розкрити склад органа зору (схема 2.)
Схема 2.