Вторинний огляд

Вторинний огляд – пошук всіх не критичних для життя, але важливих для здоров’я травм потерпілого. Він проводиться, якщо це дозволяють умови та залишається достатньо часу до приїзду швидкої.

Принцип залишається той самий – з голови до п’ят.

Спочатку необхідно виключити можливість порушення цілісності черепа: синці-окуляри під очима, синці за вушними раковинами та витікання рідини з вух.

Це все вказує на наявність перелому основи черепа, а значить, протипоказані будь-які маніпуляції з шиєю чи головою потерпілого.

Далі перевіряємо шию. Проводимо, як по клавішах піаніно, по шийному відділі хребта, шукаючи можливі травми чи деформації.

Далі перевіряємо цілісність кісток (кінцівки перевіряють скручуванням; ключиці, таз, ребра – натисканням):

1. лицевий череп;

2. ключиці, плечі;

3. верхні кінцівки;

4. грудна клітка;

5. таз;

6. нижні кінцівки;

7. хребет (після перевороту).

Перевертаємо потерпілого в стабільне положення та кутаємо його. Якщо ми знімали якийсь одяг, одягаємо його назад. Мокрий одяг змінюємо на сухий. Не забувайте, що захищати треба не лише від повітря: найбільше тепла втрачається через контакт з холодною землею.

Закінчуємо огляд відповідними записами в картку пораненого.

Увага! При травмі хребта чи тазу переворот на бік протипоказаний, а це значить, що непритомному потерпілому постійно доведеться тримати голову закинутою з виведеною щелепою для забезпечення постійної прохідності дихальних шляхів.

ПНЕВМОТОРАКС

Пневмоторакс – це накопичення повітря в плевральній порожнині.

Причини:

1. Механічні пошкодження грудної клітки та легень:

• закриті травми грудної клітки, що супроводжуються пошкодженням легень, відламками ребер (заброньова травма, падіння з вистоти);

• відкриті травми грудної клітки (проникаючі поранення);

2. Захворювання легень і органів грудної порожнини:

• внаслідок розриву легеневої тканини при захворюванні легень, прориву абсцесу легені в порожнину плеври, спонтанного розриву стравоходу; при туберкульозі.

Види пневмотораксу:

1. закритий;

2. відкритий;

3. напружений (клапанний).

При закритому пневмотораксі сполучення плевральної порожнини з навколишнім середовищем не відбувається.

Відкритий пневмоторакс характеризується наявність видимого дефекту в стінці грудної клітки, через який відбувається сполучення плевральної порожнини з навколишнім середовищем.

При напруженому пневмотораксі формується клапан, який пропускає повітря в плевральну порожнину в момент вдиху і перешкоджає його виходу в навколишнє середовище на видиху. Власне цей вид пневмотораксу нас найбільше цікавить, оскільки його розвиток може призвести до зупинки серця внаслідок стискання останнього накопиченим повітрям.

О знаки:

• біль в грудній клітці;

• поранення грудної клітки;

• перелом ребер;

• задишка;

• частота дихання більше 5 за 10 секунд;

• ціаноз носо-губного трикутника;

• роздутість грудної клітки на ураженій стороні;

• розширення міжреберних проміжків на ураженій частині грудної клітки;

• підшкірна емфізема;

• набухання шийних вен;

• зміщення трахеї в здоровий бік.

Алгоритм надання домедичної допомоги при проникаючому пошкодженні грудної клітини:

1. Огляд за алгоритмом САВС, щоб знайти ознаки пневмотораксу.

2. Виявити поранення грудної клітки (вхідний та вихідний отвір).

3. Закрити отвір рукою в рукавичці, виграти час перед використанням засобів з аптечки, щоб уникнути розвитку пневмотораксу.

4. Закрийте рану спеціальною оклюзійною пов’язкою (якщо її немає, можна використовувати шматок поліетиленового пакета, пластикову обгортку, фіксуючи пов’язку скотчем по всьому периметру на глибокому видиху).

Техніка накладання спеціальної оклюзійної пов’язки:

Відкрийте упаковку з оклюзійною пов’язкою, витріть шкіру навколо рани серветкою або одягом пораненого, відліпіть оклюзійну плівку, накладіть на рану на максимальному видиху липким боком таким чином, щоб рана була по центру плівки. Якщо є вихідний отвір, повторіть накладання другої оклюзійної пов’язки для вихідного отвору.

У разі погіршенні стану пораненого після накладання оклюзійної пов’язки без клапану необхідно:

• відліпити край пов’язки та відновити стан відкритого ранового отвору;

• вести спостереження;

• забезпечити, щоб постраждалий знаходився в напівсидячому положенні або положенні лежачи на травмованому боці;

• забезпечити швидку госпіталізацію.

Після накладання оклюзійної плівки рекомендується зверху додатково зафіксувати все кількома шарами бинта.

ПРИНЦИП РОБОТИ З КРОВОТЕЧАМИ

ТТБ ( турнікет, тампонада, бандаж)

Тампонада рани – використовується у випадках, коли не можливо накласти джгут, щоб зупинити кровотечу, або потрібно послабити джгут.

Для тампонади рани використовуються гемостатичні бинти Celox або QuikClot.

В екстрених умовах тампонаду можна робити за допомогою бинта або будь-якого тканинного підручного матеріалу.

Основні правила тампонування рани:

1. максимально швидко;

2. максимально туго;

3. в усі «кармани».

Техніка тампонування рани:

• відкрийте рану шляхом зрізання одягу;

• відкрийте упаковку з гемостатичним бинтом і витягніть його;

• помістіть засіб у рану та за тампонуйте його якомога сильніше і глибше;

• майте на увазі, що в рану може піти дуже велика кількість бинта (можливо, кілька бинтів);

• після того, як рана за тампонована, потрібно створити тиск на рану протягом 3-5хв.;

• накладіть тиснучу пов’язку.

УВАГА!!! Не тампонують черепну коробку, грудну та черевну порожнини.

Тиснуча пов’язка – вторинний спосіб зупинки кровотечі. Для цього підходить ізраїльський бандаж, ППІ або бинт.

Ізраїльський бандаж складається з наступних елементів:

• еластичний бинт;

• стерильна подушечка;

• петля;

• тиснучий елемент;

• фіксаційний стержень.

Техніка накладання тиснучої пов’язки за допомогою ізраїльського бандажа:

• накрийте місце рани подушечкою з бандажа;

• обгорніть бинт навколо поранення (ноги, руки тощо);

• проведіть бинт через тиснучий елемент, затяніть та бинтуйте в протилежному напрямку;

• продовжуйте бинтувати в зворотному напрямку, при цьому повністю покриваючи місце рани;

• закріпіть гачки фіксаційного стержня за попередній тур бинта.

Після накладання тиснучої пов’язки обов’язково перевіряємо:

• пульс;

• температуру;

• колір шкіри;

• чутливість.

Помилки при накладанні тиснучої пов’язки:

• відсутність пульсу;

• посиніння кінцівки;

• збліднення кінцівки;

• порушення чутливості.

Травми органів черевної порожнини:

1. Закриті;

2. Відкриті:

• без випадіння органів;

• з випадінням органів.

Техніка надання допомоги при травмі черевної порожнини без випадіння органів:

• надайте постраждалому зручного положення (на спині);

• обережно зніміть одяг навколо рани; якщо одяг щільно прилип, забороняється його видаляти;

• покладіть на рану стерильну серветку (мінімум 4 шари бинта), щоб вона повністю покривала ділянку рани;

• після чого накладіть щільно, але не туго циркулярну пов’язку навколо черевної порожнини.

Техніка надання допомоги при травмі черевної порожнини з випадінням органів:

• надайте постраждалому зручного положення (на спині);

• обережно зніміть одяг навколо рани; якщо одяг щільно прилип, забороняється його видаляти;

• органи, які випали: не вправляти, не герметизувати, не тиснути;

• на випавші органи покладіть стерильно марлеву пов’язку (мінімум 4 шари бинта;

• навколо внутрішніх органів покладіть валик (з бинта, одягу) для збереження їх від здавлювання;

• поверх рани (щільно, але не туго) накладіть циркулярну пов’язку.

Техніка надання допомоги при травмі черевної порожнини, в якій знаходиться сторонній предмет, що виступає з рани:

• надайте постраждалому зручного положення (на спині);

• обережно зніміть одяг навколо рани; якщо одяг щільно прилип, забороняється його видаляти;

• забороняється виймати з рани сторонній предмет;

• навколо предмета, що виступає з рани, покладіть валик (з бинта) для його фіксації;

• після чого навколо рани обережно накладається пов’язка без зміщення стороннього предмета;

• після накладання пов’язки її закріплюють зі здорової сторони, подалі від рани.

УВАГА!!! Пораненим з травмою живота забороняється давати їсти та пити. Дозволяється лише зволоження губ.

Травми очей:

• зробити жорсткий каркас-бублик навколо орбіти;

• закрити око бандажем або жорстким матеріалом, надійно зафіксувати;

• здорове око прикрити тканиною, щоб дати спокій обом очам;

• не вправляти випавше очне яблуко; краще для цього використати корок від 6-літрового бутля або пластиковий стаканчик і примотати;

• потрібна обов’язкова госпіталізація.

БОЛІ В ГРУДНІЙ КЛІТИНІ (ПІДОЗРА НА ІНФАРКТ МІОКАРДА).

Болі в грудній клітині можуть бути ознакою багатьох захворювань, в тому числі і таких, що становлять загрозу для життя хворого.

До них відносять інфаркт міокарда – некроз (відмирання) серцевого м’яза внаслідок порушення кровопостачання. Причиною інфаркту може бути закупорка серцевих судин.

Варто пам'ятати про те, що час вирішує не лише питання життя потерпілого, але й подальший стан його здоров'я і функціонування. Інфаркт, як невідкладний стан, є завжди несподіванкою для потерпілого і його оточення.

Ознаки:

• раптовий сильний біль в грудній клітці: пекучий, тиснучий, що віддає в ліве плече, щелепу, спину;

• відчуття страху, паніки;

• відчуття нестачі повітря, задухи;

• інколи хворий відчуває порушення ритму роботи серця;

• АЛЕ необхідно завжди пам’ятати, що часто больовий синдром може бути як нетиповим, так і взагалі відсутнім. Тому при БУДЬ-ЯКОМУ больовому відчутті в грудній клітці допомога надається як при підозрі на захворювання серця.

 Дії при болях в грудній клітці:

• забезпечте потерпілому абсолютний фізичний спокій, не дозволяйте рухатися;

• надайте напівсидяче положення;

• звільніть грудну клітину від стискаючої одежі;

• забезпечте доступ свіжого повітря;

• дозвольте прийняти лише ті ліки, які хворий вже приймав раніше (нітрогліцерин, аспірин);

• не давайте самостійно жодних таблеток постраждалому!!!!

• обов’язково викличте бригаду ШМД (причина – болі в грудній клітці) для реєстрації ЕКГ;

• не залишайте хворого на самоті;

• будьте напоготові до можливих ускладнень: втрати свідомості, блювання, зупинки серця (що вимагатиме поведення СЛР).

Якщо немає протипоказань щодо вживання аспірину, а саме:

• потерпілий раніше вже прийняв аспірин;

• на даний час не має ознак кровотечі;

• не хворіє на аспіри- залежну бронхіальну астму.

Дозволяється дати такому потерпілому 160-325 мг аспірину у вигляді таблетки, яку потрібно розжувати, зачекати, поки препарат розтане в ротовій порожнині, не дозволяйте проковтнути цілою або частинами.

НЕПРИТОМНІСТЬ

Втрата функцій вищої нервової системи, що проявляється в неспроможності реагувати на зовнішні подразники.

Причини:

• травма голови;

• отруєння (алкоголь, чадний газ, наркотичні речовини);

• раптове зниження артеріального тиску (внаслідок кровотечі, прийому препаратів, що знижують тиск (нітрогліцерин, клофеллін));

• загострення діабету (гіпо- та гіперглікемічна кома);

• гостре порушення мозкового кровообігу.

 При втраті свідомості існує загроза порушення прохідності верхніх дихальних шляхів внаслідок западання кореня язика або потрапляння чужорідних тіл, блювотних мас, крові чи слизу в просвіт дихальних шляхів.

Ваші дії

При наближенні до потерпілого:

• переконайтесь у власній безпеці;

• встановіть голосовий контакт при наближенні до потерпілого;

• перевірте рівень свідомості (шкала РЕГБІ або AVPU);

• перевірте наявність самостійного дихання;

• перевірте наявність ознак серцевої діяльності;

• проведіть первинний огляд задля виключення травм.

ЗА УМОВИ, що потерпілий дійсно в стані пригніченої свідомості, але при цьому він може самостійно дихати та є ознаки ефективної серцевої діяльності:

• забезпечте стабільну прохідність дихальних шляхів одним з наступних методів:

• огляньте ротову порожнину і звільніть від чужорідних тіл;

• виконайте потрійний/подвійний прийом або надайте БОКОВЕ СТАБІЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ;

• ослабте краватку чи комірець;

• забезпечте доступ свіжого повітря;

• до моменту повернення свідомості – контролюйте життєво важливі функції;

• якщо після кількох хвилин свідомість не повертається, викликайте швидку!

ГПМК – ІНСУЛЬТ

Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, що зумовлене порушенням кровопостачання.

Часто інсульти протікають безболісно, хворий може не усвідомлювати тяжкість свого стану. Критично важливим є фактор часу, тому необхідно якнайшвидше виявити симптоми інсульту.

ОЗНАКИ

Посміхнись. Попросіть людину усміхнутися. Цього вона зробити не може. Кут губ опущений, обличчя перекошене. «Посмішка» асиметрична.

Поговори. Задавайте питання, на які потрібна зв’язна відповідь. Яка його адреса, що з ним трапилось. Попросіть хворого вимовити його ім’я. Мовлення нерозбірливе, уповільнене.

Підніми. Попросіть хворого підняти обидві руки. Одна самовільно опускається, ослаблення або затерплість м’язів обличчя, рук, ніг, несподіване утруднення ходьби, порушення координації та рівноваги.

Подивись. Також можливе несподіване порушення зору, двоїння в очах.

Прийди до тями. Можливе порушення свідомості.