Уявна оборона (ст. 37 кк)

Дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

При наявності в діях особи уявної оборони питання про її відповідальність вирішується таким чином:

• уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення;

• якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони (ст.ст. 118 і 124 КК України);

∆ Наприклад: вночі, працівник патрульної служби Т., повертаючись додому, побачив к кущах двох чоловіків. Коли він наблизився до них, один із невідомих піднявся і пішов йому назустріч. Т., вирішив, що на нього можуть напасти, застосував вогнепальну зброю та поранив чоловіка (заподіяв тяжке тілесне ушкодження). Як з’ясувалося, потерпілий лише хотів попросити запальничку.

Затримання особи, яка вчинила злочин (ст. 38 кк)

Не є злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, що вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади. Такі дії прирівнюються до необхідної оборони.

Дії по затриманню є правомірними, якщо:

• особа вчинила злочин;

• намагається втекти з місця події;

• метою затримання - є доставлення її відповідним органам влади;

• шкода, яка завдається злочинцю з метою його затримання, має бути вимушеною;

• шкода, яка завдається злочинцю має відповідати небезпеці вчиненого ним злочину і обставинам його затримання.

Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця – це умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця (зокрема, див. ст. 118 і 124 КК).

∆ Наприклад: гр. Р. і Д. нанесли декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу потерпілого Н. з метою затримання його як особи, яка вкрала мобільний телефон у Р. Від отриманих тілесних ушкоджень Н. помер за місці.

Крайня необхідність (ст. 39 кк)

Крайня необхідність – правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує суспільним інтересам, якщо ця небезпека не може бути усунена іншим чином. Заподіяна шкода має бути меншою, ніж відвернена.

Небезпека може виникнути через діяльність особи, напад тварини, дію сил природи, техногенні процеси тощо.

∆ Наприклад: під час переїзду через залізничні колії, автомобіль марки «Москвич» раптово зупинився через поламку. Усвідомлюючи, що наближається пасажирський потяг, гр. М. своїм автогрейдером зіштовхнув «Москвич» з рейок, заподіявши матеріальну шкоду власникові автомобіля. Але своїми діями гр. М. запобіг настанню інших більш тяжких наслідків.

Умови правомірності:

• наявна небезпека, яка безпосередньо загрожує особі, правам чи інтересам людини, суспільства та держави;

• небезпека є реальною, тобто існує об’єктивно, а не в уяві людини;

• небезпека є наявною – вона триває якийсь певний час;

• шкода заподіюється, як правило, інтересам третіх осіб.

• заподіяна шкода не повинна бути більш значною, ніж шкода відвернена;

• заподіяння шкоди є вимушеним, тобто інакше небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами.

∆ Наприклад: Коли під час гасіння пожежі була «затоплена» квартири поверхами нижче. Коли нападник вимагає від касира передати гроші під загрозою вбивства та касир їх віддає.

Перевищення меж крайньої необхідності – це умисне заподіяння шкоди охоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.