- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття спадкового права та спадкування
- •§ 2. Склад спадщини
- •§ 3. Відкриття спадщини
- •§ 4. Час відкриття спадщини
- •§ 5. Місце відкриття спадщини
- •§ 6. Правовий статус спадкодавця та спадкоємців
- •§ 7. Усунення від права на спадкування
- •Глава 2.
- •§ 1. Спадкування права на земельну ділянку
- •§ 2. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
- •§ 3. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
- •§ 4. Спадкування права інтелектуальної власності
- •§ 5. Спадкування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю
- •Глава 3.
- •§ 1. Поняття заповіту та його правова природа
- •§ 2. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту
- •§ 3. Зміст заповіту
- •§ 4. Заповідальний відказ
- •§ 5. Заповідальне покладення
- •§ 6. Обов'язкова частка у спадщині
- •§ 7. Заповіт з умовою
- •§ 8. Заповіт подружжя
- •§ 9. Секретний заповіт
- •§ 10. Тлумачення заповіту
- •Глава 4.
- •§ 1. Поняття спадкування за законом. Черговість спадкування за законом
- •§ 2. Зміна черговості одержання права на спадкування
- •§ 3. Перша черга спадкоємців за законом
- •§ 4. Друга черга спадкоємців за законом
- •§ 5. Третя черга спадкоємців за законом
- •§ 6. Четверта черга спадкоємців за законом
- •§ 7. П'ята черга спадкоємців за законом
- •§ 8. Спадкування за правом представлення
- •Глава 5.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика прийняття спадщини
- •§ 2. Способи прийняття спадщини
- •§ 3. Строки для прийняття спадщини
- •§ 4. Відмова від прийняття спадщини
- •§ 5. Відкликання відмови від прийняття спадщини. Визнання відмови від прийняття спадщини недійсною
- •§ 6. Спадкова трансмісія
- •§ 7. Відумерлість спадщини
- •§ 8. Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця
- •§ 9. Охорона спадкового майна
- •Глава 5- Здійснення права на спадкування
- •10. Управління спадщиною. Договір на управління спадщиною
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика виконання заповіту
- •§ 2. Юридична природа відносин з виконання заповіту
- •§ 3. Виконавець заповіту
- •§ 4. Повноваження виконавця заповіту
- •§ 5. Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень та на відшкодування витрат, пов'язаних з цим
- •§ 6. Підстави припинення правовідносин з виконання заповіту
- •Глава 7.
- •§ 1. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
- •§ 2. Прирощення спадкових часток
- •§ 3. Оподаткування спадщини
- •Глава 8.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика спадкового договору
- •§ 2. Юридична характеристика, форма спадкового договору
- •§ 3. Сторони та предмет спадкового договору
- •§ 4. Розірвання спадкового договору
- •Додатки
- •II. Спадкування за законом
- •1. Спадкування права на земельну ділянку
- •2. Спадкування транспортного засобу, виданого інваліду управлінням соціального захисту
- •3. Спадкування права інтелектуальної власності
- •4.Спадкування корпоративних прав
- •5. Спадкування майна після смерті реабілітованих громадян
- •6. Особливості спадкування майна, обтяженого боргом
§ 3. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
Відповідно до ст. 1228 ЦК України вкладник має право розпорядитися своїм правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Спадкування права на вклад у банку може виникати:
шляхом складення заповіту;
шляхом складення спеціального розпорядження банку;
на підставі загальних норм спадкування за законом.
Встановлення в законі можливості спадкування права на вклад на підставі відповідного розпорядження банку спрямоване на створення умов для спрощення спадкування зазначеного об'єкту. У разі спадкування права на вклад у банку за заповітом або за законом застосовуються відповідні положення книги шостої ЦК України. При складенні вкладником розпорядження банку підлягає застосуванню спеціальна норма - ст. 1228 ЦК України. Спосіб розпорядження правом на вклад цілком залежить від волі вкладника.
На практиці трапляються непоодинокі випадки, коли заповідач, складаючи заповіт, а також розпорядження банку, по-різному визначає правову долю належного йому вкладу. З метою запобігання конкуренції між двома способами розпорядження правом на вклад, законом встановлено правило пріоритетності: заповіт, складений після того, як було зроблено розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця (ч. З ст. 1228 ЦК України).
Порядок оформлення вкладниками розпоряджень банку встановлюється Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Національного банку України від 12.11.2003 р. № 4921. Згідно із п. 7.3. зазначеної Інструкції фізична особа може зробити відповідне розпорядження банку щодо коштів, які їй належать, на випадок своєї смерті (розпорядження). Якщо розпорядження клієнта складається у формі окремого документа, то на ньому має бути зазначена дата його складання. Цей документ засвідчується підписом уповноваженого працівника банку і зберігається у справі з юридичного оформлення рахунку.
Незалежно від того, чи здійснюється спадкування вкладу згідно із законом, заповітом або розпорядженням, банк здійснює виплату вкладу (частини вкладу) спадкоємцю власника рахунку на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину або дозволу нотаріуса на одержання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду.
Розпорядження, зроблене банку, може міститися як у тексті договору банківського вкладу, так і в окремому документі, що, безперечно, впливає на його правову природу. На практиці такі розпорядження оформлюються переважно у формі окремої заяви, що подається вкладником банківській установі.
В тому випадку, якщо розпорядження банку зроблено у вигляді окремої заяви, за своєю правовою природою це є одностороннім правочином. Так, вкладник своєю дією породжує певні наслідки у вигляді виникнення прав та обов'язків у спадкоємців після відкриття спадщини, причому на момент вчинення цього правочину ніяка зустрічна дія з боку останніх (або будь-яких інших осіб) не вимагається.
Утім, коли розпорядження вкладника на випадок смерті міститься у тексті договору банківського вкладу, таке розпорядження є умовою договору. Наявність такої умови наближає договір банківського вкладу до конструкції договору, укладеного на користь третьої особи.
За п. 220 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину після смерті вкладника видається нотаріусом спадкоємцям на загальних підставах. Проте, щоб видати свідоцтво про право на спадщину, яке складається з вкладу, нотаріус має зробити запит до відповідного банку (фінансової установи). Запит надається за підписом нотаріуса, скріплюється його печаткою та повинен мати посилання на передбачені чинним законодавством підстави для отримання цієї інформації, а також прохання у разі наявності відповідного розпорядження банку повідомити дату складання такого розпорядження та прізвище, ім'я, по батькові спадкоємця. Підставою для такого запиту може бути як відповідна відмітка в ощадній книжці про наявність розпорядження, так і твердження особи, яка звернулась до нотаріуса, що на її ім'я спадкодавець склав відповідне розпорядження1. На підставі такого запиту банк надає нотаріусу довідку по рахунках (вкладах) (ч. З ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).