§ 2. Юридична характеристика, форма спадкового договору

Спадковий договір є одностороннім, відплатним, консенсуальним.

Консенсуальний характер спадкового договору виражається в тому, що договір вважається укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Спадковий договір є відплатним, оскільки опосередковує перехід права власності від відчужувача до набувача.

Односторонній характер спадкового договору виражається в тому, що обов'язки за цим договором має лише одна сторона - набувач. Відчужувач не має обов'язків по відношенню до набувача, оскільки перехід права власності на його майно до набувача здійснюється після смерті відчужувача. А відтак, за життя відчужувач не зобов'язаний вчинити жодних дій за договором по відношенню до набувача.

Спадковий договір належить до алеаторних (ризикових) договорів. Ризиковий характер договору обумовлений строком, оскільки набувач виконує обов'язки за спадковим договором до смерті відчужувача, утім невідомо, коли настане цей юридичний факт - смерть набувача може настати раніше за смерть відчужувача.

Спадковий договір належить до групи договорів про передачу майна у власність.

Форма спадкового договору. Згідно зі ст. 1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3. звернулася до суду із позовом до Кізомиської сільської ради про визнання спадкового договору таким, що відбувся. В обґрунтування своїх вимог пояснила, що після смерті Т. залишився будинок. За життя Т. між позивачкою та померлою була укладена домовленість, що у разі, коли позивачка буде доглядати її до смерті та поховає її, будинок, в якому вона проживала, буде належати позивачці. Із 04.04.2001 р. та по день смерті Т. проживала разом із позивачкою, яка її доглядала та поховала її після смерті. Відсутність юридичної освіти у позивачки і померлої була причиною відсутності письмової форми цього договору. За таких обставин 3. просила визнати спадковий договір, укладений між нею та Т. таким, що відбувся. Наведені позивачкою обставини підтвердили свідки, допитані по справі.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 14.02.2007р. позов було задоволено, спадковий договір між З. і Т. визнано дійсним.

Причому у мотивувальній частині рішення суд посилався на ч. 2 ст. 220 ЦК України, відповідно до якої якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним¹.

Порядок посвідчення спадкових договорів регулюється розділом 23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Так, відповідно до п. 233 Інструкції, спадкові договори, предметом яких є нерухоме майно, посвідчуються нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. У разі, якщо предметом спадкового договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, нотаріус у тексті договору зазначає про необхідність його реєстрації у відповідному реєструвальному органі після смерті відчужувача.

Особливість посвідчення спадкових договорів полягає в тому, що на майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус накладає заборону відчуження у порядку п. 236 Інструкції, про що робиться напис на всіх примірниках договору. Накладенням заборони відчуження забезпечується виконання спадкового договору (ст. 1307 ЦК України).

Відомості про спадкові договори підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру в порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.