§ 5. Місце відкриття спадщини

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Правове значення місця відкриття спадщини полягає у тому, що за місцем відкриття спадщини подаються заяви про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини; за місцем відкриття спадщини визначається територіальна підсудність у спадкових спорах за позовами кредиторів до прийняття спадщини спадкоємцями (ч. З ст. 114 ЦПК України).

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ст. 29 ЦК України).

Варто вказати на те, що термін «місце проживання» застосовується і як адміністративно-правова категорія. Так, згідно із ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»¹ місцем проживання визнається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживала строком понад шість місяців на рік.

У нотаріальній практиці укорінився підхід до визначення місця відкриття спадщини за місцем реєстрації проживання фізичної особи. Так, наприклад, Методичними рекомендаціями щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, визначено, якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Аналогічне положення міститься у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7².

За правилом ст. З Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місцем переважного проживання осіб, які втратили житлові приміщення, і взяті на облік як бездомні громадяни, є юридична адреса спеціалізованого закладу, який здійснює облік бездомних громадян, або іншого закладу, уповноваженого здійснювати реєстрацію цих осіб.

Після смерті військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що знаходяться поза постійним місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони постійно проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного учбового закладу (п. 187 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України¹).

Після смерті громадянина в будинку-інтернаті для інвалідів, ветеранів, самотніх осіб та людей похилого віку, іншому закладі соціального призначення місцем відкриття спадщини вважається місце знаходження відповідного закладу, якщо спадкодавець був зареєстрований за місцем проживання у даному закладі.

Місцем відкриття спадщини після осіб, померлих в установах виконання покарань, визнається останнє місце проживання до арешту (взяття під варту).

Після смерті громадянина, який проживав на території монастиря, храму, іншого культового будинку, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного будинку, якщо спадкодавець був зареєстрований в ньому¹.

Якщо визначити місце відкриття спадщини за правилами ст. 1221 ЦК неможливо, місце проживання спадкодавця встановлюється судом. У такому разі нотаріус вимагає від спадкоємців копію рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення місця проживання спадкодавця.

Так, Д. 11.12.2009р. звернувся до суду із заявою про встановлення факту місця відкриття спадщини. У своїй заяві він зазначив, що після смерті його дядька Ж. відкрилася спадщина на земельні ділянки, розташовані на території Пустовійтівської сільської ради. При зверненні до нотаріальної контори йому було відмовлено в оформленні спадщини, адже невідоме місце відкриття спадщини, оскільки спадкодавець проживав у с. Герасимівка Роменського району Сумської області без реєстрації. Заявник просив установити факт місця відкриття спадщини після смерті Ж.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18.12.2009р. заяву задоволено повністю, встановлено місце відкриття спадщини у зв'язку з тим, що іншого способу встановити даний факт немає².

Місце відкриття спадщини підтверджується такими документами: 1) свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть

спадкодавця, якщо останнє постійне місце проживання і місце його смерті збігаються;

довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про його постійне місце проживання;

записом у будинковій книзі про постійне проживання спадкодавця, а якщо місце проживання померлого невідоме - документом (витягом з Реєстру прав власності та ін.) про місцезнаходження нерухомого спадкового майна або його частини.

Якщо об'єктів нерухомого майна декілька й їх місцезнаходження різне, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об'єктів цього майна за вибором спадкоємців.

За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, витягом з реєстру прав власності на цінні папери тощо.

Крім того, місце відкриття спадщини може бути визначено рішенням суду про встановлення факту місця відкриття спадщини.