Глава 5- Здійснення права на спадкування

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про нотаріат» охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

За вжиття заходів до охорони спадкового майна нотаріусом стягується державне мито у розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян¹ відповідно до ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»².

10. Управління спадщиною. Договір на управління спадщиною

Відповідно до ст. 1285 ЦК України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

Слід вказати на нормативне регулювання двох видів нотаріальних дій - охорони спадкового майна та управління ним. І якщо метою вжиття заходів до охорони спадкового майна є забезпечення його збереження, а також запобігання можливому його псуванню, загибелі чи розкраданню, то управління спадщиною доцільно розглядати із позиції примноження переданого в управління спадкового майна, тобто фактично отримання прибутку від вчинення управителем дій, що охоплюються управлінням, а також зменшення або попередження збитків від його використання.

Найбільш ефективним способом управління спадщиною є укладення договору управління спадковим майном із третьою особою. Доцільним є укладення договору управління спадщиною, що складається із підприємства як єдиного майнового комплексу, цінних паперів, майнових прав інтелектуальної власності, частки у статутному фонді товариства, оскільки необхідним є вчинення юридичних чи фактичних дій з метою Іо. Управління спадщиною. Договір на управління спадщиною підтримання цього майна в належному стані. Важливим чинником також слід вважати отримання прибутку внаслідок такого управління.

Договір управління спадщиною має містити істотні умови, що встановлені законом для договору управління майном, а саме: перелік спадкового майна, що передається в управління; розмір і форма плати за управління спадковим майном (ст. 1035 ЦК України). Однак у цьому договорі має бути встановлений і строк.

Відповідно до абзацу 3 п. 195 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, договір на управління спадщиною укладається за місцем відкриття спадщини з дотриманням вимог ч. 2 ст. 212 ЦК України, тобто з урахуванням встановлення в договорі скасувальної обставини, суть якої зводиться до того, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів, згідно з актом опису спадкового майна, який є невід'ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). За укладення договору на управління спадщиною державне мито (плата) не стягується.

При укладенні договору управління спадщиною нотаріус зобов'язаний пересвідчитись в тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1032 ЦК України, установником управління виступає власник майна. Водночас, у разі укладення договору управління спадщиною власника спадщини вже немає в живих, а спадкоємці ще не набули права власності на це майно. І хоча закон містить спеціальні правила щодо установника управління майна, власником якого є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою (ч. 2 ст. 1032 ЦК України), малолітня особа або фізична особа, визнана недієздатною (ч. З ст. 1032 ЦК України), неповнолітня особа (ч. 4 ст. 1032 ЦК України), особа, цивільна дієздатність якої обмежена (ч. 5 ст. 1032 ЦК України), нормами глави 70 ЦК України спеціально не розглянуто випадок щодо особи установника управління спадщиною.

За ч. 1 ст. 1285 ЦК України, установником управління у досліджуваному договорі можуть виступати:

спадкоємці;

виконавець заповіту;

нотаріус;

відповідний орган місцевого самоврядування (в населених пунктах, де немає нотаріусів).

Договір управління спадковим майном, який укладається виконавцем заповіту, нотаріусом або органом місцевого самоврядування як установником управління - це договір на користь третьої особи (вигодонабувача). Такою особою виступатиме спадкоємець, оскільки має при спадкуванні найбільший майновий інтерес, і у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків постраждають саме інтереси спадкоємця. Крім того, прибутки, отримані внаслідок управління майном, мають входити до складу спадщини і, відповідно, підлягають розподілу між спадкоємцями пропорційно до їх частки у спадщині.

Чинне законодавство не регулює порядок управління часткою у статутному фонді товариства учасника, який помер, в період між його смертю і отриманням спадкоємцями спадщини, у зв'язку з чим виникає багато спірних питань. Наприклад, спадкодавець був одночасно директором товариства і власником ¹А частки у статутному фонді. Отож, після його смерті неможливо скликати збори учасників товариства для переобрання директора, оскільки немає кворуму, як того вимагає ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»¹.

Ф. звернулася до суду із позовом до М., К. та Першої Запорізької державної нотаріальної контори про призначення її керуючою спадковим майном у вигляді малого приватного підприємства «А.» з наданням таких повноважень: керувати та управляти майном МПП «А.», призначати та звільняти директора, користуватись правом першого підпису та розпорядження коштами, вирішувати інші питання діяльності МПП «А.» і здійснювати юридичні та фактичні дії, необхідні для діяльності цього підприємства з метою його збереження до відповідного прийняття спадкоємцями у встановлені чинним законодавством строки.

В обґрунтування позову Ф. у своїй позовній заяві посилалася на те, що МПП «А.», зареєстроване 27.06.1996 р., було створене та належало Ф. І. - її чоловіку. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить вказане підприємство.

Крім того, у позові Ф. наполягала на тому, що МПП «А.» потребує здійснення певних юридичних дій, спрямованих як на збереження самого підприємства, так і на можливість його подальшого функціонування, у зв'язку з чим у неї виникла гостра необхідність у призначенні особи для виконання певних дій для збереження спадкового майна та підтримання його в належному стані до прийняття спадщини у встановленому законом порядку. З цією метою вона змушена звернутися до суду із позовом.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2009 р. у задоволенні позову було відмовлено з наступних підстав. Відповідачі по справі заперечували проти задоволення позову у зв'язку з тим, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа за позовом К. до Ф., третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору - М., ОП ЗМБТІ про виділ частки у спільному майні подружжя та поділ майна. У встановлений законом строк для прийняття спадщини спадкоємці звернулись до нотаріальної контори з відповідними заявами і, після спливу цього строку (26.10.2008 р.) вважаються такими, що прийняли спадщину. Тобто, на цей час відсутні будь-які законні підстави для задоволення позову Ф., оскільки статут МПП «А.» не передбачає здійснення будь-яких дій на випадок смерті його засновника та заповідальних розпоряджень, то спадкуватися повинне не підприємство, а лише майно підприємства.

Судом встановлено, що спадкоємцями померлого спадкодавця, окрім його дружини - позивачки по справі, - є і інші спадкоємці першої черги - відповідачі по справі, які в судовому порядку вирішують питання про поділ спадкового майна після смерті спадкодавця, зокрема і майна МПП «А.».

Зважаючи на ці встановлені обставини, суд дійшов висновку, що визнання Ф. керуючою спадковим майном у вигляді МПП «А.» буде суттєвим порушенням прав Інших спадкоємців померлого власника підприємства¹.