- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття спадкового права та спадкування
- •§ 2. Склад спадщини
- •§ 3. Відкриття спадщини
- •§ 4. Час відкриття спадщини
- •§ 5. Місце відкриття спадщини
- •§ 6. Правовий статус спадкодавця та спадкоємців
- •§ 7. Усунення від права на спадкування
- •Глава 2.
- •§ 1. Спадкування права на земельну ділянку
- •§ 2. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
- •§ 3. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
- •§ 4. Спадкування права інтелектуальної власності
- •§ 5. Спадкування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю
- •Глава 3.
- •§ 1. Поняття заповіту та його правова природа
- •§ 2. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту
- •§ 3. Зміст заповіту
- •§ 4. Заповідальний відказ
- •§ 5. Заповідальне покладення
- •§ 6. Обов'язкова частка у спадщині
- •§ 7. Заповіт з умовою
- •§ 8. Заповіт подружжя
- •§ 9. Секретний заповіт
- •§ 10. Тлумачення заповіту
- •Глава 4.
- •§ 1. Поняття спадкування за законом. Черговість спадкування за законом
- •§ 2. Зміна черговості одержання права на спадкування
- •§ 3. Перша черга спадкоємців за законом
- •§ 4. Друга черга спадкоємців за законом
- •§ 5. Третя черга спадкоємців за законом
- •§ 6. Четверта черга спадкоємців за законом
- •§ 7. П'ята черга спадкоємців за законом
- •§ 8. Спадкування за правом представлення
- •Глава 5.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика прийняття спадщини
- •§ 2. Способи прийняття спадщини
- •§ 3. Строки для прийняття спадщини
- •§ 4. Відмова від прийняття спадщини
- •§ 5. Відкликання відмови від прийняття спадщини. Визнання відмови від прийняття спадщини недійсною
- •§ 6. Спадкова трансмісія
- •§ 7. Відумерлість спадщини
- •§ 8. Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця
- •§ 9. Охорона спадкового майна
- •Глава 5- Здійснення права на спадкування
- •10. Управління спадщиною. Договір на управління спадщиною
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика виконання заповіту
- •§ 2. Юридична природа відносин з виконання заповіту
- •§ 3. Виконавець заповіту
- •§ 4. Повноваження виконавця заповіту
- •§ 5. Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень та на відшкодування витрат, пов'язаних з цим
- •§ 6. Підстави припинення правовідносин з виконання заповіту
- •Глава 7.
- •§ 1. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
- •§ 2. Прирощення спадкових часток
- •§ 3. Оподаткування спадщини
- •Глава 8.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика спадкового договору
- •§ 2. Юридична характеристика, форма спадкового договору
- •§ 3. Сторони та предмет спадкового договору
- •§ 4. Розірвання спадкового договору
- •Додатки
- •II. Спадкування за законом
- •1. Спадкування права на земельну ділянку
- •2. Спадкування транспортного засобу, виданого інваліду управлінням соціального захисту
- •3. Спадкування права інтелектуальної власності
- •4.Спадкування корпоративних прав
- •5. Спадкування майна після смерті реабілітованих громадян
- •6. Особливості спадкування майна, обтяженого боргом
§ 9. Охорона спадкового майна
Під охороною спадкового майна слід розуміти комплекс заходів учасників спадкових правовідносин, що вчиняються в порядку, встановленому чинним законодавством та направлені на забезпечення збереження спадщини, а також запобігання можливому псуванню, загибелі чи розкраданню.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна (ч. 2 ст. 1283 ЦК України).
Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів державними нотаріальними конторами, а в місцях, де їх немає - виконкомами сільських, селищних, міських рад (ст. 60 Закону України «Про нотаріат»), консулами (ст. 36 Консульського статуту України1), виконавцем заповіту (ст. 1284 ЦК України).
Метою вжиття заходів до охорони спадкового майна є забезпечення його збереження, а також запобігання можливому його псуванню, загибелі чи розкраданню. І хоча спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України), протягом строку, встановленого для її прийняття, майно перебуває у невизначеному стані, оскільки коло спадкоємців встановлюється лише після спливу вказаного строку. Крім того, спадкоємці можуть перебувати в іншій місцевості; між ними може виникнути спір про розподіл спадщини тощо. Відтак, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є важливою нотаріальною дією, що гарантує захист майнових прав громадян.
Утім, така нотаріальна дія, як вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, вчиняється вкрай рідко за наявності реальної небезпеки, що спадкове майно може бути розкрадене або загублене. Крім того, Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на нотаріусів прямо не покладено обов'язок вживати дії по охороні спадкового майна. У зв'язку з цим можна зробити висновок про те, що вчинення цієї нотаріальної дії є правом, а не обов'язком нотаріуса. За таких обставин у судовій практиці трапляються справи за позовами до державних нотаріальних контор про вжиття заходів до охорони спадкового майна.
Ф. звернулася до суду із позовом до Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, вказавши, що після смерті її сина Д., вона як спадкоємець за законом першої черги намагалася увійти у квартиру, де мешкав спадкодавець. Але її намагання увійти до квартири для того, щоб вжити всіх заходів щодо збереження спадкового майна, так і не були здійснені, адже Л., яка тимчасово проживала з її сином, змінювала код у квартирі, яка перебувала під охороною, і перешкоджала Ф. здійснити захист майна, яке належало Д.
19.08.2008р. Ф. звернулася до нотаріуса Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори із заявою вжити заходів щодо охорони спадкового майна, так як це необхідно в інтересах спадкоємців. Крім того, із такою вимогою вона повторно зверталася 28.08.2008 р. Документи, необхідні для вжиття заходів по охороні майна, були передані нею до Першої державної нотаріальної контори. Ф. була згодна нести витрати, необхідні для охорони спадкового майна. Однак в ЇЇпроханні вжити заходів по охороні спадкового майна було безпідставно відмовлено без пояснень будь-яких причин.
Як стверджувала Ф., у вказаній квартирі зберігались матеріальні цінності - ювелірні вироби, значна сума коштів, цінні папери, меблі, побутова та оргтехніка. За таких обставин, позивач просила суд зобов'язати Першу Кіровоградську державну нотаріальну контору вжити заходів щодо охорони спадкового май на Д.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.11.2008 р. позов було задоволено.
Відповідно до частини І Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:
прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо);
опис спадкового майна;
охорона та зберігання описаного спадкового майна. Нотаріус вживає заходів до охорони спадкового майна як за власною
ініціативою, так і за заявою спадкоємців або виконавця заповіту. Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати, у день подачі всіх необхідних документів.
Перед ужиттям заходів до охорони спадкового майна нотаріус перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру (п. 186-1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Утім, інколи заходи до охорони спадкового майна вжити неможливо. Наприклад, спадкоємці або інші особи, які проживали зі спадкодавцем заперечують проти опису, не пред'являють майна для опису, майно вивезене тощо. В таких випадках на підставі п. 191 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус складає акт і повідомляє про це заінтересованих осіб, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора.
Для охорони спадкового майна нотаріус проводить опис спадкового майна, призначає його охоронця та передає майно йому на зберігання.
Опис спадкового майна провадиться за участю заінтересованих осіб, якщо вони того бажають, і не менше як двох свідків. Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов'язковою.
В акті опису мають бути зазначені: дата надходження доручення або заяви (повідомлення) про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; дата проведення опису; прізвища, імена, по батькові і адреси осіб, які беруть участь в описі; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця; час його смерті і місце знаходження майна, що описується; чи було опечатане приміщення до прибуття нотаріуса і ким; чи не була порушена пломба або печатка; докладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, колір, сорт та ін.) і оцінка кожного з перерахованих у ньому предметів та процент їх зносу. Оцінка описаних предметів (з урахуванням їх зносу) провадиться нотаріусом та особами, які брали участь в описі спадкового майна, а житлових будинків - виходячи з відновної чи страхової (у місцевостях, де інвентаризація не проведена) оцінки.
У разі незгоди з оцінкою спадкоємці вправі запросити спеціаліста-експерта або оцінювача.
На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості. До акта опису включається все майно, яке є в будинку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення цього майна з акта опису.
Якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожний раз опечатується нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення.
У кінці акта опису зазначається прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.
Охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями. За наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого. За бажанням спадкоємців за законом, у разі наявності виконавця заповіту, нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.
Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках. Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно. Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна1.
