- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття спадкового права та спадкування
- •§ 2. Склад спадщини
- •§ 3. Відкриття спадщини
- •§ 4. Час відкриття спадщини
- •§ 5. Місце відкриття спадщини
- •§ 6. Правовий статус спадкодавця та спадкоємців
- •§ 7. Усунення від права на спадкування
- •Глава 2.
- •§ 1. Спадкування права на земельну ділянку
- •§ 2. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
- •§ 3. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
- •§ 4. Спадкування права інтелектуальної власності
- •§ 5. Спадкування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю
- •Глава 3.
- •§ 1. Поняття заповіту та його правова природа
- •§ 2. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту
- •§ 3. Зміст заповіту
- •§ 4. Заповідальний відказ
- •§ 5. Заповідальне покладення
- •§ 6. Обов'язкова частка у спадщині
- •§ 7. Заповіт з умовою
- •§ 8. Заповіт подружжя
- •§ 9. Секретний заповіт
- •§ 10. Тлумачення заповіту
- •Глава 4.
- •§ 1. Поняття спадкування за законом. Черговість спадкування за законом
- •§ 2. Зміна черговості одержання права на спадкування
- •§ 3. Перша черга спадкоємців за законом
- •§ 4. Друга черга спадкоємців за законом
- •§ 5. Третя черга спадкоємців за законом
- •§ 6. Четверта черга спадкоємців за законом
- •§ 7. П'ята черга спадкоємців за законом
- •§ 8. Спадкування за правом представлення
- •Глава 5.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика прийняття спадщини
- •§ 2. Способи прийняття спадщини
- •§ 3. Строки для прийняття спадщини
- •§ 4. Відмова від прийняття спадщини
- •§ 5. Відкликання відмови від прийняття спадщини. Визнання відмови від прийняття спадщини недійсною
- •§ 6. Спадкова трансмісія
- •§ 7. Відумерлість спадщини
- •§ 8. Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця
- •§ 9. Охорона спадкового майна
- •Глава 5- Здійснення права на спадкування
- •10. Управління спадщиною. Договір на управління спадщиною
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика виконання заповіту
- •§ 2. Юридична природа відносин з виконання заповіту
- •§ 3. Виконавець заповіту
- •§ 4. Повноваження виконавця заповіту
- •§ 5. Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень та на відшкодування витрат, пов'язаних з цим
- •§ 6. Підстави припинення правовідносин з виконання заповіту
- •Глава 7.
- •§ 1. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
- •§ 2. Прирощення спадкових часток
- •§ 3. Оподаткування спадщини
- •Глава 8.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика спадкового договору
- •§ 2. Юридична характеристика, форма спадкового договору
- •§ 3. Сторони та предмет спадкового договору
- •§ 4. Розірвання спадкового договору
- •Додатки
- •II. Спадкування за законом
- •1. Спадкування права на земельну ділянку
- •2. Спадкування транспортного засобу, виданого інваліду управлінням соціального захисту
- •3. Спадкування права інтелектуальної власності
- •4.Спадкування корпоративних прав
- •5. Спадкування майна після смерті реабілітованих громадян
- •6. Особливості спадкування майна, обтяженого боргом
§ 7. Відумерлість спадщини
Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Перехід права на спадщину до територіальної громади у порядку відумерлості здійснюється лише на підставі рішення суду. Ще одна особливість відумерлості спадщини полягає в тому, що територіальна громада позбавлена права на прийняття спадщини (мається на увазі в загальному порядку) або на відмову від її прийняття.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Територіальна громада є повним правонаступником померлого, а тому зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 ЦК України. І хоча ст. 1232 ЦК України визначає серед осіб, які зобов'язані відшкодувати розумні витрати на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, лише спадкоємців, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред'явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7).
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.
Територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування»1).
Якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен про це повідомити відповідний орган місцевого самоврядування.
Із заявою про визнання спадщини відумерлою до суду може звернутися не тільки орган місцевого самоврядування, а й прокурор в порядку ст. 45 ЦПК України.
Визнання спадщини відумерлою не належить до спадкування за заповітом або за законом. Територіальна громада не визначена як спадкоємець у жодній з черг спадкоємців за законом. У досліджуваних правовідносинах територіальна громада не є і спадкоємцем за заповітом. Відтак, визнання спадщини відумерлою слід вважати особливою, відмінною від спадкування підставою набуття права власності територіальною громадою.
Відумерлою може бути визнана і частина спадкового майна. Зазначене виникає у випадку, коли спадкоємців за законом немає, а заповітом охоплена лише частина спадщини.
Процесуальний порядок визнання судом спадщини відумерлою закріплений главою 9 розділу IV ЦПК України. Суд визнає спадщину відумерлою за правилами окремого провадження. Відповідно до ст. 275 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцеві, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття. Така заява подається в суд за місцем відкриття спадщини.
Справи про визнання спадщини відумерлою не є поодинокими у практиці судів. Так, відповідно до узагальнення судової практики за заявами про визнання спадщини відумерлою та передання її у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, у провадженні судів у І півріччі 2006 року перебувала 731 справа. Судами розглянуто 554 справи, або 75,8 % від тих, що перебували на розгляді. Ухвалено рішення у 487 справах, зокрема про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді - у 450 справах1.
Сахновщинська селищна рада Харківської області звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
В судовому засіданні представник заявника пояснив суду, що після смерті Д. залишилася спадщина у вигляді житлового будинку. Сахновщин-ською селищною радою в районній газеті «Колос» у 2005 році надруковано оголошення про порушення справи про визнання спадщини відумерлою за Сахновщинською територіальною громадою. З дня оголошення повідомлення до селищної ради із спадкоємців ніхто не звернувся.
За таких обставин представник заявника просив суд визнати спадщину відумерлою за Сахновщинською територіальною громадою. Рішенням
Сахновщинського районного суду Харківської області від 30.07.2007р. заяву задоволена; визнано спадщину після померлого Д. у вигляді житлового будинку загальною площею 20,3 кв. м в'їдумерлою за Сахновщинською територіальною громадою1.