Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кн Спадкове Кухарев.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
459.76 Кб
Скачать

§ 6. Спадкова трансмісія

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини, до його спадкоємців, тобто - перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Спадкоємець, який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, називається трансмітентом, а його спадкоємці, до яких перейшло право спадкування, що належало б йому, - іменуються транс-місарами.

Спадкову трансмісію слід відрізняти від спадкування за правом представлення:

Спадкова трансмісія можлива як при спадкуванні за законом,так і при спадкуванні за заповітом, в той час як спадкування за правом представлення виникає лише при спадкуванні за законом.

Спадкова трансмісія виникає тоді, коли трансмітент помер після відкриття спадщини, але не встиг її прийняти. При спадкуванні за правом представлення спадкоємець помирає до відкриття спадщини.

При спадковій трансмісії не обмежується коло спадкоємців - трансмісарів. Головне, щоб особа закликалася до спадкування після смерті трансмітента. Водночас, при спадкуванні за правом представлення ст. 1266 ЦК України обмежує коло спадкоємців.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Червонознам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, адже після смерті його батька відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 44,7 кв. м, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,21 га по фактичному використанню. Земельна ділянка не приватизована і належить до земель житлової та громадської забудови Червонознам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області.

Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті батька була мати позивача, яка померла, не встигнувши прийняти спадщину.

Позивач зазначив, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом на спадкове майно після смерті матері і тому в порядку спадкової трансмісії має право на спадкування належної їй спадщини, яка складається із вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок він не може у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлювальний документ, що підтверджує право власності померлого батька на житловий будинок.

За таких обставин, рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 10.08.2007р. за позивачем визнано у порядку спадкової трансмісії право власності на спадкове майно, яке належало б його матері, померлої після смерті батька7.

Після смерті трансмітента також може відкритися спадщина. У такий ситуації мова йде про дві спадщини: спадщина, що відкрилася після спадкодавця, та спадщина, що відкрилася після трансмітента. Трансмісар має право на прийняття спадщини в порядку трансмісії та прийняття спадщини, що відкрилася після трансмітента. Це два самостійних права, які можуть бути реалізовані незалежно одне від одного. Спадкоємці померлого трансмітента можуть прийняти спадщину в порядку спадкової трансмісії і відмовитися від його спадщини або, навпаки, можуть прийняти спадщину після смерті трансмітента і відмовитися від прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії.

До того ж, склад спадкоємців, які можуть бути закликані до спадкування в порядку спадкової трансмісії, з однієї сторони і безпосередньо після смерті трансмітента, з іншої сторони, не завжди співпадає2.