§ 3. Строки для прийняття спадщини

Строк для прийняття спадщини - встановлений законом проміжок у часі, протягом якого спадкоємець має вчинити дії, що свідчать про безумовне та беззастережне прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Таким чином, ст. 1270 ЦК України передбачає два види строків для прийняття спадщини - загальний та продовжений. За загальним правилом, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. У тому ж разі, коли виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк на прийняття спадщини продовжується на три місяці з моменту прийняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. В цьому разі мова йде про продовжений строк прийняття спадщини.

Слід вказати, що зміст ч. 2 ст. 1270 ЦК України є складним для сприйняття, але у спрощеній формі його треба розуміти так: усі об'єктивні обставини, які пов'язані з переходом права на спадкування до інших осіб, мають зумовлювати збільшення строку для прийняття спадщини останніми до трьох місяців. Наприклад, спадкоємець за заповітом в останній день шестимісячного строку відмовляється від прийняття спадщини, отже, строк для прийняття спадщини підпризначеним спадкоємцем має складати три місяці. Якщо такий спадкоємець відмовився від прийняття спадщини за місяць або в інші строки, то з моменту подання такої заяви нотаріусу й будуть рахуватися три місяці, які відводяться підпризначеному спадкоємцю для прийняття спадщини. Слід також зазначити, що в цей строк нотаріус повинен вжити заходів щодо розшуку спадкоємців, якщо він не має про них відомостей¹.

Строк для прийняття спадщини встановлюється з метою визначення правового статусу спадкового майна, оскільки, якщо спадщину не приймають спадкоємці черги, яка закликається до спадкування, то право на спадщину переходить до спадкоємців наступної черги, а за відсутності таких взагалі, майно набувається територіальною громадою за місцем відкриття спадщини.

За загальним правилом, якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Винятком із цього є два випадки, а саме:

за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину,спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України¹). Відповідно до п. 212 Інструкціїпро порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України така згода спадкоємців оформлюється у вигляді заяв. Зазначені заяви викладаються у письмовій формі і подаються нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину. Справжність підписів спадкоємців на заяві має бути засвідчена нотаріально;

за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. З ст. 1272 ЦК України).

Так, наприклад, позивачка Н. звернулася до суду із позовом про визначення додаткового строку прийняття спадщини. Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті Ю. відкрилася спадщина. Ще за життя Ю. склала заповіт, за яким все своє майно заповіла Н.

У встановлений законом строк Н. не звернулася до нотаріальної контори із заявою про своє бажання прийняти спадщину після смерті Ю. з поважних причин, оскільки доглядала за хворим чоловіком своєї сестри. Інших спадкоємців, крім позивачки, немає. За таких обставин Н. просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Суд визнав наведену позивачем причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та визначив Н. додатковий строк прийняття спадщини після смерті Ю. у три місяці².

Строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом лише за умови поважності його пропуску. На доведеність поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини наголошується і в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7. Так, відповідно до п. 24 зазначеної Постанови, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Водночас, закон не містить ніяких вказівок на те, які саме причини визнаються поважними. Відтак, визнання поважною причини пропуску строку для прийняття спадщини цілком залежить від суб'єктивної точки зору судді у кожному конкретному випадку, але має бути доведено відповідними доказами.

Практика вирішення судами поважності причин пропуску вказаного строку вказує на те, що по багатьох справах у рішенні суду лише зауважено, що причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною, без вказівки на те, у чому полягає поважність цієї причини.

Так, подаючи 16.06.2004 р. позов до спадкоємця за заповітом (своєї матері) про продовження строку прийняття спадщини за ст. 1272 ЦК України (а не про визначення додаткового строку) - квартири, К. О. П. вказав таке. Спадкодавець помер 21.09.2003 р. Позивач фактично прийняв спадщину, оскільки після смерті спадкодавця вступив у володіння його бібліотекою та деякими речами. У встановлений законом строк не звернувся до Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки знав зі слів відповідачки, що заповіт складений на її ім'я.

Ухвалюючи рішення про задоволення заявленого позову, Печерський районний суд міста Києва, у порушення вимог процесуального законодавства, не навів у мотивувальній частині рішення мотивів, з яких суд вважає причину пропуску строку прийняття спадщини позивачем поважною, обмежившись лише вказівкою на те, що строк пропущений з поважної причини.

Оскільки позивач є онуком спадкодавця і його батько, син спадкодавця, помер до часу відкриття спадщини, то він є спадкоємцем померлого за законом. Враховуючи цю обставину, доводи позовної заяви щодо причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини - наявність заповіту, не можуть бути визнані судом як поважні.

Разом з тим, згідно зі ст. 1270 ЦК України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяця з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

При поданні 12.05.2004 р. до Печерського районного суду міста Києва позовної заяви до Чернігівської ДПА про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, П. В. П. обґрунтував свої позовні вимоги тим, що у нього були проблеми зі станом здоров'я, а віддаленість місця знаходження спадкового майна створила труднощі у поданні заяви, заповіт він знайшов із запізнення. Спадкодавець у даній справі - мати позивача - померла 22.12.2002 р.

Ухвалюючи рішення про задоволення заявленого позову, суд обмежився лише вказівкою, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений на один рік з поважних причин. При цьому у справі відсутні будь-які докази на підтвердження причин пропуску строку, які позивач у своїй позовній заяві вважав поважними.

Таким чином, у даній справі має місце безпідставне задоволення позову. Крім того, має місце порушення правил підсудності, оскільки відповідач та спадкове майно знаходяться у м. Чернігові.

Як поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини судом приймались також: необізнаність особи з порядком прийняття спадщини та оформлення права на спадкове майно; необізнаність особи про наявність спадкового майна. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 08.07.2005 р. К. М. М. було продовжено строк прийняття спадщини, оскільки із заявою до нотаріальної контори позивач не звернувся через необізнаність.

Що стосується доказів, які брались до уваги судами при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, то це переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров'я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України.