- •Глава 1.
- •§ 1. Поняття спадкового права та спадкування
- •§ 2. Склад спадщини
- •§ 3. Відкриття спадщини
- •§ 4. Час відкриття спадщини
- •§ 5. Місце відкриття спадщини
- •§ 6. Правовий статус спадкодавця та спадкоємців
- •§ 7. Усунення від права на спадкування
- •Глава 2.
- •§ 1. Спадкування права на земельну ділянку
- •§ 2. Спадкування частки у праві спільної сумісної власності
- •§ 3. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
- •§ 4. Спадкування права інтелектуальної власності
- •§ 5. Спадкування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю
- •Глава 3.
- •§ 1. Поняття заповіту та його правова природа
- •§ 2. Форма заповіту. Порядок посвідчення заповіту
- •§ 3. Зміст заповіту
- •§ 4. Заповідальний відказ
- •§ 5. Заповідальне покладення
- •§ 6. Обов'язкова частка у спадщині
- •§ 7. Заповіт з умовою
- •§ 8. Заповіт подружжя
- •§ 9. Секретний заповіт
- •§ 10. Тлумачення заповіту
- •Глава 4.
- •§ 1. Поняття спадкування за законом. Черговість спадкування за законом
- •§ 2. Зміна черговості одержання права на спадкування
- •§ 3. Перша черга спадкоємців за законом
- •§ 4. Друга черга спадкоємців за законом
- •§ 5. Третя черга спадкоємців за законом
- •§ 6. Четверта черга спадкоємців за законом
- •§ 7. П'ята черга спадкоємців за законом
- •§ 8. Спадкування за правом представлення
- •Глава 5.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика прийняття спадщини
- •§ 2. Способи прийняття спадщини
- •§ 3. Строки для прийняття спадщини
- •§ 4. Відмова від прийняття спадщини
- •§ 5. Відкликання відмови від прийняття спадщини. Визнання відмови від прийняття спадщини недійсною
- •§ 6. Спадкова трансмісія
- •§ 7. Відумерлість спадщини
- •§ 8. Відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця
- •§ 9. Охорона спадкового майна
- •Глава 5- Здійснення права на спадкування
- •10. Управління спадщиною. Договір на управління спадщиною
- •Глава 6.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика виконання заповіту
- •§ 2. Юридична природа відносин з виконання заповіту
- •§ 3. Виконавець заповіту
- •§ 4. Повноваження виконавця заповіту
- •§ 5. Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень та на відшкодування витрат, пов'язаних з цим
- •§ 6. Підстави припинення правовідносин з виконання заповіту
- •Глава 7.
- •§ 1. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
- •§ 2. Прирощення спадкових часток
- •§ 3. Оподаткування спадщини
- •Глава 8.
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика спадкового договору
- •§ 2. Юридична характеристика, форма спадкового договору
- •§ 3. Сторони та предмет спадкового договору
- •§ 4. Розірвання спадкового договору
- •Додатки
- •II. Спадкування за законом
- •1. Спадкування права на земельну ділянку
- •2. Спадкування транспортного засобу, виданого інваліду управлінням соціального захисту
- •3. Спадкування права інтелектуальної власності
- •4.Спадкування корпоративних прав
- •5. Спадкування майна після смерті реабілітованих громадян
- •6. Особливості спадкування майна, обтяженого боргом
§ 2. Способи прийняття спадщини
Спосіб прийняття спадщини - це самі дії, що вчиняються спадкоємцем з метою прийняття спадщини.
Чинний ЦК України передбачає такі способи прийняття спадщини:
1. Прийняття спадщини спадкоємцем без спеціального волевиявлення. Так, відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від неї (ч. 4 ст. 1268 ЦК України).
Постійне проживання зі спадкодавцем має бути належним чином підтверджене. Згідно з п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Водночас, як роз'яснено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31.01.1992 р. № 2! фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, яке спадкодавець заповів іншій особі (якщо вона не відмовилась від спадщини) не може розглядатись як вчинення передбачених законом дій по прийняттю спадщини.
Як зазначалося вище, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від неї. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (частини 2- 4 ст. 1273 ЦК України).
Встановлення презумпції прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, звільняє суд від необхідності поновлювати строк для прийняття спадщини та зумовлене особливим станом (вік, стан здоров'я) таких суб'єктів.
2. Прийняття спадщини шляхом подання нотаріусу відповідної заяви. У порядку ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини2.
Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Не допускається прийняття заяв про прийняття спадщини, складених від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Слід зазначити, що за правилом ч. 5 ст. 1269 ЦК України заява про прийняття спадщини може бути відкликана спадкоємцем протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Приймаючи від спадкоємців заяву про прийняття спадщини, нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям їх право на відкликання такої заяви1. Якщо ж спадкоємець має намір відкликати заяву про прийняття спадщини, однак не встиг це зробити у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, він може звернутися до суду із позовом про продовження строку для відкликання заяви про прийняття спадщини.
Так, Р. звернулася до суду із позовом про продовження строку для відкликання заяви про прийняття спадщини. Обґрунтовувала позовні вимоги тим, що її батькам на праві власності належав житловий будинок з надвірними спорудами. Після смерті батьків, позивач разом зі своїм братом У. звернулися до Мостиської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак позивач вирішила відкликати свою заяву про прийняття спадщини, але відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, була позбавлена можливості через поганий стан здоров'я. У зв'язку з цим просила суд ухвалити рішення, яким продовжити їй строк для відкликання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 10.07.2010р. позов задоволено. Визначено Р. додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про відкликання попередньої заяви про прийняття спадщини у 2 місяці з дня набрання даним рішенням законноїсили2.
Лише в одному випадку законодавець не вимагає вчинення дій, які б свідчили про прийняття спадщини - коли спадщина переходить до територіальної громади (ст. 1277 ЦК України). Зазначене має місце у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
