Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кн Спадкове Кухарев.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
459.76 Кб
Скачать

Глава 5.

ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ

§ 1. Поняття та загальна характеристика прийняття спадщини

Для набуття права власності в порядку спадкового правонаступництва необхідним юридичним фактом є факт прийняття спадщини.

Під прийняттям спадщини слід розуміти вчинення спадкоємцем дій, що виражають його волю на отримання спадкової маси.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З моменту відкриття спадщини спадкоємці лише набувають право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. І тільки прийнявши спадщину, особа стає наступником прав та обов'язків померлого.

Прийняття спадщини є суб'єктивним правом особи, яке вона реалізує шляхом вчинення одностороннього правочину. Односторонній характер такого правочину зумовлюється тим, що настання правових наслідків (набуття права власності на спадкове майно) пов'язане із дією однієї особи - спадкоємця. Відтак, прийняттю спадщини як односторонньому правочину притаманні наступні ознаки: правомірна вольова дія; вчинення однією особою - спадкоємцем; має певні правові наслідки - набуття права власності на спадкове майно в порядку правонаступництва. За таких обставин до відносин, що виникають у зв'язку із прийняттям спадщини, можуть застосовуватися як загальні норми, структурно розміщені у главі 16 ЦК України в тому обсязі, в якому вони не суперечать суті досліджуваних правовідносин.

Відповідно до п. 4.1 розділу 1 частини II Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, прийняття спадщини вимагає наявності певних умов:

здійснення спадкоємцем цивільного права повинно бути вільним та на власний розсуд, без фізичного чи психічного тиску з боку інших спадкоємців, направленим на набуття спадщини в цілому, оскільки часткове прийняття спадщини, прийняття спадщини з умовою або із застереженням не допускається;

прийняття спадщини повинно бути здійснено в установленому законом порядку та в установлений законом строк.

За правилом ч. 2 ст. 1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Умови - це такі обставини, з наявністю яких спадкоємець пов'язує вирішення питання про прийняття спадщини. Висування таких умов забороняється законом. Спадкоємець не може, наприклад, вказати, що він прийме спадщину лише у тому разі, якщо інший спадкоємець відмовиться від її прийняття; черга одного зі спадкоємців за законом буде змінена; виконавцем заповіту буде призначена певна особа тощо. Нерідко спадкоємці пов'язують питання про прийняття спадщини із обсягом боргових зобов'язань спадкодавця. Вони вказують, що успадкують майно в тому разі, якщо на них не буде покладено обов'язок повернення боргів спадкодавця його кредиторам. Такі умови є неприпустимими.

Застереження - це такі обставини, що надають можливість спадкоємцеві, який вирішив прийняти спадщину, у власних інтересах визначати порядок спадкування або впливати на обсяг майнових прав інших спадкоємців. Висування будь-яких застережень з боку спадкоємців також є неприпустимим. Наприклад, спадкоємець не може вказати, що оскільки серед спадкоємців, які прийняли спадщину, він один має право керувати автомобілем, саме йому мають переходити у власність усі транспортні засоби, що входять до спадкового майна. Або вказати, що у зв'язку із меншою порівняно з іншими спадкоємцями часткою у спадщині, він не буде брати участь у відшкодуванні витрат, пов'язаних із похованням спадкодавця1.

Прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину (п. 208 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Частина 5 ст. 1268 ЦК України визначає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Правове значення цього положення полягає в тому, що спадкоємець набуває право власності на майно, яке було в наявності на момент смерті спадкодавця (оголошення його померлим). Відтак, якщо у проміжок часу між відкриттям спадщини та її прийняттям деякі речі зникли зі спадкової маси, спадкоємець має право вимагати їх повернення.