Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кн Спадкове Кухарев.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
459.76 Кб
Скачать

§ 3. Перша черга спадкоємців за законом

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Коло спадкоємців першої черги має вичерпний характер і не пов'язане із такими фактами, як наприклад, постійне проживання зі спадкодавцем, надання матеріальної допомоги тощо.

Слід вказати, що в контексті ст. 1261 ЦК України поняття «діти» не співпадає зі ст. 6 СК України, де, зокрема, зазначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Для віднесення особи до спадкоємців першої черги є достатнім встановлення факту походження від матері (батька), тобто факту кровного споріднення. А відтак, у зазначених правовідносинах вік правового значення не має. До того ж у ст. 1261 ЦК України йдеться як про дитину, яка є живою на момент відкриття спадщини, так і про дитину, яка була зачата за життя спадкодавця, але народилася живою після його смерті.

Відповідно до ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Підставою закликання до спадкування дітей спадкодавця є їх спорідненість, що встановлена належним чином. Діти померлого закликаються до спадкування як після смерті матері, так і після смерті батька, незалежно від: їх віку, працездатності та дієздатності; місця проживання спадкодавця та спадкоємців; факту перебування у шлюбі батьків дитини або визнання шлюбу недійсним.

Відповідно до п. 9 Постанови Верховної Ради України від 24.12.1993 р. «Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"»1 реабілітовані особи (їх спадкоємці першої черги) мають право на повернення (відшкодування вартості) вилученого у них майна.

Майно (або компенсацію) повертають спадкоємцям першої черги реабілітованого в разі подання свідоцтва про право на спадщину, яка відкривається з дня прийняття про це рішення Комісією з питань поновлення прав реабілітованого. Коло спадкоємців першої черги визначається на день винесення цього рішення.

Має право на спадкування один із подружжя після другого, за наявності зареєстрованого і не припиненого на час відкриття спадщини шлюбу. Шлюбні відносини повинні бути зареєстровані у встановленому законом порядку. Підтвердженням реєстрації шлюбу є свідоцтво (копія актового запису про шлюб та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо відповідного актового запису) про шлюб. Не виникає право на спадкування у чоловіка після жінки або у жінки після чоловіка у разі релігійного обряду шлюбу, без реєстрації такого шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Право на спадкування одного із подружжя після другого втрачається, якщо на час відкриття спадщини набрало законної сили рішення суду про розірвання шлюбу (у разі розірвання шлюбу в судовому порядку) чи державним органом реєстрації актів цивільного стану зареєстровано розірвання шлюбу.

Якщо один із подружжя помер до набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті, і в такому випадку право на спадкування зберігається. Для перевірки цього факту нотаріус витребовує копію актового запису про шлюб, розірвання шлюбу та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, розірвання шлюбу.

Не виникає право на спадкування в порядку першої черги спадкоємців за законом у чоловіка після жінки або у жінки після чоловіка у разі:

релігійного обряду шлюбу без реєстрації такого шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану;

проживання однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах незалежно від строку такого проживання.

Закон визначає особливий порядок спадкування усиновленими та усиновлювачами. Відповідно до ст. 1260 ЦК України у разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.

Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.

Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги. У випадку смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.

В основі спадкування усиновленими та усиновлювачами лежить факт усиновлення. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду (ч. 1 ст. 207 СК України). Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

За правилом ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення. За бажанням усиновлювача державний орган реєстрації актів цивільного стану видає на підставі рішення суду Свідоцтво про усиновлення.

У той же час, факт усиновлення встановлюється на час відкриття спадщини. У разі, коли усиновлювач позбавлений батьківських прав, усиновлений втрачає право на спадкування як спадкоємець першої черги.

Прокуратура м. Мукачево в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради звернулась до суду з позовом до В., треті особи - Мукачівська міська нотаріальна контора, Мукачівське МБТІ про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори 21.09.2007р., визнання недійсним державної реєстрації права власності на квартиру за В., визнання за Мукачівською міською радою права власності на квартиру.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в 1998 році М. удочерила В., однак остання втікала з будинку і постійно проживала в циганському таборі, у зв'язку з чим 09.08.2002р. Мукачівський міськрайонний суд позбавив М. материнських прав щодо В. та визнав удочеріння недійсним. Рішення набрало законної сили.

Після смерті М. відповідачка, знаючи, що удочеріння визнано недійсним, 21.09.2007р. незаконно оформила в Мукачівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом та оформила незаконну реєстрацію права власності.

За таких обставин, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.02.2008р. визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори; скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру; спадщина, що відкрилася після М., визнана відумерлою\

Слід зазначити, що не вважаються спадкоємцями першої черги пасинки та падчерці після мачухи та вітчима (і навпаки) у зв'язку із відсутністю кровної спорідненості, крім випадків, коли має місце усиновлення у встановленому законом порядку.

Спадкоємцями першої черги закон визначає також батьків спадкодавця. Підставою закликання до спадкування батьків спадкодавця є їх кровна спорідненість. Вони закликаються до спадкування в силу самого факту батьківства незалежно від стану здоров'я, віку та місця проживання.

Батьки, які судом були позбавлені батьківських прав і не поновлені в цих правах на час відкриття спадщини, після смерті своїх дітей не мають право на спадкування. Утім, відібрання дітей від батьків без позбавлення останніх батьківських прав не є підставою для відсторонення батьків від спадкування після своїх дітей.