§ 4. Спадкування права інтелектуальної власності

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

До складу спадщини можуть входити лише майнові права інтелектуальної власності, чинні на час відкриття спадщини. А відтак - особисті немайнові права інтелектуальної власності не входять до складу спадщини.

До майнових прав інтелектуальної власності належать: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом, (ст. 424 ЦК України).

Згідно зі ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності належать:

літературні та художні твори;

комп'ютерні програми;

компіляції даних (бази даних);

виконання;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

комерційні таємниці.

Право власності спадкодавця на винахід та корисну модель засвідчуються патентом (деклараційним патентом), на промисловий зразок - патентом, на знаки для товарів і послуг - свідоцтвом. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»¹ авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Отже, подання документів, що засвідчують право власності спадкодавця на об'єкт авторського права, не вимагається.

А. звернулася до суду із позовною заявою до територіальної громади Саксаганського району м. Кривого Рогу про визнання права власності на спадщину. Позивачка зазначила, що після смерті її чоловіка залишилося спадкове майно, яке складається з частки у квартирі та авторської винагороди за патентами. Вона вчасно подала заяву про прийняття спадщини, однак нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори м. Кривого Рогу їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно в частині спадкування інтелектуальної власності, оскільки згідно зі ст.1219ЦК України особисті немайнові права не входять до складу спадщини. Проте всі винагороди за використання патенту є майновими правами та повинні відповідно до ст. 1217 ЦК України входити до складу спадщини. Тому А. просить визнати за нею право на спадщину - право на отримання винагород за використання прав на патенти, одним зі співавторів яких був спадкодавець.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02.07.2007р. позов булозадоволено².

Слід вказати, що закон окремо визначає порядок та особливості спадкування об'єктів авторського права. Так, згідно зі ст. 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.

Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

За загальним правилом, авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. На твори посмертно реабілітованих авторів авторське право діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора. До складу спадщини належить і гонорар автора твору, який він одержував від продажу оригіналу твору. Це право закріплене у ч. 2 ст. 448 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Спадкоємці за правом слідування впродовж зазначеного вище строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

П. та Г. звернулися до суду із позовом до Української студії хронікально-документальних фільмів «Укркінохроніка» про стягнення грошових коштів. Судом встановлено, що 11.06.2008 р. міжЛ. та Українською студією хронікально-документальних фільмів «Укркінохроніка» було укладено договір про придбання літературного сценарію документального відеофільму «Свята Марії Капніст» та передачу авторських прав на створення та використання відеофільму.

Крім цього, /й/ж Л. та відповідачем було укладено договір № 33 від 24.09.2007р. про створення відеофільму та передачу майнових прав автора. Оплата праці мала здійснюватись на умовах зазначених договорів.

Після смерті Л. позивачі по справі – П та Г.- як спадкоємці за законом першої черги (дружина та дочка) прийняли спадщину. Шостою Київською державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких П. та Г. успадкували грошову суму в розмірі 4 975 грн. в рівних частках, тобто по 1/2 частки. Проте, відповідно до довідки №8, виданої 01.02.201 Ор. Українською студією хронікально-документальних фільмів «Укркінохроніка», заборгованість відповідача перед Л. становить 6400,37грн.

Позивачі зверталися до відповідача щодо виплати належних їм як спадкоємцям коштів, проте письмової відповіді не отримали. В добровільному порядку відповідач кошти не виплачує, посилаючись на їх відсутність.

Отже, судом встановлено порушення законних прав позивачів, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку. Рішенням Печерського районного судум. Києва від 13.04.2010р. стягнуто з Української студії хронікально-документальних фільмів «Укркінохроніка» на користь П. та Г. по 3200,19 грн. кожній¹.

Як зазначається у п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 р. № 5¹₉ при отриманні кількома спадкоємцями за законом чи за заповітом майнового авторського права і (або) суміжних прав без виділення конкретних спадкових об'єктів авторського права і (або) суміжних прав слід мати на увазі, що в даному випадку у спадкоємців виникає обсяг повноважень відносно спадкових прав на спільне використання всіх творів і (або) об'єктів суміжних прав як при здійсненні права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам. Порядок використання таких прав визначається відповідно до ст. 428 ЦК України.

Права, що перейшли до спадкоємців, складають одне ціле, і жоден зі спадкоємців не вправі без достатніх для цього підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.

Винагорода за використання твору розподіляється між спадкоємцями відповідно до часток у спадщині.