Відмінність «наукового відкриття» та «винаходу».

На відміну від винаходу, який є конкретним засобом вирішення практичного завдання (технологічне або технічне його рішення). Науковим відкриттям визнається не будь-яке вирішення нау­кового завдання, а таке, що вносить докорінні зміни в рівень пізнань. На­укове відкриття як результат пізнання має цінність само по собі, неза­лежно від можливостей його безпосереднього використання. Наукове відкриття лише є підґрунтям для створення конкретних засобів впливу на природу. Охороноздатність та цінність наукового відкриття не пов'язується з можливістю його безпосереднього використання. Дана ознака відрізняє наукове відкриття від винаходу, який завжди має бути прив'язаний до практичної сторони свого втілення, виступати конкретним способом досягнення практичної цілі.

Повторимось, що наукове відкриття – це встановлення закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу. До певної пори людина про ці, об'єктивно існуючі закономірності, властивості чи явища, просто не знала. В результаті, як правило, тривалих, копітких і дорогих науково-дослідних робіт зазначені закономірності, властивості, явища людиною виявляються, пізнаються, встановлюються.

(Слайд) Отже, на відміну від винаходу та інших технічних рішень, які втілюють ідею людини, наукові відкриття людиною не створюються, вони існують в природі незалежно від волі людини, а людиною лише пізнаються. Цей процес вивчення навколишнього середовища, матеріального світу, людини почався як тільки з'явилася сама людина і буде продовжуватися, поки людина буде жити на землі. Відкриття не втрачають свого значення з плином часу, так само як не може зупинитися здійснення самого відкриття.

Світова традиція склалася таким чином, що наукові відкриття в силу їхньої надзвичайно великої цінності для всього людства не визнаються об'єктами чийогось монопольного або якогось іншого виключного права.

Наукові відкриття – надбання всього людства і ними людство має користуватися безперешкодно. Саме цим пояснюється та обставина, що майже усі правові системи не передбачають спеціальної правової охорони наукових відкриттів.

Тут дуже важлива відмінність порядку встановлення пріоритету для відкриття у порівнянні з установленням пріоритету для винаходу. Якщо сутність винаходу, як правило, не можна обнародувати до дати подачі заявки в патентне відомство, то сутність відкриття необхідно обнародувати, тобто довести до відома третіх осіб, якомога раніше. При цьому необхідно будь-яким способом зафіксувати факт обнародування сутності відкриття, склад авторів і дату обнародування. Найпростіше опублікувати сутність відкриття в офіційно зареєстрованому виданні, або зареєструвати авторське права на наукову статтю, в якій описано відкриття.

(Слайд) Дуже важливий аспект у відношенні відкриттів, як об’єктів інтелектуальної власності, — відкриття не є об’єктом виключних прав. Ніхто не може установити монополію на використання відкриттів. Відкриття належать усьому світові.

Проте, автори відкриттів мають особисті немайнові права: право авторства — як честь вважатися першовідкривачем визначених знань; право на ім’я — як право на спеціальну назву відкриття або на визначену форму вказівки у відкритті імені автора: під своїм ім’ям, під умовним ім’ям або псевдонімом, а також анонімно.