12

Лекція № 8 Правова охорона інших об’єктів інтелектуальної власності

План лекції:

1. Поняття та ознаки наукового відкриття. Відмінність «наукового відкриття» та «винаходу».

2. Правова охорона компонування інтегральної мікросхеми (топографії інтегральних мікросхем). Реєстрація та видача свідоцтва про набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми (Саморозгляд).

3. Поняття раціоналізаторської пропозиції. Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію.

4. Правова охорона селекційних досягнень. Оформлення права на сорт рослин, породу тварин.(Саморозгляд)

5. Правова охорона комерційної таємниці. Організація охорони комерційної таємниці.

1. Поняття та ознаки наукового відкриття.

Наукове відкриття як об'єкт права інтелектуальної власності, якому присвячена Глава 38 ЦК України, належить до так званих нетрадиційних об'єктів права інтелектуальної власності. Не всі країни світу надають цьому результату інтелектуальної діяльності юридичне визнання і правову охорону на своїй території. А в тих, де така правова охорона надається, її сприйняття зі сторони наукової спільноти не обов'язково є схвальним, має місце критична оцінка відповідних юридичних механізмів. Наприклад, в СРСР, де охорона науковим відкриттям забезпечувалась з 1947 року, в кінці 80-х років XX століття розгорнулась гостра дискусія щодо необхідності подальшого існування інституту охорони відкриттів як загалом, так і зокрема в такому вигляді, який був встановлений Положенням про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції 1973 року.

(Слайд) Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктив­но існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні змінну рівень наукового пізнання. Стаття 457.

У національному законодавстві визначення поняття «наукове відкрит­тя» вперше знайшло своє закріплення у коментованій статті ЦК України. У спеціальній літературі відсутнє загальновизнане визначення поняття «наукове відкриття». Нерідко в нього вкладається дуже широкий зміст, що охоплює як здобуття нових наукових знань, так і вирішення конкретних практичних завдань.

Якщо такі результати інтелектуальної діяльності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції можуть покращити умови життя людини, засоби виробництва то­що, то наукові відкриття здійснюють певні прориви науково-технічного прогресу та розвитку людства в цілому.

(Слайд) Аналіз цієї статті дає змогу визначити об'єктний склад науково­го відкриття. Так, відповідно до ст. 457 ЦК України об'єктом науко­вого відкриття може бути:

- явище матеріального світу;

- властивість матеріального світу;

- закономірність матеріального світу.

Тобто, зміст наукового відкриття полягає у встановленні, пізнанні або виявленні явищ, властивостей, закономірностей матеріального світу.

(Слайд ) Явище матеріального світу - це невідома раніше, але об'єктив­но існуюча форма прояву сутності об'єкта матеріального світу. (Не пишемо). Явище матеріального світу як об'єкт наукового відкриття якнайповніше розкривається при встановленні його причинності, обумовленості і наслідку. Не може бути визнано науковим відкриттям явище, яке є будь-яким встановленим науковим фактом. Уче­ний має довести причину цього явища, до чого воно призводить і за яких умов може бути виявлено.

(Слайд ) Властивість матеріального світу - це певна якісна сторона об'єкта матеріального світу, що раніше не була відомою і відповідно не була виявленою. (Не пишемо). Має бути доведено, чим викликана така властивість, до чого вона призводить і за яких умов взаємодії з іншими об'єктами про­являється. Потрібно науково обгрунтувати встановлену суть цієї власти­вості та її закономірний характер.

(Слайд ) Закономірність матеріального світу - це не відомий раніше, об'єктивно існуючий стійкий зв'язок між явищами та властивостями ма­теріального світу, що суттєво змінює рівень пізнання. (Не пишемо). Закономірність стає об'єктом наукового пізнан­ня з моменту, коли вона була вперше сформульована.

(Слайд ) Ультрачорний матеріал має здатність успішно поглинати 99, 96% світла, причому в даному випадку мова йде, тільки про випромінювання, помітному для людського погляду. Дослідженнями оригінального наукового феномена зайнялися вчені з Великобританії. Якщо враховувати закони фізики, створення матеріалу, який поглинає 100% світла, практично неможливо. Вже тільки тому винахід сьогодні можна назвати проривом на межі фантастики. Даний факт означає, що фотознімки Земної кулі і Всесвіту з космосу цілком можна буде зробити більш чіткими.

(Слайд) Щоб наукове відкриття отримало охороноздатність, воно має відповідати певним критеріям. Є три такі критерії (Пишемо):

- новизна - це встановлення невідомих раніше закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу. Тут мова йде про розуміння абсолютної світової новизни наукового відкриття.

- внесення докорінних змін у пізнання; Ці зміни з'являються в результаті найви­щого рівня наукових досліджень. Цей критерій придатності наукового відкриття для набуття права інтелектуальної власності можна прирівняти до кате­горії оціночних понять, як, наприклад, критерій «винахідницький рівень».

- достовірність - це та властивість наукового відкриття, яка по­в'язана з критерієм істинності. Вона доводиться автором теоретично або експериментально. Всі докази мають обґрунтовувати достовір­ність наукового відкриття.

Не всі результати наукового пізнання можуть відповідати поставленим до наукового відкриття вимогам.

(Слайд) До наукових відкриттів, що не отримують правової охорони, належать (Пишемо..):

- гіпотези, здогадки про будову матерії, походження планет, ко­рисних копалин тощо;

- окремі факти, закономірності, властивості та явища, що не вносять докорінних змін у рівень пізнання;

- розв'язання математичних задач, встановлення абстрактних залежностей тощо;

- результати, що уточнюють вже відомі положення;

- виявлення комет, планет та інших просторових утворень;

- твердження, що суперечать науково обґрунтованим і експери­ментально підтвердженим у світовій науці ознакам;

- виявлення та виведення нових сортів рослин та порід тварин;

- виявлення нових морфологічних структур, зокрема, у галузі біології, медицини, геології;

- результати науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що стосуються створення різноманітних новітніх технологіч­них процесів, конструкцій машин і приладів, нових матеріалів, лікарських засобів, їхніх властивостей, способів лікування хвороб, штамів мікроорганізмів та інших подібних рішень, що стосуються предмета можливих заявок на винаходи.

Питання щодо відповідного правового регулювання наукового відкриття в нашій країні поки не вирішено.

(Слайд) Головною причиною є те, що наукове відкриття за своїм характером не підлягає моно­полізації. Тобто не можна закріпити за автором виключного права на наукове відкриття. Це означає, що наукове відкриття не може мати конкретного правоволодільця.

(Слайд) З моменту його обнародування воно стає надбанням людства і може бути вільно використано будь-ким як при проведенні подальших наукових досліджень, так і при розробці на його основі конкретних технічних рішень.

Китайські вчені Університету Гуанчжоу оголосили про створення найлегшого матеріалу в світі, маса якого набагато нижча маси повітря. Новинка зможе знайти застосування в природному середовищі або на виробництві для відстеження летючих забруднювачів.

Але враховуючи те, що зроблене відкриття є результатом творчої інтелектуальної праці, та­ланту, знань, досвіду тощо конкретної людини або групи людей, то так чи інакше з'являється необхідність правового регулювання від­носин, які виникають навколо кожного конкретного наукового від­криття. Насамперед йдеться про державне визнання заслуг авторів, забезпечення інтересів тих наукових установ, де працюють автори. Поряд з цим, відповідно до чинного законодавства, автору абсолютно справедливо належать відповідні особисті немайнові і деякі майнові права. Отже, цим правам авторів наукового відкриття повинна бути надана і забезпечена належна правова охорона.

У сучасних умовах більшість наукових відкриттів є наслідком колективної роботи вчених, що є фахівцями в різних галузях знань. Тому, якщо наукове відкриття є результатом спільної роботи кола осіб, виникає співавторство. Обов'язковою умовою визнання особи співавтором наукового відкриття є її творчий внесок у його встанов­лення.

(Слайд) Особи, які надали автору наукового відкриття лише технічну допомогу, не можуть вважатися співавторами.

(Слайд) Права на наукові відкриття засвідчуються дипломом Стаття 458 (Пишемо)

(Слайд) Майнові та неймайнові права, що повинні надаватися автору наукового відкриття і до них належать (Пишемо):

- право авторства на відкриття;

- право на авторське ім'я;

- право на надання відкриттю імені автора або спеціальної назви;

- право на винагороду;

- право на пільги та переваги.

Право авторів на відкриття полягає в тому, що особі, яка зробила відкриття, гарантується можливість вважатися його автором. Це найбільш важливе право автора. Воно має особистий немайновий характер, є абсолютним і виключним. Воно не може бути відчужене за життя автора або перейти до спадкоємців після його смерті.

Право на авторське ім'я. Сутність цього права автора полягає у можливості автора вимагати, щоб будь-яке згадування про зроблене ним наукове відкриття було пов'язане з його іменем.

Право на надання відкриттю імені автора або спеціальної на­зви полягає в тому, що за клопотанням автора відкриттю може бути надано ім'я автора або запропонована ним певна назва.

Право на винагороду - це можливість отримати винагороду за наукове відкриття, розмір якої встановлює держава залежно від йо­го значення і важливості. Після смерті автора це право переходить до спадкоємців автора.

Право на пільги і переваги. Сутність цього права полягає у тому, що автор може висувати своє наукове відкриття для публічного за­хисту кандидатської або докторської дисертації. Автору можуть присуджуватися державні премії чи інші премії заохочувального характеру. У разі користування державною житловою площею автор має право на додаткову житлову площу.

Такі права має надати держава і закріпити їх у відповідних зако­нодавчих актах.