Строки дії патентів

Патент на винахід - 20 років з дня дати подання заявки

Патент на корисну модель - 10 років, без можливості продовження терміну виданого охоронного документа в Україні

Патент на промисловий зразок - 10 років та може бути продовжений повторно на 5 років. Термін продовження дії патенту на промисловий зразок можна застосувати один раз.

Патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах.

До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) у Відомство іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку до Укрпатенту.

Одночасно йому необхідно повідомити Державу службу з інтелектуальної власності України про наміри здійснити таке патентування.

Якщо національний заявник подасть заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) до Відомства іноземної держави без отримання дозволу на це Держслужби, то патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано у судовому порядку недійсним.

4. Договори у сфері патентного права.

Договори у сфері патентного права:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

4) договір про передання виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відмінною ознакою договорів у сфері науково-технічної діяльності від авторських договорів, є те, що вони обов'язково мають укладатися у письмовій формі. Чинне законодавство про промислову власність не містить вимог щодо нотаріального засвідчення зазначених договорів. Зазначені договори за своєю юридичною природою є цивільно-правовими.

1) Ліцензія на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

2) Ліцензійний договір.

Найбільш поширеними договорами на використання об'єктів інтелектуальної власності є ліцензійні договори. Назва цих договорів походить від латинського слова «licentia» — дозвіл. У даному випадку — це дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності, що оформляється договором.(Пишемо)

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, що надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Вона може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

У ЦК України передбачені такі види ліцензій: 1) виключна; 2) одинична; 3) невиключна; 4) інші види, що не суперечать закону.

1) Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

2) Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

3) Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Ліцензіат не наділяється правом на видачу субліцензій.

Чинне законодавство України передбачає ще кілька видів ліцензійних договорів. Це так звана повна ліцензія — дозвіл на використання запатентованого об'єкта на весь строк чинності патенту і на використання об'єкта в повному обсязі. Крім того, у разі невикористання об'єкта промислової власності без поважних причин протягом трьох років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу його охоронного документа, або від дати, коли використання об'єкта промислової власності було припинено, на цей об'єкт може бути видано так звану примусову ліцензію. Будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати даний об'єкт, може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на його використання. Примусова ліцензія надається на умовах невиключної ліцензії.

Залежна ліцензія полягає в тому, що за певних умов власник одного патенту може просити дозволу використати об'єкт промислової власності, патент на який належить іншій особі.

Укладення ліцензійних договорів. Метою ліцензійного договору є не просто одержати право на використання об'єкта інтелектуальної власності, а одержати цей дозвіл з найбільшою вигодою для ліцензіата та ліцензіара.

Важливо точно визначити предмет договору, масштаби і обсяг використання об'єкта — територію, строки, кількість, зміст використання, цілі, призначення.

Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором. Якщо в ліцензійному договорі строк його чинності не визначений, потрібно вважати, що договір укладено на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. У міжнародно-правовій практиці ліцензійні договори укладаються на строк 5—10 років. Тенденція у визначенні строків ліцензійних договорів розвивається у бік їх скорочення.

У договорі обов'язково має бути умова про дотримання конфіденційності предмета ліцензійного договору, його удосконалень, обсягу використання та інших умов ліцензії.

Визначення ціни ліцензійного договору — досить складний процес. Ціна за передачу прав на об'єкт промислової власності може бути визначена у різних формах:

• твердій сумі, коли наперед розрахована сума виплачується одночасно або в частинах;

• роялті, що широко практикується у міжнародних патентних відносинах. Роялті — це платежі будь-якого виду, що вносяться як винагорода (компенсація) за використання або надання дозволу на використання об'єктів інтелектуальної власності.

У багатьох випадках за використання об'єктів промислової власності встановлюється винагорода у формі твердої суми і роялті.

Обов'язковою умовою ліцензійного договору має бути визначення місця і порядку розгляду спору, що може виникнути у процесі виконання договору.

Безперечно, ліцензійний договір може включати й інші умови, які сторони вважатимуть за необхідне включити.