Аудиторні завдання

1. З етимологічного словника випишіть словникову статтю слова. З’ясуйте походження виписаних слів. Порівняйте первинне значення й те, що зафіксоване в СУМі. Які зміни відбулися в семантичній структурі лексеми: гривня.

2. Прочитайте текст. Випишіть з нього корінну українську лексику. Свій вибір обτрунтуйте. За етимологічним словником, з’ясуйте походження виписаних слів. Прочитайте текст. Підкресліть слова, що належать до корінної лексики. З’ясуйте етимологію цих слів. Окремо знайдіть власне українські слова. Визначте їхні ознаки.

Я знову тут, на рідній стороні, У тім селі, де літа молоденькі

Мої пливли, мов у рожевім сні, Під променем любові й ласки неньки…

Мій боженьку! Як діялось давно, Коли тут був щасливий до безмір’я,

Коли життя всміхалося чарівно, А в серці ще не кублилось зневір’я,

Коли стинавсь з неправдою в бою І ворогів топтав не раз під ноги…

Тепер же я на цвинтарі стою, Підбитий вкрай від трудної дороги…

Ось церківця… Вона була колись Біленькою, високою, стрункою,

А ниньки дах замшився, покрививсь, І, мов стара бабусенька з клюкою,

Будова вся пригнулась до землі (М. Старицький).

3. Прочитайте речення. Підкресліть власне українські слова. Свій вибір обτрунтуйте. Які специфічні особливості власне українських слів?

Недалеко від Кам’янця, за теперішнім селом Устям, Дністро повертає круто на південь, врізуючись у вузьке узгір’я, він каламутною хвилею клекоче й шумує та, ревучи, рине вперед, підрізуючи круті вапнисті береги й крем’яні скелі. Дико там навкруги й похмуро: ні стрункої тополі, ні кучерявої калини, ні кудлатої верби, ні чудного оситнягу: громадяться лише сточені та з’їдені, часом брудні кручі та стримить по них, немов розкинене якоюсь темною силою, сіре каміння. Лівий берег, підточений хвилею, рябить чорними ямами – печерами, між якими зіває одна страшенною пащею, а зверху він навис над водою й загрожує розчавити кожного своїм тяженним огруддям.

Практичне заняття № 7

Тема: Запозичена лексика

Мета: подати відомості про шляхи і способи запозичення слів; формувати уміння визначати мову, із якої слово запозичене.

Теоретичні питання

1. Шляхи і способи запозичення слів.

2. Запозичена лексика української мови:

а) засвоєння із слов’янських мов;

б) засвоєння із класичних мов;

в) засвоєння із західноєвропейських мов;

г) засвоєння із східних мов;

3. Українська літературна мова як джерело засвоєння іншими мовами.

Домашнє завдання

1. З творів Т. Г. Шевченка виписати 10 речень зі старослов’янізмами, вказати на їхні ознаки.

2. Зі словника іншомовних слів виписати по 2 запозичення (з класичних мов, західноєвропейських, слов’янських, східних) на літеру, якою починається ваше прізвище. З’ясувати, якого освоєння (лексичного чи граматичного) зазнало слово.

3. Вправа 126 / М. Я. Плющ «Сучасна українська літературна мова. Збірник вправ».

4. Написати реферат на 2, 3 питання.

5. Зі словника іншомовних слів випишіть словникові статті слів. Укажіть, якого лексичного освоєння набуло слово в українській мові, порівнюючи його значення в мові-джерелі: сурогат, канікули, полеміка, шланг.

5. Використовуючи словник, з’ясуйте які фонетичні зміни відбулися при освоєнні слів в українській мові: флюгер, футбол, секрет, кок.