Аудиторні завдання

1. Складіть таблицю «Типи синонімів», заповнивши її самостійно дібраними прикладами (по з приклади кожного синонімічного ряду).

2. Підкресліть в реченнях синоніми до слова горіти. З’ясуйте їхнє лексичне значення за тлумачним словником. Визначте тип синонімів.

1. Багаття тліє, і пустіє поле – додому вирушають пастухи (І. Кулик). 2. Життя розквітняється, рясне, пломенить (Н. Гнатюк). 3. За яром, за полем, за лісом жахтить і клекоче розпалене серце землі (Л. Дмитерко). 4. Багрець вечірньої зорі палав, мигтів, палахкотів (М. Бажан). 5. Мокрий морок спалахував вогнем, і з кожним спалахом навкруги ставало видніше й видніше (І. Цюпа).

3. Розподіліть синонімічні ряди за групами: семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні. Визначте джерела синонімів: бовван – ідол – божок –істукан – дурень – дурило – дурник – йолоп –бовдур –бевзень – бевзь.

4. До поданих прикметників-синонімів доберіть іменники. Чи в усіх значеннях слова вступають у синонімічні відношення?

Безхмарний – ясний – прозорий – чистий – щасливий – радісний – прекрасний – солодкий – сонячний – золотий – благословенний.

5. З відповідного словника випишіть синонімічний ряд слів. За тлумачним словником з’ясуйте значення кожного слова, зробіть письмово висновок про відмінності у відтінках значення і сфері використання.

В-1. Жевріти. В-2. Линути.

6. Доберіть синоніми до поданих слів (при потребі звертайтеся до словника синонімів). Уведіть їх у речення. Зробіть висновок про тип синоніма.

В-1. Благодійник. В-2. Благодать.

7. Проаналізуйте семантичні особливості антонімічної пари (контрарна чи комплементарна протилежність). В-1. Холодний – гарячий. В-2. Чистий – брудний.

8. Назвати причину появи антонімічних пар: логічний – алогічний, революційний – контрреволюційний, максі-спідниця – міні-спідниця, вбігати – вибігати, відкривати – закривати, гіпервітаміноз – гіповітаміноз, гармонія – дисгармонія, воєнний – повоєнний

9. Ураховуючи структурну класифікацію антонімів, доберіть до поданих слів однокореневі антоніми. Зразок – вовк – вовчик – вовчище.

Грубий, хвіст, коза, верба, великий.

Практичне заняття № 6

Тема: Характеристика лексики з погляду походження. Корінна українська лексика

Мета: формувати вміння розрізняти групи корінної лексики, виділяти специфічні ознаки власне українських слів.

Зміст практичної частини

1. Загальна характеристика лексики з погляду походження.

2. Споконвічна українська лексика:

а) праслов’янський шар української лексики;

б) власне українські слова.

Домашнє завдання

1. Вправи 107, 108, 109 за посібником І. С. Савченко «Сучасна українська літературна мова (орфографія, лексикологія, фразеологія)». – Черкаси, 2011.

2. Пояснити етимологію слів: кожух, прощати, поріг, ластівка, жилавий або чистий понеділок, сон, звичай, благословення. Пригадайте, які народні звичаї, вірування, обряди, традиції пов’язані з цими словами.

Література

1. Жовтобрюх М. А.. Курс сучасної української літературної мови / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик.– К. : Вища школа, 1972. – Ч. 1. – 402 с.

2. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови : Семантична структура слова / Л. А. Лисиченко. – Харків : Вища школа, 1977. – С. 51–66.

3. Словник української мови : В 11тт.– К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 1–11.

4. Сучасна українська літературна мова / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. / За заг. ред. А. П. Грищенка. – К. : Вища школа, 2002. – 440 с.

5. Сучасна українська літературна мова / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас, В. В. Лобода / За ред. М. Я. Плющ. – К. : Вища школа, 1994. – 415 с.