Розділ 3. Характеристика експериментальної роботи за індивідуальною темою в контексті досліджень на базі практики

Методи наукового дослідження. З метою вирішення

поставлених завдань використовувалися наступні методики:

1. Розпізнавання емоцій по схематичним зображенням обличчя(Методи діагностики емоцій з лицьової експресії).

2. Методика самооцінки "Дерево" (авт. Д.Лампем, в адаптації Л.П. Пономаренко).

У дослідженні взяти участь: була залучена група досліджуваних, яка складається з молодших школярів .

Розділ 4. Аналіз попередніх результатів емпіричного дослідження, здійсненого в ході практики

Для проведення емпіричного дослідження була залучена група досліджуваних, яка складає 44 молодших школяра з 2 четвертих класівз рівномірним представленням у вибірці досліджуваних чоловічої та жіночої статі. Вік досліджуваних 9-11 років.

Основною задачею емпіричного дослідження було вивчення емоційного інтелекту та його можливий зв'язок з самооцінкою.

Гіпотеза емпіричного дослідження базувалась на припущенні:

-чим вище рівень емоційного інтелекту, тим вірогідніше дитина має вищу самооцінку і навпаки;

В ході дослідження були отримані наступні співставлення:

Вис.самооцінка, вис.EI-20

Вис.самооц.,середнє EI-7

Середня самооц., вис.EI-6

Середня самооц., середнє EI-3

Середня самооц.,низький EI-2

Вис.самооц.,низьк.EI-1

Низьк.самооц.,вис.EI-1

Низьк.самооц.,середн.EI-3

Низьк.самооц.,низьк. EI-1

Отримані результати у вигляді таблиці:

EI
Вис.	1	6	20*
Сер.	3	3*	7
Низ.	1*	2	1
	Низькі	Середні	Високі	Самооцінка

Простежується зростання НН-1, СС-3, ВВ-20

А Також складується співставлення за різного рівня показників:

За високого -1:7:20 до 1:6:20

За середніх-3:3:7 до 2:3:6

За низьких-1:2:1 до 1:3:1

Помітно, що ідентичність складується на кожному з рівнів.

Загальна характеристика зростання 3:8:15 (9:24:55)

Характерно,що низька самооцінка за високого EI зустрілась один раз, рівно як і низький EI за високої самооцінки. Висока самооцінка за високого EI була отримана 20 разів,що підтверджує гіпотезу.

Взаємозв’язок самооцінки з емоційним інтелектом

Виходячи з показників можна побачити, що на кожному рівні співвідношення самооцінки та EI майже ідентичне й має зростаючу тенденцію.

Таким чином можна стверджувати , що чим вище самооцінка тим вище EI і навпаки.

Тому люди з високим емоційним інтелектом не тільки краще розуміють свої та оточуючих почуття , але й загалом краще оцінюють себе. А ті хто вище оцінюють себе добре володіють собою й ефективно налагоджувати взаємодію з оточуючими.

Проведене дослідження дозволило досягти головної мети дослідження - виявити сутність емоційного інтелекту та його зв'язок з самооцінкою. Гіпотеза дослідження була підтверджена ,отже справді існує кореляційний взаємозв’язок між емоційним інтелектом та самооцінкою. Й загалом чим вище один показник тим більш на відповідному рівні й інший.

Тому вивчення емоційних особливостей дітей та розвиток емоційного інтелекту молодших школярів - завдання першочергової важливості, адже з ним пов’язана й така важлива характеристика як самооцінка, що є актуальним у світлі психолого-педагогічного підходу до вирішення проблеми соціальної адаптації дітей у суспільстві шляхом підвищення рівня сприйняття і розуміння іншої людини як особистості, а також, що дуже важливо, вирішенням проблеми емоційного здоров'я дитини.

Зараз з'являються школи з новим підходом до навчання, які поступово йдуть від жорсткої орієнтації на інтелектуальний розвиток і конкуренцію, роблячи вибір на користь методів, заснованих на співпраці, і спрямованих на поглиблення емоційної грамотності дітей.

Емоційна грамотність дає школярам можливість краще розбиратися в емоційному функціонуванні людей, досягати успіху в спілкуванні з викладачами і однолітками, вирішувати виниклі конфлікти, розуміти себе, свої бажання і потреби, причини власних вчинків, а також ставити перед собою цілі і вдало їх досягати. Все це сприятливо впливає на поведінку в школі і поза школою, а також на ефективне засвоєння знань. Отже, позитивний ефект від введення програми по розвитку емоційного інтелекту в систему освіти очевидний.

В умовах навчальної, трудової, ігрової діяльності змінюється й загальний характер емоцій.

Протягом молодшого шкільного віку, як правило, спостерігається збільшення стриманості й усвідомленості в прояві емоцій, підвищення стійкості емоційних станів. Сприйняття, розуміння почуттів зв'язані з підтримкою дорослими й однолітками у вираженні почуттів.