Cоціологія масової комунікації: магістерський курс_2015_2016 Змістовий модуль 2

СОЦІОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ УЧАСНИКІВ ТА КАНАЛІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Лекція № 4

Тема 4. Соціологічне вивчення аудиторії медіа

Логіка викладу

1. Теоретичні, природничі, історичні передумови розвитку соціологічних досліджень аудиторії.

2. Дж. Геллап - основоположник емпіричних соціологічних досліджень аудиторії ЗМІ

3. Поняття про аудиторію в соціології МК.

4. Визначення масової аудиторії. Масова та спеціалізована аудиторія.

5. Особливості масвої аудиторії. Типи масової аудиторії.

6. Історія соціологічного вивчення аудиторії в Україні.

7. Соціологічне вивчення аудиторії за кордоном.

8. Специфіка аудиторії конкретних мас-медіа.

9. Напрямки й методи вивчення аудиторії МК.

1. Теоретичні, природничі, історичні передумови розвитку соціологічних досліджень аудиторії

У широкому розумінні поняття «аудиторії» ввів у науковий обіг ще Аристотель. Зробив він це у своєму творі «Риторика», а потім використав цей термін в наступних працях «Поетиці», «Аналітика», «Категоріях», «Політиці».

Аристотель вважав, що зміст мови і її дійсність, як зазначається в «Риториці», прямо пов'язані з громадським і державним устроєм. За Аристотелем, громадське державний устрій є перш за все мовна організація суспільства, тому поняття «аудиторії» – є поняття політичне, соціальне. Відповідно до характеру організації соціальних умов публічної промови і складом аудиторії, Аристотель у трактаті «Політика» виділяє шість видів товариств: монархія, аристократія, політія, тиранія, олігархія, демократія. У свою чергу це поділ пов'язане з обсягом аудиторії: один слухач - монархія або тиранія, мала аудиторія - аристократія або олігархія, велика аудиторія - політія або демократія. Обсяги аудиторії в їх розмаїтті визначають зі свого боку звичаї. Тому майстерно створені закони є, по суті справи, правильне варіювання обсягів аудиторії.

Аристотель також розробив класифікацію аудиторії з точки зору її здатності заразитися пафосом мови. Класифікація називається патетичною, при цьому аудиторію він поділив за віком (молоді і старі люди); за достатком (багаті і бідні); за емоційним станом (щасливі – нещасливі).

Класифікація аудиторії, подана Аристотелем, є актуальною і в наш час. Але число і характер аудиторії нині дещо інший.

Основна методологічна база соціологічних досліджень аудиторії МК склалася тільки в перші десятиліття XX століття. Початок регулярних досліджень аудиторії газет і журналів на основі соціологічних методик у цей період було обумовлено певними теоретичними, природничо-науковими й історичними передумовами.

У якості теоретичних передумов соціологічного вивчення масових аудиторій ЗМІ виступають наступні положення.

• Діяльність ЗМІ створює новий тип особистості з особливою психологією, поведінковими реакціями (М. Вебер);

• Журналістика може безпосередньо впливати на вироблення колективних цінностей, норм моралі, права, етики (М. Вебер, У. Самнер, Е. Росс);

• Преса перебудовує сам тип людської комунікації і спілкування (Ф. Теніс);

• ЗМІ несуть в собі колосальний негативний потенціал, можуть продукувати масові антисоціальні реакції (Ле Бон, Г. Зіммель);

• Існують особливі закони колективного сприйняття інформації, колективні установки, стереотипи (У Томас, Ф. Знанецький, Ч. Кулі, Г. Мід, Е. Дюркгейм, У. Ліппман);

• Журналістика може служити потужним чинником взаємної згоди людей, соціальної рівноваги (О. Конт);

• Сприйняття преси публікою має диференційований характер, є різні типи аудиторії ЗМІ (Г. Тард);

• Аудиторія преси повинна стати предметом соціологічних досліджень (М. Вебер).

Прогрес ц природознавстві наприкінці XIX - початку XX століття спричинив за собою низку значних винаходів, які стали відправною точкою для формування саме засобів масової інформації та формування саме масових аудиторій преси. Це такі насамперед технічні винаходи, як: електричний телефон (1877), електричний локомотив Сіменса (1878), електрична залізниця (1880), електричний трамвай (1881), бензинові двигуни (1885), бездротовий телеграф (1892), аероплан (1894).

В якості історичних передумов регулярного вивчення аудиторії ЗМІ послужили великі соціально-політичні потрясіння і перевороти в житті суспільства в першому десятилітті XX століття, які різко змінили і роль ЗМІ і суть самих масових комунікаційних процесів.

Це такі події, як: перша криза системи світового господарства; російська революція 1905 року; перша світова війна (1914-1918); буржуазно-демократична революція лютого 1917 року, Жовтнева революція, громадянська війна та іноземна інтервенція в Росії (19171921); революція в Німеччині (1918-1919); революція в Австро-Угорщині (1918-1919); перевлаштування карти Європи з Версальського миру (1918).

Отже, потреба у вивченні аудиторії ЗМІ на початку минулого століття диктувалася соціально-політичною необхідністю. Стало зрозуміло, що лише те суспільство може розраховувати на стабільність і процвітання, у якому задоволеність людини якістю життя пов'язана не тільки з рівнем оплати праці, але і з тим, як його інформують, тобто вивчення аудиторії преси перетворилася на соціальне замовлення. Крім того, стало очевидно, що вивчення аудиторії ЗМІ безпосередньо пов'язано із зростанням тиражів газет і журналів, а значить, і з ростом доходів від ЗМІ. У вивченні аудиторії також виявилися зацікавлені рекламодавці, які, наприклад, в 1914 р. заснували в США Загальнонаціонального бюро з контролю над тиражами.