- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
П'ятифазне дуоденальне зондування
Оснащення. Стерильні: дуоденальний зонд, шприц для ін’єкцій, затискач, 40 % розчин глюкози, 0,1 % розчин атропіну сульфату, гумові рукавички; інші: 33 % розчин магнію сульфату, рушник, валик, грілка, штатив із пробірками, лакмусовий папірець.
1. Виконайте процедуру згідно з алгоритмом “Трьохфазне дуоденальне зондування” (1 — 15).
2. Опустіть кінець зонда в пробірку, зберіть уміст дванадцятипалої кишки і визначте час 1 фази (до 16 хв): від початку і до припинення виділення світло-жовтого дуоденального вмісту.
3. Уведіть через зонд ентеральний подразник, підігрітий до 38 С та перекладіть його вільний кінець у наступну пробірку.
4. Визначте час II фази (3—5 хв); від моменту введення подразника до моменту виділення світлої жовчі (фаза закритого сфінктера).
5. Визначте час III фази (3—5 хв): від початку виділення світло-жовтої жовчі із загальної жовчної протоки до початку виділення темно-оливкової міхурової жовчі.
6. Перекладіть вільний кінець зонда в наступну чисту пробірку при появі темно-оливкової міхурової жовчі — це IV фаза (жовч із жовчного міхура).
7. Визначте час IV фази (25—ЗО хв): від початку виділення темно-оливкової міхурової жовчі до початку виділення золотистої печінкової жовчі.
8. Перекладіть вільний кінець зонда в наступну чисту пробірку і зберіть печінкову жовч золотистого кольору — V фаза.
9. Запропонуйте пацієнтові після закінчення зондування відкрити рот і витягніть зонд.
10. Відправте біоматеріал до лабораторії.
11. Продезінфікуйте використане оснащення.
12. Вимийте і висушіть руки.
13. Зробіть позначку у відповідному медичному документі.
Сліпе зондування (тюбаж)
Оснащення. Грілка з теплою водою, рушник, чашка або склянка, ентеральний подразник (30 г ксиліту або сорбіту розчинити у 50 мл теплої перевареної води; два сирих курячих жовтки; дві столові ложки рослинної олії).
1. Дайте пацієнтові вранці натще випити один із ентеральних подразників.
2. Запропонуйте пацієнтові лягти у ліжко на правий бік з грілкою у правій підреберній ділянці.
3. Через 40—60 хв можна дати ще один жовчогінний засіб (вирішує лікар).
4. Тривалість процедури — 1,5—2 год.
Примітка. Сліпе зондування сприяє відтоку жовчі з міхура, зменшенню застою жовчі в ньому та зменшенню запального процесу. Сліпе
зондування не можна здійснювати при наявності конкрементів у жовчному міхурі.
Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
Оснащення.Стерильні: ниркоподібний лоток, pH-мікрозонд, ватні кульки, гумові рукавички, 70% етиловий спирт; інші: іонометр універсальний, буферні розчини.
1. Проведіть психологічну підготовку пацієнта, запропонуйте йому сісти на стілець і обпертись об спинку.
2. Здійсніть гігієнічне миття рук, одягніть стерильні гумові рукавички.
3. Уведіть фіксатор-слиновідвід у ротову порожнину пацієнта, який він буде утримувати губами.
4. По каналу слиновідводу введіть мікрозонд на глибину 40 см від нижніх різців. При введенні зонда на перші 10—15 см підтягніть мандрен назовні на 10 см. Це забезпечує більшу еластичність зонда, полегшує його введення.
5. Потім мандрен уведіть до упору, цим самим збільшується жорсткість зонда, що важливо на рівні шлунково-стравохідного переходу, кардіального та субкардіального відділів шлунка (глибина введення 40—45 см).
6. Після цього знову вийміть мандрен назовні на 10 см, що збільшує еластичність зонда і полегшує його просування до виходу із шлунка.
7. Приєднайте зонд до вимірювального приладу (іонометр ЕВ-74 та ін.).
8. Реєструйте pHза шкалою іонометра на глибині 40 см.
9. Вимірюйте pHчерез кожний 1 см на всьому протязі шлунка від входу до виходу (від 40 до 60 см), реєструйте pHза шкалою іонометра.
10. Зондування проводьте повільним проштовхуванням зонда з реєстрацією pHчерез кожний 1 см до початкової глибини введення зонда — 40 см.
11. Після цього зонд вийміть. .
12. Дезінфекцію використаного оснащення, миття рук і висушування, здійсніть згідно із санітарно-гігієнічними вимогами.
2..Підготовка пацієнтів до інструментальних
діагностичних процедур
