- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
Оснащення. Шпатель, сухе і чисте судно, скляна банка, закрита кришкою, гумові рукавички, етикетка-направлення.
1. Психологічно підготуйте пацієнта.
2. За 4—5 днів до лабораторного дослідження забороніть пацієнтові вживати препарати заліза, брому, йоду, м’ясо, рибу, печінку, ікру, гречану крупу, яєчні страви, всі зелені овочі, помідори, яблука, гранати (безгемоглобінова дієта).
3. Напишіть етикетку-направлення і наклейте на скляну посудину.
4. Надягніть гумові рукавички.
5. Візьміть шпателем 5—10 г свіжовиділеного калу з різних місць, перенесіть у суху чисту посудину і закрийте кришкою.
6. Продезінфікуйте використане оснащення.
7. Вимийте і висушіть руки.
8. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.
9. Відправте біоматеріал до лабораторії, дотримуючись усіх необхідних заходів інфекційної безпеки.
Збирання калу для бактеріологічного дослідження
Оснащення.Стерильні: пробірка з ректальною трубкою або пробірка з ватним тампоном на металевому стрижні, шпатель; інші: гумові рукавички, етикетка-направлення, фартух.
1. Психологічно підготуйте пацієнта.
2. Напишіть відповідну етикетку і закріпіть її на зовнішньому боці стерильної пробірки.
3. Пацієнта покладіть на лівий бік із зігнутими в колінах ногами.
4. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта, а правою обережно обертальними рухами введіть у відхідник на 8—10 см ректальну трубку або ватний тампон на металевому стрижні, намагаючись при цьому зняти зі стінки кишки шматочки калу.
5. Не торкаючись зовнішніх стінок, петлю стрижня опустіть у пробірку.
6. Продезінфікуйте використане оснащення.
7. Вимийте і висушіть руки.
8. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.
9. Біоматеріал одразу відправте до лабораторії, дотримуючись усіх необхідних заходів інфекційної безпеки.
1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
Оснащення. Стерильні: дуоденальний зонд, гумові рукавички, ниркоподібний лоток, шприц 10 мл, затискач, пробірки; інші: 10 % розчин кальцію хлориду в ампулах, ентеральні подразники (33 % розчин магнію сульфату — 50 мл; 40 % розчин глюкози — 50 мл, 40 % розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл, маслинова або кукурудзяна олія — 50 мл); парентеральний подразник (5 ОД пітуїтрину); грілка з теплою водою, валик із ковдри або подушечка, рушник, фартух із пласти кату, церата, штатив із пробірками, низький стільчик, кушетка.
1. Порекомендуйте пацієнтові за 2—3 дні до проведення дуоденального зондування виключити з харчового раціону продукти, що сприяють виникненню метеоризму: бобові, капуста, картопля, молоко, чорний хліб, солодощі; напередодні о 18 год випити 10 крапель 0,1 % розчину атропіну сульфату з невеликою кількістю води, через ЗО хв з’їсти ложку меду і полежати з грілкою у правій підребровій ділянці.
2. Попередьте пацієнта, що процедура здійснюється натще і щоб він узяв з собою рушник.
3. Проведіть психологічну підготовку пацієнта, поясніть, що дихати під час уведення зонда потрібно носом.
4. Надягніть фартух, здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть стерильні гумові рукавички.
5. Візьміть дуоденальний зонд, виміряйте відстань від різців до пупка і другу відстань —від різців до вушної часточки.
Примітка. На дуоденальному зонді е вже позначки: відстань 45 см відповідає відстані до кардіальної частини шлунка; відстань 70 см відповідає відстані до воротаря шлунка; відстань 80 см відповідає відстані до великого сосочка (сосок Фатера) дванадцятипалої кишки.
6. Запропонуйте пацієнтові сісти на кушетку або стілець, шию та груди накрийте рушником.
7. Зволожений перевареною водою зонд візьміть правою рукою на відстані 10—12 см від оливи, перекрийте дистальний кінець зонда затискачем і підтримуйте вільний кінець його лівою рукою.
8. Запропонуйте пацієнтові широко відкрити рот, висунути язик і протяжно сказати “а-а”.
9. Покладіть оливу на корінь язика, попросіть закрити рот і проковтнути оливу. Далі пацієнт повинен глибоко дихати через ніс, після вдиху робити ковток, а в цей момент просовуйте зонд до відповідної позначки. При появі позивів на блювання порадьте пацієнтові зробити глибокий вдих і затримати дихання, затискуючи зонд губами.
10.Далі запропонуйте пацієнтові повільно ходити по кімнаті, утримувати грілку з теплою водою у правій підребровій ділянці і протягом ЗО хв ковтати зонд до другої позначки.
11.Запропонуйте пацієнтові лягти на спину, введіть швидко через зонд за допомогою шприца 10 см3 повітря. Якщо пацієнт відчуває поштовх у правій підребровій ділянці» це означає, що олива знаходиться у дванадцятипалій кишці. Якщо поштовх пацієнт відчуває у надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте пацієнтові знову поступово ковтати зонд до другої позначки.
12.Після того, як ви впевнились, що кінець зонда знаходиться у дванадцятипалій кишці, покладіть пацієнта на кушетку на правий бік без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер’я — грілку з гарячою водою (60 ’С).
13.Нижче від рівня розташування пацієнта на низькому стільчику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.
14.У разі потрапляння оливи у дванадцятипалу кишку із зонда самостійно виділяється рідина жовтого кольору.
15.Зовнішній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жовчі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виділяється прозора рідина світло-жовтого кольору основної реакції. За 20—30 хв виділяється близько 15—40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.
Примітка.Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться у дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть пацієнтові підшкірно 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера загальної жовчної протоки.
16.Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд поступово за допомогою циліндра шприца введіть один із ентеральних подразників (50 мл 33 % розчину магнію сульфату, підігрітого до 38 ’С, оливкову або кукурудзяну олію, 40 % розчин ксиліту або глюкози) і накладіть затискач, пацієнт при цьому лежить на спині протягом 10 хв. Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутрішньом’язово.
17.Потім покладіть пацієнта знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в’язка жовч темно-оливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50—60 мл протягом 20—30 хв.
У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збільшуватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі цієї порції може зменшуватись.
18.Після другої порції з’являється печінкова жовч порція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок, 3 кожної порції (безпосередньо із зонда) відберіть у стерильну пробірку декілька мілілітрів жовчі для бактеріологічного дослідження.
19.Після одержання третьої порції запропонуйте пацієнтові відкрити рот, витягніть зонд.
20.Позначте пробірки з жовчю (А, В, 0) і відправте до лабораторії якомога швидше у зв’язку з продовженням дії ферментів, які руйнують клітинні елементи.
21.Продезінфікуйте використане оснащення.
22.Вимийте і висушіть руки.
23.Зробіть позначку у відповідному медичному документі.
Примітка.Дитина спочатку ковтає зонд до першої позначки (відстань від перенісся до пупка), а потім до другої позначки протягом 20—30 хв (відстань від кінчика носа до вушної часточки. Ентеральний подразник дітям вводять у кількості від 10 до 50 мл залежно під віку. Якщо с підозра на лямбліоз, то пробірки з жовчю порції В необхідно помістити н склянку банку з теплою водою і відправити матеріал до лабораторії теплим, тому що під дією холоду лямблії втрачають рух і не будуть виявлені під мікроскопом.
Запам’ятайте!У разі появи крові в дуоденальному вмісті негайно припиніть зондування і повідомте лікаря. Якщо пацієнт не сприймає 33 % розчин магнію сульфату (пронос, біль у правому підребер'ї), то його слід замінити на інший ентеральний подразник. 33 % розчин магнію сульфату подразнює центри вегетативної нервової системи і може спричинити слабість, серцебиття, зниження артеріального тиску, запаморочення. У такому випадку слід негайно припинити зондування, викликати лікаря, швидко виміряти артеріальний тиск, увести внутрішньовенно повільно 10% розчин кальцію хлориду 10 мл, який с антагоністом магнію сульфату.
