Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові

Оснащення. Шпатель, сухе і чисте судно, скляна банка, закрита кришкою, гумові рукавички, етикетка-направлення.

1. Психологічно підготуйте пацієнта.

2. За 4—5 днів до лабораторного дослідження забороніть пацієн­тові вживати препарати заліза, брому, йоду, м’ясо, рибу, печінку, ікру, гречану крупу, яєчні страви, всі зелені овочі, помідори, яблука, гранати (безгемоглобінова дієта).

3. Напишіть етикетку-направлення і наклейте на скляну посудину.

4. Надягніть гумові рукавички.

5. Візьміть шпателем 5—10 г свіжовиділеного калу з різних міс­ць, перенесіть у суху чисту посудину і закрийте кришкою.

6. Продезінфікуйте використане оснащення.

7. Вимийте і висушіть руки.

8. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.

9. Відправте біоматеріал до лабораторії, дотримуючись усіх необ­хідних заходів інфекційної безпеки.

Збирання калу для бактеріологічного дослідження

Оснащення.Стерильні: пробірка з ректальною трубкою або про­бірка з ватним тампоном на металевому стрижні, шпатель; інші: гу­мові рукавички, етикетка-направлення, фартух.

1. Психологічно підготуйте пацієнта.

2. Напишіть відповідну етикетку і закріпіть її на зовнішньому боці стерильної пробірки.

3. Пацієнта покладіть на лівий бік із зігнутими в колінах ногами.

4. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта, а правою обережно обертальними рухами введіть у відхідник на 8—10 см ректальну трубку або ватний тампон на металевому стрижні, намагаючись при цьому зняти зі стінки кишки шматочки калу.

5. Не торкаючись зовнішніх стінок, петлю стрижня опустіть у пробірку.

6. Продезінфікуйте використане оснащення.

7. Вимийте і висушіть руки.

8. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.

9. Біоматеріал одразу відправте до лабораторії, дотримуючись усіх необхідних заходів інфекційної безпеки.

1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування

Оснащення. Стерильні: дуоденальний зонд, гумові рукавички, ниркоподібний лоток, шприц 10 мл, затискач, пробірки; інші: 10 % розчин кальцію хлориду в ампулах, ентеральні подразники (33 % роз­чин магнію сульфату — 50 мл; 40 % розчин глюкози — 50 мл, 40 % роз­чин ксиліту або сорбіту — 50 мл, маслинова або кукурудзяна олія — 50 мл); парентеральний подразник (5 ОД пітуїтрину); грілка з теплою водою, валик із ковдри або подушечка, рушник, фартух із пласти кату, церата, штатив із пробірками, низький стільчик, кушетка.

1. Порекомендуйте пацієнтові за 2—3 дні до проведення дуоде­нального зондування виключити з харчового раціону продукти, що сприяють виникненню метеоризму: бобові, капуста, картопля, моло­ко, чорний хліб, солодощі; напередодні о 18 год випити 10 крапель 0,1 % розчину атропіну сульфату з невеликою кількістю води, через ЗО хв з’їсти ложку меду і полежати з грілкою у правій підребровій ділянці.

2. Попередьте пацієнта, що процедура здійснюється натще і щоб він узяв з собою рушник.

3. Проведіть психологічну підготовку пацієнта, поясніть, що ди­хати під час уведення зонда потрібно носом.

4. Надягніть фартух, здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть стерильні гумові рукавички.

5. Візьміть дуоденальний зонд, виміряйте відстань від різців до пупка і другу відстань —від різців до вушної часточки.

Примітка. На дуоденальному зонді е вже позначки: відстань 45 см відповідає відстані до кардіальної частини шлунка; відстань 70 см відповідає відстані до во­ротаря шлунка; відстань 80 см відповідає відстані до великого сосочка (сосок Фатера) дванадцятипалої кишки.

6. Запропонуйте пацієнтові сісти на кушетку або стілець, шию та груди накрийте рушником.

7. Зволожений перевареною водою зонд візьміть правою рукою на відстані 10—12 см від оливи, перекрийте дистальний кінець зонда затискачем і підтримуйте вільний кінець його лівою рукою.

8. Запропонуйте пацієнтові широко відкрити рот, висунути язик і протяжно сказати “а-а”.

9. Покладіть оливу на корінь язика, попросіть закрити рот і про­ковтнути оливу. Далі пацієнт повинен глибоко дихати через ніс, після вдиху робити ковток, а в цей момент просовуйте зонд до відповідної позначки. При появі позивів на блювання порадьте пацієнтові зробити глибокий вдих і затримати дихання, затискуючи зонд губами.

10.Далі запропонуйте пацієнтові повільно ходити по кімнаті, ут­римувати грілку з теплою водою у правій підребровій ділянці і протя­гом ЗО хв ковтати зонд до другої позначки.

11.Запропонуйте пацієнтові лягти на спину, введіть швидко че­рез зонд за допомогою шприца 10 см³ повітря. Якщо пацієнт відчуває поштовх у правій підребровій ділянці» це означає, що олива знахо­диться у дванадцятипалій кишці. Якщо поштовх пацієнт відчуває у надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропо­нуйте пацієнтові знову поступово ковтати зонд до другої позначки.

12.Після того, як ви впевнились, що кінець зонда знаходиться у дванадцятипалій кишці, покладіть пацієнта на кушетку на правий бік без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть ва­лик, а під праве підребер’я — грілку з гарячою водою (60 ’С).

13.Нижче від рівня розташування пацієнта на низькому стільчи­ку або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.

14.У разі потрапляння оливи у дванадцятипалу кишку із зонда самостійно виділяється рідина жовтого кольору.

15.Зовнішній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жов­чі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виділяється прозора рідина світло-жовтого кольору основної реакції. За 20—30 хв виділяється близько 15—40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.

Примітка.Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться у дванадцятипалій киш­ці, а жовч не виділяється, то введіть пацієнтові підшкірно 1 мл 0,1 % розчину ат­ропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера загальної жовчної протоки.

16.Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд посту­пово за допомогою циліндра шприца введіть один із ентеральних подразників (50 мл 33 % розчину магнію сульфату, підігрітого до 38 ’С, оливкову або кукурудзяну олію, 40 % розчин ксиліту або глю­кози) і накладіть затискач, пацієнт при цьому лежить на спині про­тягом 10 хв. Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутрішньом’язово.

17.Потім покладіть пацієнта знову на правий бік, відкрийте зонд, і з нього почне надходити більш густа і в’язка жовч темно-оливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50—60 мл протягом 20—30 хв.

У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збільшу­ватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі цієї порції може зменшуватись.

18.Після другої порції з’являється печінкова жовч порція С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок, 3 кожної пор­ції (безпосередньо із зонда) відберіть у стерильну пробірку декілька мілілітрів жовчі для бактеріологічного дослідження.

19.Після одержання третьої порції запропонуйте пацієнтові від­крити рот, витягніть зонд.

20.Позначте пробірки з жовчю (А, В, 0) і відправте до лабораторії якомога швидше у зв’язку з продовженням дії ферментів, які руйну­ють клітинні елементи.

21.Продезінфікуйте використане оснащення.

22.Вимийте і висушіть руки.

23.Зробіть позначку у відповідному медичному документі.

Примітка.Дитина спочатку ковтає зонд до першої позначки (відстань від перенісся до пупка), а потім до другої позначки протягом 20—30 хв (відстань від кінчика носа до вушної часточки. Ентеральний подразник дітям вводять у кіль­кості від 10 до 50 мл залежно під віку. Якщо с підозра на лямбліоз, то пробірки з жовчю порції В необхідно помістити н склянку банку з теплою водою і відпра­вити матеріал до лабораторії теплим, тому що під дією холоду лямблії втрачають рух і не будуть виявлені під мікроскопом.

Запам’ятайте!У разі появи крові в дуоденальному вмісті негайно при­пиніть зондування і повідомте лікаря. Якщо пацієнт не сприймає 33 % розчин магнію сульфату (пронос, біль у правому підребер'ї), то його слід замінити на інший ентеральний подразник. 33 % розчин магнію сульфату подразнює цент­ри вегетативної нервової системи і може спричинити слабість, серцебиття, зни­ження артеріального тиску, запаморочення. У такому випадку слід негайно при­пинити зондування, викликати лікаря, швидко виміряти артеріальний тиск, увести внутрішньовенно повільно 10% розчин кальцію хлориду 10 мл, який с антагоністом магнію сульфату.