- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
Оснащення. Суха скляна або пластмасова банка з кришкою, розчин фурациліну 1 : 5000 або розчин калію перманганату 1 : 10000, етикетка-направлення.
1. Поясніть пацієнтові, щоб він перед збиранням мокротиння ретельно почистив зуби, прополоскав рот водою, а потім розчином фурациліну 1:5000 або блідо-рожевим розчином калію перманганату.
2. Підготуйте чистий посуд і поставте на нього відповідний номер.
3. Запропонуйте пацієнтові зібрати мокротиння для загального клінічного аналізу вранці натще.
4. Після відкашлювання (а не відхаркування) пацієнт повинен зібрати 3—5 мл свіжого мокротиння в скляний або пластмасовий сухий посуд і закрити його кришкою.
5. Свіжовиділене мокротиння відправте до лабораторії в промаркованому контейнері протягом 2 год з моменту його збирання, тому що при тривалому стоянні в ньому розмножується мікрофлора і відбувається руйнування клітин. Направлення-етикетку відправте окремо в поліетиленовому пакеті.
6. Надягніть чисті гумові рукавички. У лабораторії після викладання біоматеріалу промаркований контейнер або бікс продезінфікуйте дворазовим протиранням ганчіркою, змоченою відповідним дезрозчином.
7. Зніміть гумові рукавички, вимийте і висушіть руки.
8. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.
Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
Оснащення.Стерильні: скляна або пластмасова банка з кришкою; інші: етикетка-направлення, контейнер.
1. Підготуйте стерильний посуд і поставте на ньому відповідний номер.
2. Поясніть пацієнтові, щоб він почистив зуби і прополоскав ротову порожнину і відкашляв декілька мілілітрів мокротиння в стерильний посуд, не торкаючись ротом і руками його країв.
При виділенні малої кількості мокротиння слід збирати протягом 1—3 днів. У проміжках між збиранням мокротиння посуд потрібно зберігати в спеціально відведеному промаркованому холодильнику.
3. Вранці біоматеріал відправте до лабораторії згідно з правилами санітарно-протиепідемічного режиму.
4. Продезінфікуйте контейнер, гумові рукавички, вимийте і висушіть руки.
5. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.
Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
Оснащення. Стерильний скляний посуд або чашка Петрі.
1. Запропонуйте пацієнтові вранці натще почистити зуби, прополоскати ротову порожнину блідо-рожевим розчином калію перманганату, потім відкашляти і виплюнути мокротиння в стерильну чашку Петрі або скляну банку.
2. Поясніть пацієнтові, що під час випльовування мокротиння він не повинен торкатися країв стерильного посуду руками й губами, і посуд слід негайно закрити стерильною кришкою.
3. Якщо пацієнт не може зібрати мокротиння для дослідження, тоді за призначенням лікаря дайте йому відхаркувальні чи муколі- тичні речовини.
4. В окремих випадках за призначенням лікаря, якщо і після вживання муколітичних засобів у пацієнта відсутнє мокротиння, запропонуйте йому широко відкрити рот, за допомогою шприца влийте 2-3 мл
стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. Розчин частково потрапляє в дихальні шляхи, пацієнт відкашлює його і випльовує в стерильний посуд.
5. У найближчі 2 год біоматеріал відправте до лабораторії згідно з вимогами санітарно-протиепідемічного режиму.
6. Продезінфікуйте контейнер, гумові рукавички.
7. Вимийте і висушіть руки.
8. Зробіть позначку в листку обстеження пацієнта.
Примітка.Дослідження проводиться перед призначенням антибактеріальної терапії.
