- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Для визначення амілази
До лабораторії відправляють 20— 30 мл теплої свіжовиділеної сечі.
Для визначення 17-кетостероїдів
До лабораторії відправляють із добового діурезу ретельно перемішаної сечі 50 мл.
Для бактеріологічного дослідження
Достатньо 10 мл сечі, зібраної в стерильну банку з кришкою або пробірку з гумовим корком. Поясніть пацієнтові, щоб він ретельно виконав туалет зовнішніх статевих органів, обережно відкрив пробірку і заповнив її на 2/3 об’єму середньою порцією сечі, а потім відразу закрив. Процедуру потрібно провести швидко й акуратно, щоб пробірка залишалась відкритою якомога менше часу і не торкалася зовнішнім краєм отвору нестерильних поверхонь (рук, статевих органів пацієнта).
При наявності виділень із піхви у жінки, а також дітям грудного віку сечу для бактеріологічного дослідження відбирають за допомогою катетера.
Примітка. Усе використане оснащення дезінфікують. Відправляють біоматеріал до лабораторії з дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму. У відповідній медичній документації роблять позначку.
Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
Оснащення. 8 сухих чистих флаконів 250—400 мл.
Примітка. Перед проведенням обстеження пацієнтові треба відмінити сечогінні препарати, обмежити вживання рідини до 1,5 л за добу з тим, щоб не збільшився діурез, а також не знизилась відносна густина сечі.
1. Підготуйте 8 чистих сухих флаконів 250—400 мл.
2. До кожного з них прикріпіть етикетку із зазначенням назви дослідження (аналіз сечі за методом Зимницького), прізвища та ініціалів пацієнта, відділення, палати, номера порції та години, в інтервалі між якими пацієнт збирає сечу у відповідний флакон (6.00—9.00, 9.00— 12.00, 12.00—15.00 і т. ін.).
3. О 6.00 пацієнт спорожняє сечовий міхур (цю порцію сечі не збирає).
4. Через кожні 3 год пацієнт мочиться у відповідний флакон.
5. Простежте, щоб пацієнт заповнив усі флакони. О 23.00, 3.00 та 6.00
розбудіть його для випорожнення сечового міхура.
6. Якщо в разі поліурії не вистачає об’єму одного флакона, видайте додатковий із зазначенням на ньому прізвища пацієнта та номера порції.
7. Вранці наступного дня відправте всі флакони до лабораторії, дотримуючись правил безпеки.
8. Ті флакони, що не були заповнені, також відправте до лабораторії.
Визначення результатів проби
Результат проби за методом Зимницького вважають добрим, якщо:
а) добовий діурез достатній (близько 1,5 л) і становить 65—75 % від кількості випитої пацієнтом рідини;
б) денний діурез, тобто сеча, виділена з 6.00 до 18.00, становить 2/3 — 3/4 від добового, нічний 1/3—1/4 від добового діурезу;
в) коливання відносної густини сечі за добу в межах норми — 1010—1025, коливання між порціями — не менше 4 одиниць.
Однаковий денний і нічний діурез, а також перевага нічного діурезу над денним (ніктурія) вказує на зниження функціональної здатності нирок; низька відносна густина сечі (гіпостенурія) та майже однакова протягом доби (ізостенурія — 1007—1012) вказують на тяжке захворювання нирок.
