- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
1.В окремих випадках при плевроцентезі внаслідок подразнення листків плеври може виникати рідкий, слабкого наповнення пульс, зниження артеріального тиску. Ця реакція припиняється після введення підшкірно або внутрішньом’язово 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату.
2.Різке зниження артеріального тиску, яке супроводжується слабкістю, холодним потом, блідістю, ознобом, може бути пов’язане з вагусною реакцією. При цьому спостерігається тахікардія, зниження артеріального тиску. У такому разі плевроцентез припиняють, підшкірно вводять 2 мл кордіаміну. Пацієнтові надають положення лежачи з піднятим ножним кінцем тулуба.
Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
Оснащення. Стерильні: ниркоподібний лоток, перев’язувальний матеріал, троакар зі стилетом, шприц 5—10 мл з голкою, пінцет, ножиці, затискач, металевий зонд, скальпель, голкоутримувач, шкірна голка, шовк, пробірка, гумові рукавички, 70 % етиловий спирт, йодонат, 70 % спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату, маска, пелюшка, 0,5 % розчин новокаїну, 10 % розчин кофеїн-бензоату в ампулах, кордіамін в ампулах, 1 % розчин мезатону в ампулах, 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах, 1 % розчин промедолу в ампулах; інші: дренажка гумова трубка завдовжки 70—80 см, клейонка, фартух, посудина для збирання асцитичної рідини, простирадло, стілець, етикетка-направлення.
1. Проведіть психологічну підготовку пацієнта.
2. За 2—3 год до пункції зробіть пацієнтові очисну клізму.
3. Безпосередньо перед пункцією запропонуйте пацієнтові звільнити сечовий міхур.
4. За призначенням лікаря за 15—20 хв до здійснення пункції пацієнтові підшкірно введіть 1 мл 2 % розчину промедолу та 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату.
5. Посадіть пацієнта на стілець або в крісло так, щоб він спирався на спинку. На коліна покладіть клейонку, а між ніг поставте таз або відро для асцитичної рідини.
6. Пацієнта, який перебуває у тяжкому стані, покладіть на правий бік з відома лікаря.
Примітка.Пункцію слід здійснювати в перев’язувальній або в маніпуляційному кабінеті з дотриманням усіх правил асептики.
Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Забезпечте все необхідне для проведення лапароцентезу і в разі потреби асистуйте лікареві.
1. Лікар знезаражує руки так, як при операції.
2. Шкіру передньої черевної стінки обробляє йодонатом і 0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату, потім висушує сухою стерильною серветкою.
3. Передню черевну стінку пошарово знеболює за допомогою 25—0,5 % розчину новокаїну.
4. У місці пункції у разі потреби розтинає шкіру на 0,5—1 см (по середній лінії між пупком та лобковим підвищенням або по краю лівого прямого м’яза живота) за допомогою скальпеля.
5. Троакаром зі стилетом, докладаючи невеликих зусиль, проколює передню черевну стінку. Проходження парієтального листка очеревини часто супроводжується помірною болючістю та відчуттям провалу троакара в порожнину.
6. Видаляє з троакара стилет, через трубку витікає цівкою асцитична рідина.
7. За необхідності набирає у стерильну пробірку декілька мілілітрів рідини для біохімічного дослідження.
8. Потім до троакара прикріплює гумову трубку, кінець якої опускає в таз і повільно (1 л протягом 5 хв з перервами для запобігання розвитку колапсу) випускає рідину, для цього на гумову трубку періодично накладає затискач.
9. Для максимального видалення асцитичної рідини живіт здавіть простирадлом, складеним по діагоналі навколо живота, й зав’яжіть за спинкою крісла.
10. Після відходження рідини лікар видаляє троакар, на місце пункції в разі потреби накладає шви, потім — асептичну пов’язку.
11. Пацієнта транспортують у палату.
12. На живіт покладіть міхур з льодом.
Запам'ятайте! Треба уважно стежити за станом пацієнта після лапароцентезу. Пацієнт повинен дотримуватись суворо ліжкового режиму. За призначенням лікаря слід здійснювати контроль за артеріальним тиском, спостерігати за шкірою та слизовими оболонками, за загальним станом пацієнта, за станом пов'язки.
13. Продезінфікуйте використане оснащення.
14. Вимийте і висушіть руки.
15. Зробіть позначку у відповідному медичному документі.
16. Відправте асцитичну рідину до лабораторії
