- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
Оснащення. Стерильні: тампони та серветки, пелюшка, голка для пункції плеври завдовжки 10 см і діаметром 1 мм з гумовою трубкою, затискач, шприц Жане або апарат Боброва, йодонат, 70 % етиловий спирт, 0,5 % спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату, шприц з голками 5; 10; 20 мл, гепарин у флаконі, ізотонічний розчин натрію хлориду, 0,1 % розчин атропіну сульфату в ампулах, гумові рукавички; інші: пробірка, маска, фартух, лейкопластир, посуд для плевральної рідини, етикетка-направлення.
Порядок виконання діагностічного плевроцентезу
1.Ділянку пункції в радіусі 10 см знезаражують йодонатом і 0,5 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату й висушують шкіру стерильною серветкою.
2.Обкладають ділянку пункції стерильними серветками.
3.Знеболюють за допомогою 0,5 % розчину новокаїну послідовно шкіру, підшкірну жирову клітковину.
4.У всіх випадках при плевроцентезі голку вводять по верхньому краю ребра, щоб уникнути пошкодження нервово-судинного пучка.
5.Здійснюють забір плевральної рідини в шприц, витягують голку і на місце пункції накладають стерильний тампон, зволожений 70 % етиловим спиртом, зверху — стерильну марлеву серветку, яку прикріплюють до шкіри клеолом або лейкопластиром.
6.Отриманий вміст плевральної порожнини відправляють зразу до лабораторії.
Примітка.При діагностичному плевроцентезі пункцію виконують спеціальною голкою зі шприцом 20 мл, в якому міститься розчин гепарину (в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 1000 ОД гепарину) для запобігання зсіданню плевральної рідини.
Особливості виконання лікувального плевроцентезу
При лікувальному плевроцентезі використовують спеціальну голку з тупим зрізом. До голки герметично приєднують стерильну гумову трубку.
Трубку затискують затискачем, щоб уникнути потрапляння повітря в плевральну порожнину. Після пункції до гумової трубки приєднують шприц Жане або систему для відкачування рідини (апарат Боброва, система трубок, затискач, відсмоктувач).
Запам'ятайте! Плевральну пункцію треба проводити з суворим дотриманням правил асептики!
Положення пацієнта під час виконання процедури
1. Якщо пацієнтові потрібно зробити пункцію в другому міжребровому проміжку по середньоключичній лінії, то посадіть його на стілець обличчям до лікаря.
2. Якщо пункцію потрібно зробити у п’ятому-шостому міжребрових проміжках по середній пахвовій лінії, то пацієнта посадіть на І стілець відповідним боком до лікаря. Руку з хворого боку відведіть за голову. Якщо пацієнт сидіти не може, то покладіть його на здоровий бік з відведеною за голову рукою.
3. Якщо пункцію потрібно зробити у восьмому-дев’ятому міжребрових проміжках по задній пахвовій або лопатковій лінії, то посадіть пацієнта на стілець обличчям до його спинки, трохи нахиліть голову, а руки покладіть на груди.
Допомога лікареві під час процедури
1.Заздалегідь ознайомтесь із порядком виконання процедури.
2. Забезпечте всі умови для знезараження рук лікаря і ділянки, де буде виконуватись пункція.
3. Забезпечте все необхідне для місцевого знеболювання шкіри та підшкірної жирової клітковини.
4. Потурбуйтесь заздалегідь, щоб до голки для пункції герметично була прикріплена гумова трубка, на яку накладіть затискач для уникнення потрапляння повітря в плевральну порожнину.
5. Заздалегідь перевірте роботу системи для евакуації рідини з плевральної порожнини.
6. Терміново відправте плевральну рідину до лабораторії, щоб запобігти руйнуванню формених і клітинних елементів.
7. Забезпечте все необхідне для накладання асептичної пов’язки на місце пункції.
