- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
Катетеризація сечового міхура у чоловіків
Оснащення. Таке саме, як і при катетеризації сечового міхура у жінок.
1.Проведіть психологічну підготовку пацієнта.
2.Допоможіть пацієнтові лягти на спину, розведіть його ноги.
3.Підстеліть церату і пелюшку, поставте між ногами сечоприймач.
4.Здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть чисті гумові рукавички.
5.Статевий член обгорніть нижче головки серветкою і утримуйте лівою рукою.
6.Продезінфікуйте головку статевого члена, починаючи від зовнішнього вічка сечівника, стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1 : 5000.
7.Змажте стерильний гумовий катетер стерильним гліцерином на відстані 10—12 см.
8.Змініть використані гумові рукавички на стерильні гумові рукавички.
9.Правою рукою пінцетом візьміть катетер на відстані 5 см від сліпого кінця, зовнішній кінець зафіксуйте між IV і V пальцями так, щоб утворилась дуга.
10.І II пальцями лівої руки здавіть головку статевого члена, щоб розкрити зовнішнє вічко сечівника, і поступово, перехвачуючи катетер, проводите його по каналу глибше, а статевий член лівою рукою підтягуйте вверх. Якщо при введенні катетера виникла перешкода, заспокойте пацієнта, порекомендуйте йому розслабитись і глибоко подихати, а потім продовжіть уведення катетера. Як тільки катетер увійде в сечовий міхур, з’явиться сеча.
11.Після виділення сечі злегка натисніть над лобком.
12.Витягніть катетер і одночасно залишками сечі промийте сечівник.
13.Продезінфікуйте використане оснащення.
14.Вимийте і висушіть руки.
15.Здійсніть позначку про виконання процедури.
Запам'ятайте! Металевий катетер чоловікові може ввести лише лікар-уролог або лікар, підготовлений до виконання цієї процедури. Катетеризацію сечового міхура треба виконувати лише за призначенням лікаря, оскільки в деяких випадках гострої затримки сечовипускання така процедура протипоказана. Якщо при проведенні катетеризації відчувається перешкода, не намагайтеся її подолати силою, тому що такі дії можуть призвести до пошкодження слизової оболонки сечовивідного каналу. Недотримання правил асептики спричинює інфікування сечових шляхів і сечового міхура.
19.Накладання зігрівального компресу
Оснащення. Ниркоподібний лоток, марля, компресний папір, вата, бинт, ножиці, розчини (водно-спиртовий, фурациліново-спиртовий, олійно-спиртовий — 2 частини води, розчину фурациліну 1 : 5000 або олії та 1 частина 96% етилового спирту), мазь Вишневського.
1. Психологічно підготуйте пацієнта.
2. Вимийте і висушіть руки.
3. Запропонуйте пацієнтові звільнити від одягу ділянку для накладання компресу.
4. Визначте розмір прокладки, він повинен бути трохи більшим від розміру ділянки шкіри, на яку накладаєте компрес.
5. Змоделюйте величину компресного паперу та вати. Кожний наступний шар повинен перекривати на 1 —1,5 см попередній.
6. Змочіть в одному із розчинів згорнуту в 6—8 шарів марлю або в 2—3 шари бавовняну тканину, відіжміть надлишки рідини і накладіть на визначену ділянку.
7. Зверху покладіть компресний папір, потім вату.
8. Зверху компрес закріпіть бинтовою пов’язкою так, щоб він щільно прилягав до поверхні шкіри, але не обмежував рухів і не здавлював кровоносні судини.
9. Через 2 год у разі потреби перевірте правильність накладання компресу: просуньте вказівний палець під нижній шар компресу. Якщо прокладка тепла і волога, це означає, що компрес накладено правильно.
10. Зніміть компрес через 8—10 год, шкіру легенько протріть серветкою, змоченою теплою водою, висушіть м’яким рушником і накладіть суху теплу пов’язку; якщо шкіра почервоніла та свербить, змажте її борним вазеліном.
11. Компрес вважається накладеним правильно, якщо прокладка, що прилягає до шкіри, після зняття компресу тепла та волога.
12. Другий раз накласти компрес можна не раніше ніж через 1 год після зняття попереднього. Для запобігання мацерації шкіри протріть її 40—45 % етиловим спиртом й насухо витріть.
13. У разі повторного накладання компресу використайте чисту суху прокладку.
14. При тривалому накладанні зігрівальних компресів може виникнути подразнення шкіри. У такому випадку зробіть перерву на 1—2 дні.
Примітка. У разі виникнення після ін’єкційного інфільтрату добре допомагає двошаровий компрес із використанням двох прокладок із розчином фурациліну 1 : 5000 і мазі Вишневського. При тромбофлебіті накладається компрес із маззю Вишневського на 2—3 дні. У разі запалення середнього вуха (отит) у прокладці та компресному папері необхідно зробити отвір і накласти компрес таким чином, щоб його дія була спрямована на ділянку соскоподібного відростка, а вушна раковина залишалась відкритою. У домашніх умовах для накладання компресів можна використовувати кефір, молочну сироватку, листя капусти (ошпарене окропом).
