- •Пояснювальна записка
- •1.Підготовка пацієнтів і взяття біологічного матеріалу до лабораторних діагностичних процедур
- •1.1 Взяття крові з вени на аналізи
- •Взяття крові з вени для імунологічних і біологічних досліджень
- •Взяття крові з вени для бактеріологічного дослідження
- •Особливості взяття крові з вени на коагулограму
- •Особливості взяття крові з вени на наявність алкоголю
- •Взяття крові на віл-інфекцію
- •1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
- •Для загального клінічного аналізу
- •Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
- •Для визначення амілази
- •Для визначення 17-кетостероїдів
- •Для бактеріологічного дослідження
- •Збирання сечі для дослідження за методом Зимницького
- •1.3Збирання мокротиння для різного виду лабораторних досліджень Збирання мокротиння для загального клінічного аналізу
- •Збирання мокротиння для виявлення мікобактерій туберкульозу
- •Збирання мокротиння для бактеріологічного дослідження та виявлення чутливості до антибіотиків
- •1.4 Збирання калу для різного виду лабораторних досліджень Збирання калу для копрологічного дослідження
- •Збирання калу для дослідження на яйця гельмінтів
- •Збирання калу дія дослідження на виявлення ентеробіозу
- •Збирання калу дія дослідження на наявність прихованої крові
- •Збирання калу для бактеріологічного дослідження
- •1.5Зондові маніпуляції Трьохфазне дуоденальне зондування
- •П'ятифазне дуоденальне зондування
- •Сліпе зондування (тюбаж)
- •Експрес-методика внутрішньошлункової рН-метрії
- •2.1 Ендоскопічні маніпуляції
- •Підготовка пацієнта до бронхоскопії
- •Здійснення місцевої анестезії перед бронхоскопією. Допомога лікареві
- •Підготовка пацієнта до езофагогастродуоденоскопіі. Асистування лікареві під час проведення процедури
- •Асистування лікареві під час проведення езофагогастродуоденоскопії Медична сестра має широке коло обов’язків.
- •Підготовка пацієнта до колоноскопії
- •Підготовка пацієнта до ректороманоскопії
- •2.2Рентгенологічні методи Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунка та верхнього відділу тонкої кишки
- •Підготовка пацієнта до іригоскопії (рентгенологічного дослідження товстої кишки)
- •Підготовка пацієнта до пероральної холецистографії та холангіографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної холецистографії
- •Підготовка пацієнта до оглядової урографії
- •Підготовка пацієнта до внутрішньовенної урографії
- •Вимірювання температури тіла, графічне зображення Вимірювання температури тіла в пахвовій ямці та пахвинній складці
- •Підрахунок частоти дихальних рухів Спостереження за диханням
- •Роздавання ліків пацієнтам для внутрішнього вживання Роздача медикаментів пацієнтам для внутрішнього застосування
- •Застосування мазі, крему, присипок, примочок Застосування лікарських препаратів через шкірні покриви
- •Змащування шкіри
- •Розтирання шкіри
- •IV спосіб
- •Використання примочок
- •7.Виконання найпростіших фізіотерапевтичних процедур (застосування гірчичників, зігрівальних компресів) Використання гірчичників
- •8.Розведення та набирання в шприц антибіотиків Проведення проб на чутливість до антибіотиків
- •Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату
- •9.Виконання всіх видів ін’єкцій (внутрішньошкірної, підшкірної, внутрішньом’язевої, внутрішньовенної). Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Підшкірне введення олійних розчинів
- •Особливості введення інсуліну
- •Особливості введення гепарину
- •Техніка внутрішньом’язових ін'єкцій
- •Особливості введення біциліну
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Основні правила внутрішньовенного струминного введення препаратів
- •10.Визначення пульсу, графічне зображення
- •Визначення пульсу Характеристика основних параметрів пульсу
- •Судини, які найчастіше використовують для пальпації пульсу
- •Запис показників частоти пульсу в температурний листок
- •11.Вимірювання ат, графічне зображення
- •Вимірювання артеріального тиску за допомогою сфігмоманометра слуховим методом Короткова
- •Визначення артеріального тиску за допомогою електронного сфігмоманометра
- •Визначення артеріального тиску осциляторним методом (без фонендоскопа)
- •12.Визначення добового діурезу і водного балансу
- •Визначення добового діурезу.
- •Визначення водного балансу
- •13.Монтаж системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків. Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних інфузій (вливань)
- •Підготовлені флакони поставте на продезінфіковану тумбочку біля ліжка пацієнта, накрийте стерильною серветкою. На етикетках усіх флаконів попередньо зазначте номер палати і прізвище пацієнта.
- •14.Профілактика пролежнів
- •15. Промивання шлунка Промивання шлунка за допомогою товстого зонда
- •Промивання шлунка беззондовим методом (здійснюється в домашніх умовах)
- •16.Використання газовивідної трубки
- •17.Виконання постановки клізм (очисної, сифонної, олійної, гіпертонічної, медикаментозної). Використання очисної клізми
- •Використання сифонної клізми
- •Використання олійної клізми
- •Виконання гіпертонічної клізми
- •Використання медикаментозної клізми з уведенням 1—2 л рідини
- •18.Здійснення катетеризації сечового міхура м’яким катетером. Катетеризація сечового міхура у жінок
- •Катетеризація сечового міхура у чоловіків
- •19.Накладання зігрівального компресу
- •20.Складання набору інструментарію та асистування лікареві при пункціях. Пункція плевральної порожнини (плевроцентез). Асистування лікареві
- •Особливості виконання лікувального плевроцентезу
- •Положення пацієнта під час виконання процедури
- •Допомога лікареві під час процедури
- •Допомога пацієнтові в разі виникнення ускладнень
- •Пункція черевної порожнини (лапароцентез). Асистування лікареві
- •Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві
1.2Збирання сечі для різного виду лабораторних досліджень
Оснащення. Стерильні: банка або пробірка, корнцанг, ватні тампони, гумові рука вичкі кавички, розчин калію перманганату 1:10000; інші: сечоприймач, судно, чиста суха скляна банка 250 мл.
Підготовка пацієнта
1.Психологічно підготуйте пацієнта, поясніть мету дослідження сечі.
2.Попередьте жінку, щоб вона перед збиранням сечі на аналіз ретельно здійснила туалет зовнішніх статевих органів. Якщо жінка знаходиться на ліжковому режимі, то допоможіть їй здійснити туалет зовнішніх статевих органів.
3.Чоловікові запропонуйте промити головку статевого члена теплою водою.
4.Щоб запобігти потраплянню в посудину сторонніх домішок (з піхви, сечівника), збирають “середню” порцію сечі, тобто починають збирати сечу із середини сечовипускання.
5.Іноді у жінок сечу на аналіз беруть катетером, щоб виключити потрапляння патологічних домішок з піхви.
6.Лежачому пацієнтові необхідно дати: жінці — чисте сухе судно; чоловікові — сечоприймач.
7.Збирати сечу треба в чистий сухий скляний флакон.
8.Коли сечу збирають протягом доби то до відправлення до лабораторії її зберігають у прохолодному місці.
9.Взагалі відправляють сечу не пізніше, як через 60 хв після збирання.
Для загального клінічного аналізу
Зберіть у пацієнта 150— 200 мл сечі, краще з першого після ночі сечовипускання, тому що вона найбільш концентрована.
Для дослідження сечі на наявність глюкози
Запропонуйте пацієнтові збирати її протягом доби в спеціально виділений нічний сечоприймач. Тримати наповнений сечоприймач слід у прохолодному місці. Перед відправленням до лабораторії визначте й запишіть добовий діурез, перемішайте добову сечу, щоб рівномірно розподілився осад, що містить кристали солей і формені елементи, і лише після цього відлийте в чистий сухий флакон 200 мл сечі для дослідження.
Примітка. Пацієнтові пропонують о 6 год помочитися в туалет, а потім до 6 год наступного дня збирати сечу.
Для дослідження на визначення кількості діастази
Запропонуйте пацієнтові зібрати 50 мл сечі, але обов’язково щойно випущеної, теплої.
Для визначення кількості формених елементів в осаді сечі
(лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів) застосовують
методи Амбурже, Аддіса—Каковського, Нечипоренка.
Для дослідження сечі за методом Амбурже до лабораторії відправте порцію сечі, зібрану за 3 год. За цим методом визначають хвилинну ленкоцитурію, тобто кількість формених елементів, що виділяється із сечею за 1 хв. У нормі за 1 хв із сечею виділяється до 2000 лейкоцитів і до 1000 еритроцитів.
Для збирання сечі за методом Аддіса—Каковського запропонуйте пацієнтові о 22 год звільнити сечовий міхур і протягом ночі, якщо це можливо, не мочитися. Усю сечу, виділену о 8 год пацієнтом, зберіть у чисту посудину і відправте на дослідження. Якщо пацієнт протягом ночі виділяє сечу, її потрібно збирати у визначену посудину, додавши до неї 4—5 крапель формальдегіду, щоб запобігти розпаду формених елементів.
При дослідженні сечі методом Аддіса—Каковського підраховують виділену кількість формених елементів за добу. У здорової людини за добу виділяється еритроцитів до 1x10і1, лейкоцитів до 2x10е, циліндрів до 2хЮ4.
Для дослідження за методом Нечипоренка сечу 3—5 мл пацієнт може зібрати у будь-який час доби із середньої порції.
Визначають кількість формених елементів в 1 мл осаду сечі. У здорової людини в 1 мл осаду сечі міститься до 2000 лейкоцитів і 1000 еритроцитів.
